Це важлива дата не лише для тих, хто працює в засобах масової інформації, а й для всього суспільства, адже журналістика — це не просто професія, це місія, що ґрунтується на пошуках істини, захисті прав громадян та інформуванні суспільства. Офіційно свято встановлено Указом Президента України Леоніда Кравчука № 51/94 від 25 травня 1994 року. Дату обрано невипадково — саме 6 червня 1992-го Українська асоціація журналістів була прийнята до лав Міжнародної федерації журналістів. Це стало символічним визнанням української журналістської спільноти як частини глобального інформаційного простору.
У демократичному суспільстві журналістика виконує роль так званої четвертої влади, адже здатна впливати на громадську думку, виявляти порушення закону, контролювати дії влади й бізнесу. Українські журналісти вже давно довели, що вони є не лише спостерігачами, а й активними учасниками суспільних процесів. За роки незалежності українська журналістика пройшла складний і суперечливий шлях: від цензури радянських часів — до боротьби за свободу слова, від темників — до викривальної журналістики й незалежних медіа. Особливо важливою стала роль журналі-стів після 2014 року — під час Революції Гідності, анексії Криму, війни на Донбасі, а з 2022-го — в умовах повномасштабного вторгнення росії.
З початком війни багато українських журналістів стали не просто свідками подій — вони опинилися в епіцентрі бойових дій, ризикують життям, щоб донести до світу правду про війну, воєнні злочини, гуманітарні катастрофи. Десятки журналістів загинули, виконуючи свій професійний обов’язок. Їхні імена — серед героїв новітньої історії України. Роль журналістики у війні критично важлива: документує факти, які стануть доказами в міжнародних судах, зміцнює моральний дух українців і привертає увагу міжнародної спільноти до злочинів агресора.
Станом на червень 2025 року, за даними Інституту масової інформації (ІМІ), в Україні загинуло 75 медійників з 2014-го до 2023 року, зокрема 68 — під час повномасштабного вторгнення росії з 2022-го.
Ці втрати включають як українських, так і міжнародних журналістів, котрі стали жертвами обстрілів, катувань, полону та інших
воєнних злочинів. Зокрема, 10 із них загинули під час виконання професійних обов’язків, а 58 — як учасники бойових дій або внаслідок російських обстрілів чи катувань.
Сучасні журналісти працюють в умовах інформаційної війни, фейків, маніпуляцій та пропаганди. Надзвичайно зростає відповідальність за кожне слово, за достовірність фактів і збереження балансу.
Водночас українські журналісти демонструють високу професійність, відданість етиці та непохитну віру в свободу слова.
В День журналіста суспільство вшановує тих, хто, попри всі труднощі, щодня виконує непросту роботу — інформувати, досліджувати, аналізувати, пояснювати. Вони першими повідомляють новини, часто працюють без вихідних, під загрозою атак чи переслідування. Їхня праця — основа демократичного суспільства, в якому правда та відкритість є найвищими цінностями.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
