Причому навіть ті, що виходять польською мовою. Тож можна стверджувати, що підконтрольні кремлю ЗМІ ніколи не були ключовими джерелами російської пропаганди в цій країні.

Найбільше фейків — у соцмережах

Польща приєдналася до всіх санкцій ЄС в інформаційній сфері, запроваджених у відповідь на повномасштабне вторгнення росії в Україну. Одразу після вторгнення Національна рада з питань телебачення і радіомовлення заборонила мовлення на території Польщі ЗМІ, що були афілійовані з кремлем. Крім того, польські спецслужби заблокували й низку сайтів, які поширювали російські фейки. Серед них: dziennik-polityczny.com; lenta.ru; myslpolska.info; pl.sputniknews.com; ria.ru; rt.com; ruptly.com; wicipolskie.pl; wolnemedia.net; wrealu24.pl; wrealu24.tv; xportal.pl

Із розмов зі спеціалістами, які займаються аналізом ЗМІ й протидіють дезінформації, довідуємося, що основними каналами поширення фейків та пропаганди в Польщі є соціальні мережі. Найбільше шкідливої інформації розміщується у Фейсбуці, Твіттері та на YouTube. Так відбувається з огляду на їхню популярність у країні, а також через специфіку як їхніх користувачів, так і тем, що висвітлюються цими соціальними мережами. У Польщі — країні з населенням у понад 37 мільйонів — найпопулярнішою цифровою платформою є YouTube (27,2 млн користувачів), далі в переліку — Фейсбук (17,65 млн), Месенджер (15,8 млн), Інстаграм (10,7 млн) і ТікТок (7,7 млн). Менш популярним (2,05 млн) залишається Твіттер, однак він «об’єднує» аудиторію, яка більше зосереджується, зокрема, на політичних питаннях та геополітичній тематиці, що у такий спосіб дає велику цільову аудиторію для дезінформації.

Для прикладу, в польському сегменті Фейсбуку існують групи на кшталт «Українець НЕ є мені братом» (Ukrainiec NIE jest moim bratem) з понад 50 тисячами підписників. Вона поширює антиукраїнський контент та просуває антибіженські меседжі, в тому числі дезінформацію, часто використовує фейки з інших сайтів. До слова, ця сторінка з’явилася ще в березні 2014 року, невдовзі після російського вторгнення на схід України.

Водночас спеціалісти попереджають, що найрозгалуженішою мережею російської дезінформації є Телеграм. Проросійськими телеграм-каналами в Польщі є «Kanal Informacyjny KJU», «Kto?», «Oko Cyklonu», «Olej w glowie», «Ukraina w Ogniu», «Ciezka Artyleria», «Ruch Oporu», «Niezalezny Dziennik Polityczny», «Nwk24. pl — kanal oficjalny», «NewsFactoryPL», «Antypropaganda», «Qanon Polska», «Zbrodeni, Polityka, Afery», «RuskiStatek», «Ciezka Artyleria — kanal», «Ruch Oporu», «Nwk24pl», «NiezaleznyM1», «swiatinformacji», «ndp_pl».

В уряді усвідомили загрозу

Після 2014 року державні органи та установи почали брати участь у моніторингу дезінформації, виявленні фейків, а також займатися питаннями підвищення обізнаності в цій сфері. Проте щойно після повномасштабного вторгнення росіян в Україну в Польщі всерйоз взялися за боротьбу з дезінформацією. Так, у травні 2022 року з’явився Урядовий центр безпеки із завданням інформувати про пропагандистські наративи та викривати фейки.

З вересня 2022 року в складі канцелярії голови Ради міністрів РП створено нову посаду — уповноважений уряду з питань безпеки інформаційного простору Республіки Польща. Серед його завдань: виявлення та аналіз інформаційної діяльності, спрямованої проти безпеки, інтересів та іміджу Польщі; виявлення суб’єктів, особливо іноземних, які здійснюють інформаційну діяльність, спрямовану проти інтересів Польщі; виявлення проявів інформаційних операцій, що проводяться в інформаційному просторі, а також проведення заходів, спрямованих на нейтралізацію виявлених загроз безпеці.

Крім того, Університет військових досліджень у рамках отриманого завдання у сфері проведення навчальної та аналітичної роботи в цій сфері створив Академічний центр стратегічної комунікації (АЦСК). Його завдання — вдосконалювати системи комунікації Збройних сил Польщі, підвищувати обізнаність суспільства про загрози, що надходять з інформаційного середовища, а також протидія дезінформації.

АЦСК підписав угоду про співпрацю з Військами територіальної оборони (ВТО), основною ідеєю якої є спільна боротьба з дезінформацією шляхом обміну інформацією та передовим досвідом у сфері стратегічних комунікацій. Паралельно регулярний моніторинг гібридних загроз здійснює Урядова група з питань управління кризовими ситуаціями. Вона регулярно збирається для обговорення поточних викликів, зокрема впливу дезінформації на суспільство. Ретельно відстежуються внутрішні й міжнародні тенденції. Дезінформація, що надходить з-за закордону, є предметом діяльності спеціальної групи StratCom, яка діє у складі МЗС Польщі. Група здійснює моніторинг формування дезінформації, спрямованої проти Польщі, що поширюється на міжнародному рівні.

Також зростає кількість ініціатив у сфері медіаосвіти. Для прикладу наведемо проект «Медіаосвіта», який реалізує Фонд «Сучасна Польща» під патронатом міністерств національної освіти, культури і національної спадщини та адміністрації і цифровізації.

Проект пропонує сценарії, вправи та матеріали для викладання в школах, громадських центрах і бібліотеках.

Реалізовується також Національна інформаційна кампанія «Фейкостійкі», що має на меті підвищити рівень обізнаності про те, що таке дезінформація та фейкові новини, наскільки вони небезпечні, як від них захиститися, а також як захистити від неї себе і своїх близьких.

Варшава.