Це свято належить до 12 найважливіших у церковному календарі й завершує великодній період. Дата свята не фіксована й залежить від дня святкування Великодня. Зазвичай Трійця припадає на 50-й день після Воскресіння Христового — звідси й друга назва: П’ятдесятниця.
Свято встановлено на честь зішестя Святого Духа на апостолів. Трійця також символізує єдність Бога Отця, Бога Сина і Бога Святого Духа — єдиного в трьох іпостасях. Тому день має особливе богословське значення та глибоке духовне наповнення.
В Україні Трійцю називають іще Зеленими святами. Цього дня прикрашають оселі, церкви та подвір’я гілками дерев (особливо клена, липи або верби), запашними травами, м’ятою, лепехою. Це символ оновлення життя, шанування природи й пам’яті предків. Традиції, що поєднують дохристиянські та християнські елементи, дбайливо зберігають у багатьох регіонах країни.
На другий день після Трійці відзначають День Святого Духа — теж важливе церковне свято.
Згідно зі статтею 73 Кодексу законів про працю України, День Святої Трійці є офіційним святковим і неробочим. Однак, відповідно до Указу Президента України № 235/2025 від 15 квітня 2025 року, на період дії воєнного стану зупинено дію норм КЗпП щодо святкових та неробочих днів. Тобто офіційного вихідного в понеділок не буде. Усі дні, зокрема святкові, залишаються робочими згідно з рішенням роботодавця, якщо інше не передбачено локальними актами.
У час війни Трійця набуває особливого звучання. Це не лише свято духовного оновлення, а й день молитви за мир, Захисників, Україну та її майбутнє. Віряни просять у Святого Духа сили, мудрості та єдності — того, що так необхідно сьогодні кожному українцеві. Це час не лише святкувати, а й замислитись про вічні цінності — віру, любов, жертовність, силу духу та гідність. День Святої Трійці залишається символом надії й Божого провидіння навіть у найтяжчі часи.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
