На знімку: учасники виїзного засідання Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики в Чернігівській області.

Чернігівська область, одна з найбільш постраждалих від війни, активно відновлюється завдяки державним програмам, міжнародній допомозі та ініціативам громад. Процес відбудови охоплює житловий сектор, соціальну інфраструктуру, бізнес та екологічну сферу.

За словами Микити Потураєва, голови Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, виїзне засідання присвячене двом моментам:

- відвідання населених пунктів Чернігівщини, у яких місцеві жителі чинили опір окупантам, зокрема села Ягідне, де за рішенням Президента України Володимира Зеленського буде створено меморіал, а Комітет порушуватиме питання про присвоєння йому статусу національного, оскільки такі місця скорботи і водночас нашої Перемоги, щонайменше духовної, бо не зі зброєю, а незламним духом долали загарбників, повинні мати такий статус;

- збереження унікальної історичної пам’яті Чернігова й Чернігівщини, сакральних місць нашої державності, звідки й пішла Русь. Важливо було подивитися, в якому стані перебуває заповідний комплекс «Чернігів Стародавній» після того, як вдалося позбавитися московського впливу, як унікальні пам’ятки повернулися у власність держави, оцінити стан пам’яток та визначити обсяг державної допомоги та фінансування на відбудову та відновлення об’єктів заповідника.

«Ми беремо на себе відповідальність за відбудову, відновлення та відповідне утримання пам’яток національної історичної й духовної спадщини, які сьогодні маємо на Чернігівщині. Надихає активна співпраця між Чернігівською обласною військовою адміністрацією, керівництвом заповідника «Чернігів Стародавній», Православною церквою України й усією громадою області. Майбутнє країни передбачає саме таку тісну співпрацю, я в цьому переконаний. Лише спільна робота держави, суспільства й церкви матиме успіх», — зазначив Микита Потураєв.

Перша зустріч відбулася у селі Ягідне Іванівської територіальної громади Чернігівського району, де місцеві мешканці згадували страшні дні початку повномасштабного вторгнення та окупації. Іван Польгуй, житель Ягідного, пригадує, як його дружина, два сини, онук і невістка опинилися в катівні.

«У цьому вологому й тісному приміщенні їм довелося пережити страшні дні неволі: не було ні освітлення, ані опалення, по стінах та стелі стікав конденсат. Від важкого і затхлого повітря почали хворіти діти. З нами була місцева фельдшер, яка мала при собі аптечку з дуже обмеженою кількістю медикаментів. Звичайно, елементарного не вистачало. Однак у цих жахливих умовах вона намагалася допомогти, підтримати, хоч трохи зняти біль. Пишаюся нею, її відданістю і щирістю», — сказала іванівський сільський голова Олена Швидка.

Нині у приміщенні навчального закладу створюється меморіал — школа-музей, присвячений пам’яті про трагічні події березня 2022 року, коли село перебувало у російській окупації.

Чернігів, одне з найстаріших міст України, зазнав значних руйнувань внаслідок повномасштабного російського вторгнення. Бої за місто тривали понад місяць, із 24 лютого до 2 квітня 2022 року, внаслідок чого Чернігів опинився в облозі, а його інфраструктура зазнала серйозних пошкоджень. За оцінками місцевої влади, внаслідок обстрілів та бомбардувань було зруйновано або пошкоджено приблизно 3,5 тисячі будівель, зокрема: 37 дитячих садочків; 27 шкіл; 4 бібліотеки; 3 лікарні. Житлова інфраструктура також зазнала значних пошкоджень: 30-40% приватного сектору в передмісті та 15-20% багатоквартирних будинків у самому місті. Загальні збитки від руйнування житла оцінюються в понад 37 мільярдів гривень.

Під час виїзного засідання члени Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики відвідали значну кількість архітектурних пам’яток міста, які постраждали від обстрілів.

Голова Комітету Микита Потураєв:

— Історична спадщина Чернігова є унікальною. Якщо я не помиляюся, з 16 пам’яток домонгольського періоду в Чернігові знаходяться 5. Тобто це унікальне місце нашої державності, нашої історії, нашої духовної історії. І тому нам важливо було подивитися, як зараз розвивається «Чернігів Стародавній». Після того, як врешті вдалося позбавитися тут московського впливу [...] Я хочу подякувати всім мешканцям Чернігова, всім членам громади, тому що ми почули, що це була міська толока. Звичайні люди долучалися і допомагали все це чистити, і бізнес місцевий допомагав. І це неймовірно, що так усі згуртувалися, щоб почати приводити цю пам’ятку в той стан, в якому вона має бути. 

Міністерство культури та інформаційної політики України повідомляє, що внаслідок бойових дій на Чернігівщині було пошкоджено або зруйновано понад 700 пам’яток культурної спадщини, серед яких архітектурні, історичні та культурні об’єкти. Найбільш постраждалі пам’ятки Чернігівщини:

1. Чернігівський обласний академічний музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка, розташований у центрі Чернігова, зазнав значних пошкоджень під час обстрілу 19 серпня 2022 року. Внаслідок атаки було знищено частину фасаду будівлі, що є пам’яткою архітектури місцевого значення.

