Пропонується й інша можливість для громадян із-за меж ЄС: вони могли би вступити до німецького війська в межах обов'язкового одного соціального року.
Згідно з Конституцією ФРН, служити в Бундесвері можуть лише громадяни Німеччини. Хоча в окремих випадках Основний Закон припускає, що Міністерство оборони має право робити винятки - в разі офіційної потреби. Щоправда, такий випадок досі був лише один, коли 2014 року в Бундесвер уперше взяли не німця, а лікаря-румуна зі званням доктора медицини.
У 2018 році Міноборони спробувало реалізувати ідею залучення іноземців до Збройних сил, аби компенсувати в такий спосіб брак кваліфікованих військових у майбутньому. Тоді в рамках пілотного проекту іноземцям пропонувалася перспектива отримання німецького громадянства після п'яти років служби. Проте уряд не підтримав цю ідею, що спричинило політичну дискусію, котра, утім, швидко припинилася.
І ось нові виклики: уряд ФРН має намір до 2031 року збільшити чисельність Бундесверу з нинішніх 183 тисяч осіб до 203 тисяч. Опозиційна партія Християнсько-демократичний союз (ХДС) пропонує привести Бундесвер «у відповідність з його головною воєнною місією - спроможністю воювати». А розгортання Бундесверу має стати не крайнім засобом, а «невід'ємною часткою інструментарію нашої політики безпеки».
Проте в таких намірів чимало критиків й опонентів. Приміром, федеральна уповноважена у справах Збройних сил Єва Хьогль вважає мету, котру висунуло Міністерство оборони ФРН, недосяжною. Про що вона заявила в діловому виданні Handelsblatt: «Кадри нині є мало не більшою проблемою, ніж матеріальні засоби».
Утім, ХДС планує обговорити свою пропозицію на закритому засіданні Бундестагу. Адже нинішня програма датується 2007 роком і потребує змін. Натомість ХДС працює над новим маніфестом, який має бути прийнятий у 2024-му. Якщо його підтримають, то в майбутньому в Бундесвері зможуть служити люди, котрі не матимуть німецького громадянства.
Берлін.
