Україна не уникне європейської тенденції укрупнення енергокомпаній. У цьому переконаний дослідник Оксфордського інституту енергетичних досліджень Саймон Пірані. «У всій Європі налічується 5—7 великих гравців, діяльність яких жорстко регулюється державними органами. Не виключаю, що після реформи українського ринку електроенергії західні компанії — європейські й американські — можуть зацікавитися активами в Україні. Але не раніше ніж через 5 років, — цитує експерта «Укрінформ». — Я був у Києві в березні й спілкувався з консультантами великих енергетичних компаній США, які розглядають можливості покупки енергооб’єктів. Вони не готові сьогодні інвестувати в енергетику України».
Основне питання для інвестора, нібито, це строки повернення і прибутковість на вкладені кошти. І в цьому плані вкрай важливий тариф, за яким продається електроенергія, і його прогнозованість: «У багатьох європейських країнах тарифи на електроенергію не регулюються. В Україні їх встановлює держава».
А от часте небажання Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики й комунальних послуг, включати в ціну вугілля для ТЕС витрати на погашення кредитів, узятих на модернізацію вугільних підприємств, експертові малозрозумілі: «Зазвичай регулятор не включає видатки на погашення боргів. Але важливо розуміти, для чого були взяті кредити. Якщо компанія витратила позикові кошти на підвищення ефективності вуглевидобутку, то погашати кредити вона буде за рахунок ціни на свою продукцію — це нормальна практика».