Учасники обговорили нагальні проблеми в інформаційній сфері, які існують на сьогодні, а також визначили кроки для започаткування спільної роботи з протидії різним формам дезінформації. Вони також розглянули низку питань, що хвилюють депутатів Європейського Парламенту у цій сфері. Парламентарії підкреслили важливість обміну досвідом, координації законодавчих ініціатив і скоординованих підходів для виявлення та нейтралізації фейкових наративів, які становлять загрозу для демократії та інформаційної безпеки.

Голова Спеціального комітету Європейського Парламенту «Європейський демократичний щит» Наталі Луазо подякувала представникам українського Парламенту за стійкість українського народу проти військової агресії росії для захисту не тільки своєї свободи та демократії, а також і європейської безпеки. Європейський Парламент зі свого боку і політично, і економічно підтримує будь-які можливості України на шляху до свободи. Також вона наголосила, що є багато питань і проблем, які варто обговорити. «Ми зіткнулися з наростаючою інформаційною дезінформацією, маніпуляціями та втручанням, поширенням такої інформації. Ми повинні створити високий рівень співпраці наших інституцій», — зазначила голова Спеціального комітету.

Цей захід не лише передбачає обмін думками щодо зазначених проблем, а й слугує початком важливої співпраці комітетів Європейського та українського парламентів для ефективного реагування на загрози в інформаційній сфері.

Голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв підкреслив важливість зміцнення міжпарламентської співпраці. Він висловив сподівання на конструктивний діалог та активізацію наших дій у боротьбі з інформаційними загрозами. На жаль, ситуація в Україні та в європейських країнах, які стикаються з новими викликами, такими як кібератаки та постійні інформаційні кампанії, спрямовані проти підтримки України, залишається складною. Тому важливо почути стратегію, плани та те, яке бачення європейських колег на такі інформаційні потоки, що руйнують демократію та суспільство, і головна ціль такої роботи — існування вільної та демократичної держави.

Ярослав Юрчишин, голова Комітету з питань свободи слова, висловив сподівання, що таке співробітництво стане не лише основою для розробки чітких дій на інформаційному фронті в умовах війни в Україні, а й допоможе виробити загальні принципи протидії впливу авторитарних держав у світі. Це важливо не тільки для членів Європейського Союзу, а й для країн-кандидатів, а також тих, хто має на меті стати країною-кандидатом.

Документи Європейського Союзу мають велике значення для України як кандидата на вступ до ЄС, а також для інших майбутніх країн-кандидатів. Серед них варто виділити Акт про цифрові послуги (Digital Service Act) та Акт про свободу медіа в Європі (European Media Freedom Act), а також інші важливі ініціативи. Усі дії, які вживає Європейський Союз для зміцнення внутрішнього ринку медіа-послуг та забезпечення плюралізму і незалежності медіа в ЄС, а також ті, що пропонуються країнам-кандидатам, сприяють спільному захисту від загроз у сфері інформації.
росія прагне послабити опір України у цій війні та перешкодити європейській підтримці, застосовуючи потужні кібератаки, дезінформацію, втручання у виборчі процеси в європейських країнах та іншими гібридними методами впливу.

Європа вже має значний досвід у цій сфері, проте наявних результатів усе ще недостатньо. Саме тому необхідно й надалі консолідувати зусилля — зокрема через такі ініціативи, як ця зустріч — аби навчатися один в одного та напрацьовувати нові ефективні підходи до протидії інформаційним загрозам.

Депутати Європарламенту Томаш Здеховський, Гельмут Брандстатер, Александра Гізе, Піна Пічьєрно, Томас Тобе, Фідіас Панайоту у своїх виступах висловили захоплення стійкістю українського народу перед агресією росії. Підтримка з боку Європейського Союзу є критично важливою для забезпечення безпеки демократії та європейської спільноти. На жаль, навіть у Європейському Парламенті існують політичні сили, які не вважають за потрібне враховувати правду та усвідомлювати реалії війни в Україні, розв’язаної росією, зазначили депутати у своїх виступах. У зв’язку з цим виникає багато питань і такий досвід зустрічей є вагомим.

Однією з ключових пропозицій парламентаріїв у боротьбі з дезінформацією є заповнення інформаційного простору достовірними даними. Населення росії значною мірою позбавлене доступу до такої інформації через суворий контроль з боку держави над медіапростором. У такій ситуації надзвичайно важливо скоординувати зусилля України, Європейського Союзу та США для створення альтернативних каналів поширення достовірної інформації, які могли б проникати за межі інформаційної блокади та відкривати більш об’єктивну картину світу.

