Більшість ветеранів і ветеранoк, звільнених зі служби, зіштовхуються з проблемами при пошуку роботи. За результатами дослідження, проведеного Українським ветеранським фондом Мінветеранів спільно з платформою robota.ua, понад 57% респондентів відзначили наявність бар’єрів у цьому процесі. Дослідження мало на меті з’ясувати, з якими труднощами стикаються Захисники та Захисниці та яку підтримку вони вважають найнеобхіднішою.
«Ветеранів та ветеранок часто недооцінюють як кандидатів на цивільні посади. Але вони мають не лише потужні «м’які» навички (лідерство, стійкість, командна робота), а й «тверді»: вміння керувати ресурсами, людьми, логістикою, ухвалювати рішення у критичних умовах. До того ж, багато хто має цивільну освіту та досвід роботи ще до служби.
Саме тому стає очевидним: бар’єри виникають не через брак компетенцій, а через нерозуміння, як ці навички розпізнати й застосувати. Інтеграція ветеранів та ветеранок у ринок праці — це спільне завдання держави, бізнесу і суспільства. Держава має забезпечити підтримку й перекваліфікацію — і ми вже робимо для цього конкретні кроки. Бізнес — побачити можливості замість ризиків. А суспільство — визнати в кожному ветерані чи ветеранці не лише досвід війни, а потенціал для розвитку. Бо найкращі працівники — це ті, хто вже тримав удар і не зламався», — наголосила міністерка у справах ветеранів України Наталія Калмикова.
Понад 57% опитаних у межах дослідження ветеранів та ветеранoк зазначили, що зіткнулися з перешкодами при пошуку роботи після служби. Найбільш поширеними бар’єрами називали:
- невідповідність заробітної плати потребам (обрали 37,3%);
- проблеми з фізичним здоров’ям (36,3%);
- власний психоемоційний стан (25,5%);
- дискримінацію (23,3%).
Ці само чинники найчастіше ставали причинами звільнення з першої цивільної роботи після повернення зі служби.
Найбільш поширеними навичками ветеранів і ветеранок, здобутими під час служби, є швидка адаптація (73%), вміння надавати першу медичну допомогу (67,4%), працювати в команді (66,5%), управляти людьми (64,6%). Загалом переважають «м’які» навички (soft skills), які цінують і роботодавці. Так, за даними опитування серед компаній, у топі найкорисніших для бізнесу: робота в команді (54,2%), адаптивність (49%), критичне мислення та комунікаційні навички. Тобто ветерани мають те, що шукають компанії, і важливо це використовувати.
До заходів підтримки, яких найбільше потребують ветерани й ветеранки, згідно з даними дослідження, належать перекваліфікація (50%), квотування робочих місць (49,7%), визнання військового досвіду як трудового (47,2%), додаткова освіта, психологічна підтримка, супровід у працевлаштуванні (кожен приблизно 45%).
Зазначимо, що опитані роботодавці серед наявних у їхніх компаніях програм для підтримки ветеранів і ветеранок називали перекваліфікацію (32,9%), можливість вільного графіку роботи (22,6%), програми психологічної підтримки (21,9%). Однак непокоїть той факт, що 34,2% роботодавців узагалі не мають таких програм або вважають їх неефективними.
Загалом роботодавці позитивно ставляться до ідеї наймати ветеранів: понад 40% надали б перевагу такому кандидату при рівних умовах. Але в разі нижчої кваліфікації ветерана вибір частіше схиляється до цивільного претендента.
Дослідження охопило понад 300 ветеранів та ветеранок, також провели опитування роботодавців та серію напівструктурованих інтерв’ю з тими Захисниками й Захисницями, які вже пройшли складний шлях адаптації. Збір даних тривав протягом березня-травня 2025 року.
Ознайомитися з дослідженням можна на сайті Українського ветеранського фонду Мінветеранів.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.