2. П’ятницька церква, розташована в історичному центрі Чернігова, є частиною Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів Стародавній». Під час обстрілу 19 серпня 2022 року зазнала руйнувань, зокрема були вибиті вікна та пошкоджено тинькування.

3. Будинок Василя Тарновського — історична будівля, зведена у XIX столітті, де розміщувався Музей українських старожитностей. Під час обстрілів у березні 2022 року будівля зазнала значних пошкоджень, зокрема були зруйновані стіни та дах.

4. Музей українських старожитностей — містив цінні експонати, зокрема стародруки, археологічні знахідки та предмети козацької доби. Внаслідок обстрілів багато експонатів було пошкоджено або знищено.

5. Чоловіча гімназія у Новгороді-Сіверському — зведена у середині XIX століття, є пам’яткою історії місцевого значення. Під час обстрілу 12 травня 2022 року будівля зазнала значних пошкоджень: зруйновано дах, частково — фасад, вибито вікна.

6. Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М. Коцюбинського, присвячений життю та творчості Михайла Коцюбинського, був пошкоджений під час обстрілів, але наразі тривають роботи з відновлення.

7. Будівля Чернігівського окружного суду (1904 р.). Під час ракетного обстрілу 25 лютого 2022 року будівля, що була пам’яткою історії місцевого значення, зазнала значних пошкоджень. Вогонь знищив архів Служби безпеки України, де зберігалися понад 13 тисяч розсекречених справ репресованих українців та документи радянської спецслужби.

8. Обласний молодіжний центр (колишній кінотеатр ім. Щорса, 1939 р.). Споруда, що пережила Другу світову війну, була частково зруйнована під час ракетного обстрілу 27 лютого 2022 року. Фасад уцілів, але приміщення зазнали значних пошкоджень.

Учасники виїзного засідання оглянули історичні культові споруди Чернігова, які донедавна використовувала церква російського патріархату. Директорка Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів Стародавній» Наталія Реброва розповіла, в якому занедбаному стані були старовинні мозаїки Троїцько-Іллінського монастиря ХІ-ХVІІІ століть, побудованого на найвищому плато Болдиних гір. За літописом, зведення храмового комплексу було започатковано ченцем Антонієм Печерським 1069 року, а на одній із мозаїк зазначено, що роботи завершено у 1695 році коштом Івана Мазепи. З храмом пов’язана діяльність цілої плеяди видатних духівників України, зокрема учня Петра Могили — Лазаря Барановича та його учнів. Нині держава докладає максимум зусиль для збереження безцінних надбань архітектурної спадщини України. Єпископ Чернігівський і Ніжинський Антоній висловив подяку учасникам виїзного засідання Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики за підтримку та повідомив про початок ведення богослужінь українською мовою у стінах монастиря, оскільки помісна українська церква знову сюди повернулася.

Єлецький монастир у Чернігові — одна із найцінніших пам’яток XII-XIX століть — зазнав пошкоджень від осколків під час обстрілу в березні 2022 року. Постраждали бані, дзвіниця в стилі українського бароко та монастирські мури.

Вознесенська церква в селі Лукашівка (1913 р.) (під час окупації село перебувало під контролем російських військ з 9 березня 2022 року — протягом 21 дня) — була перетворена на склад боєприпасів, що призвело до її вигоряння та пошкодження внутрішніх розписів.

До 2023 року низка культових історичних споруд перебувала у користуванні упц мп. Після повномасштабного вторгнення росії в Україну та визнання упц мп частиною рпц ці храми стали об’єктами уваги держави та громадськості. Після повернення до державної власності розпочато реставраційні роботи включно з очищенням стін та демонтажем незаконних конструкцій, встановлених попередніми користувачами. Попри значні руйнування Чернігів відроджується та відновлює інфраструктуру, зберігаючи надію на швидке встановлення миру та стабільності.

Начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус:

— Наша культурна спадщина, на жаль, зазнала згубного впливу москви. І це не тільки про розбомблені церкви, бібліотеки, будинки культури... Це ще і про наслідки володарювання підпорядкованої москві церкви у наших соборах (приклад тому Спас, на жаль) і російських солдатів у наших школах (це про Ягідне). Втім, попри все, українська культура — це наша візитівка. Ось чому відновлення таких об’єктів на часі. Ще один з інструментів захисту культурної спадщини та історичного центру міста, визнання унікальності — включення номінації «Культурний ландшафт Чернігова» до Попереднього списку ЮНЕСКО. Працюємо в цьому напрямку.

Попри значні руйнування на Чернігівщині тривають роботи з відновлення та збереження культурної спадщини. Міжнародні організації, зокрема ЮНЕСКО, активно підтримують ці ініціативи, надаючи фінансову та технічну допомогу. Зокрема, відновлено опалення та освітлення в обласному художньому музеї імені Галагана, а також проведено косметичний ремонт пошкоджених стін.

В’ячеслав Чаус, начальник Чернігівської обласної військової адміністрації, подякував членам Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики за плідну роботу і зазначив, що саме така активна співпраця гілок влади в Україні, вивчення ситуації на місцях, визначення нагальних завдань, якісна комунікація з суспільством дають змогу визначати пріоритети й формувати чітку стратегію впровадження програм з відбудови та відновлення кожного регіону й Чернігівщини зокрема.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.