Зокрема, йдеться про донесення правди про злочини, скоєні російською армією проти українських дітей — їхнє викрадення, депортацію, психологічне насильство — а також про масові вбивства цивільних громадян, обстріли житлових кварталів, руйнування лікарень, шкіл, енергетичної інфраструктури та інших актів, які мають ознаки воєнних злочинів. Тільки забезпечивши доступ до правди, можна протидіяти пропаганді та, зрештою, вплинути на громадську думку як у Європі, так і у світі загалом.

Також депутати Європейського Парламенту зазначили, що слід пам’ятати про боротьбу з онлайн-дезінформацією, функціонування якої ґрунтується на принципах відкритості та доступності, та вимагає коректного балансу між свободою слова та захистом інформаційного простору. Багато років Україна здійснює таку боротьбу. І такий досвід української сторони є важливим для європейської спільноти.

Депутати Спеціального комітету акцентували свою увагу на системному характері загроз в інформаційному просторі та необхідності комплексної взаємодії для протидії дезінформації. Вони підкреслили необхідність негайного початку об’єднаної, ретельно скоординованої роботи між інституціями. Досвід України, здобутий у реальних умовах інформаційної агресії, у поєднанні з напрацюваннями європейської спільноти створює унікальні передумови для розробки глибоких, ефективних та збалансованих рішень. Така співпраця здатна забезпечити не лише національну стійкість до фейків, а й посилити європейську інформаційну безпеку загалом.

Відповідаючи на низку поставлених запитань європейських колег, народні депутати Софія Федина, Єлизавета Богуцька, Володимир В’ятрович надали особливе значення ключовому принципу протидії дезінформації — швидкому та ефективному донесенні правдивої, підтвердженої фактами інформації. За їхніми словами, реальна боротьба в інформаційній сфері полягає не лише у спростуванні фейків, а насамперед у випередженні їх — наданні суспільству достовірних даних у максимально стислі терміни. У нинішніх умовах будь-яка інформація, що надходить із москви, має розцінюватися як елемент гібридної війни — її слід негайно блокувати, ізолювати та виводити з публічного простору. Для України — це питання виживання.

Це не лише дезінформація, а також засіб, що підриває державність і демократію, спрямований на дестабілізацію суспільства та деморалізацію громадян. Паралельно має діяти жорсткий стандарт — потрійна перевірка кожного факту, кожної цитати, кожного джерела. У боротьбі з інформаційною агресією не може бути місця помилкам чи напівправді. Лише достовірна, перевірена та вчасно подана інформація здатна зруйнувати ворожі наративи та відновити довіру суспільства.

Європейській спільноті також важливо осягнути, що росія цинічно використовує демократичні свободи як зброю проти самих демократичних країн та інституцій. Під прикриттям свободи слова, відкритості медіа та плюралізму думок вона запускає у публічний простір дезінформацію, маніпуляції та відверту пропаганду. Вона експлуатує вразливість вільних суспільств, використовуючи їхні ж цінності як інструмент дестабілізації, розколу та підриву довіри до державних інституцій. Це — війна нового типу, де застосовують фейки, сумніви й страх. І реагувати на неї потрібно з такою самою рішучістю, як на будь-яку іншу форму агресії, зауважили українські парламентарії.

Україна повинна стати тестовим майданчиком для впровадження нових рішень у сфері інформаційної безпеки. Ми ведемо боротьбу, часто самостійно, тому формування спільного органу, подібного до європейського спеціального комітету, стане важливим кроком у правильному напрямі. В Україні вже діє Центр протидії дезінформації, який координує заходи з виявлення та нейтралізації інформаційних загроз, особливо в умовах гібридної війни. Ідея створення подібного або спільного центру в Європейському Союзі є надзвичайно актуальною, адже дезінформація становить спільну загрозу для демократичних інститутів, безпеки громадян та стабільності всього регіону. Такий центр міг би стати платформою для обміну даними, координації дій між країнами-членами та оперативного реагування на інформаційні атаки. Крім того, це підвищить рівень медіаграмотності населення та зміцнить європейську стійкість до зовнішнього впливу.

Водночас критично важливо розробити та ухвалити відповідні законодавчі ініціативи — як в Україні, так і в Європейському Союзі. Це має бути процес, який відображає єдність підходів. Наявна законодавча база на сьогодні є недостатньою для повноцінного захисту демократичних цінностей у боротьбі з дезінформацією.

Народний депутат Микола Княжицький зазначив, що від єдності Європи, від її сили в інформацій політиці також залежить наше майбутнє. Це не просто боротьба між різними політичними рухами — це протистояння демократії проти авторитаризму. «Спочатку ми маємо знати ворога, це відстежувати, а потім мати противагу», — звернув особливу увагу народний депутат.

Підтримка традиційних медіа є вкрай важливою, бо вони працюють за відповідними стандартами. В умовах війни ці медіа масово зникають. Особливо тривожним є те, що 82% українців отримують новини через Telegram — російську соціальну мережу, яка не несе відповідальності за достовірність інформації та може слугувати інструментом впливу, створювати загрозу для демократичного суспільства.

В умовах війни національна безпека є пріоритетною. І необхідно разом вирішити, в який спосіб з метою збереження засадничих форм демократії дотримуватись збереження свободи слова. Якщо в Україні це інформаційний фронт, де ворог впроваджує свої наративи агресивно, то для європейського суспільства — це війна, яка «лагідно» вбиває критичне мислення, і може мати незворотні наслідки для європейської спільноти.

Також важливо залучати для співпраці і допомоги різні інституції, зокрема Європейський фонд підтримки демократії (The European Endowment for Democracy), який створений Європейським Союзом та державами — членами ЄС як незалежна грантова організація для сприяння демократії в країнах європейського сусідства.

Голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин підкреслив, що боротьба з дезінформацією повинна бути спільною. «У сфері інформаційної безпеки важливіша співпраця. Саме координація наших зусиль дасть змогу ефективно протистояти дезінформаційним кампаніям, які спрямовані проти України та Європи», — додав народний депутат.

Запропоновано створити міжпарламентську робочу групу для аналізу усіх критичних ситуацій в інформаційній сфері. І зі свого боку Україна зможе надати усю інформацію, яка збирається відповідними установами. Серед ініціатив, які обговорювалися, — проведення спільних зустрічей в Україні з метою обміну досвідом у протидії дезінформації. Україна, яка щоденно стикається з потужним інформаційним тиском з боку росії, вже напрацювала унікальні підходи та практики, якими може поділитися з європейськими партнерами.

Окрему увагу Ярослав Юрчишин приділив використанню всіх доступних інструментів для запобігання поширенню фейків — зокрема, через активне залучення відомих особистостей, громадських лідерів, лідерів соціальних мереж (блогерів) тощо. Також він поінформував, що в Україні на законодавчому рівні вже заборонено рашизм як ідеологію, що поєднує елементи нацизму, фашизму та комунізму. Це систематичне і цілеспрямоване вчення використовує державну пропаганду та військову агресію для знищення корінних народів і національних меншин. Законодавча заборона рашизму є не лише  політичним жестом, а й чітким правовим визначенням дій російської федерації, які мають геноцидний характер, прикриті ідеологічними мотивами. Це стосується не лише українців, про що свідчать численні зафіксовані факти, а й національних меншин, які проживають у росії. Вони також, як і українці, зазнають фізичного, культурного та ментального знищення.

У своєму заключному слові голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв підкреслив, що ефективна боротьба з дезінформацією та гібридними загрозами можлива лише за умови тісної співпраці. «Це спільна боротьба», — рішуче заявив народний депутат.

І першим практичним кроком має стати перегляд Акта про цифрові послуги (Digital Services Act). Згідно з ним соціальні платформи не вважаються медіа у традиційному розумінні. Це зумовлено їхньою алгоритмічною природою — саме алгоритми, а не редакційна політика, визначають, який контент користувач бачить у стрічці. Тому соціальні мережі не несуть тієї самої редакційної відповідальності, яку мають професійні ЗМІ, що працюють за журналістськими стандартами. Це створює ризик поширення дезінформації та маніпуляцій, особливо у контексті воєнної агресії та гібридних загроз.

Також вищезазначений документ наразі не охоплює всі країни, які потребують захисту в умовах гібридної війни та масової дезінформації. Це стосується країн — кандидатів на вступ до ЄС — України, Молдови, Вірменії, Грузії, які залишаються поза регуляторною дією цього акта. Особливу увагу слід звернути на Норвегію — державу, що не є членом ЄС, але є важливим партнером і частиною спільного європейського простору. Відсутність правових механізмів DSA на її території створює «сірі зони» в цифровій безпеці, які можуть використовуватись для дестабілізації.

Тому доцільно чинний Акт про цифрові послуги (DSA) адаптувати до нових безпекових викликів. Альтернативно — варто розглянути створення нової нормативної основи, яка враховуватиме специфіку гібридної війни та інформаційних загроз. Такий крок стане інвестицією в стійкість демократичних суспільств у майбутньому.

«Щоб захистити наших громадян і зберегти єдність суспільства, ми маємо об’єднатися у спільних рішеннях і мати спільні відповіді на ці загрози, спільну політичну позицію», — закликав Микита Потураєв.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.