Верховна Рада України прийняла в другому читанні та в цілому як закон проєкт закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України (реєстр. № 11469).

Ключові аспекти прийнятого закону, яким фактично за-проваджується інститут множинного громадянства (підданства):

Вводиться поняття «множинне громадянство (підданство)», під яким розуміється одночасна належність особи до громадянства (підданства) двох або більше держав.

Множинне громадянство визнається, зокрема, у випадку набуття громадянином України громадянства (підданства) держав, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, а також у випадку набуття громадянства України іноземцями, які є громадянами (підданими) зазначених держав. Під час визначення таких держав Уряд має враховувати членство держави в Європейському Союзі, застосування державою обмежувальних заходів (санкцій) у зв’язку із збройною агресією проти України.

Для набуття громадянства України громадяни країн з відповідного переліку мають дотриматися всіх загальних умов, необхідних для набуття громадянства, включно зі складанням відповідних іспитів (без жодних відстрочок).

У законі міститься норма, згідно з якою для іноземців та осіб без громадянства, які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу за контрактом, строк безперервного проживання на території 

України (як умова прийняття до громадянства) становить один рік проходження ними військової служби в період дії воєнного стану. Тобто для таких осіб зменшується строк безперервного проживання в Україні, який є необхідним для набуття громадянства.

Законом передбачається, що родичі військовослужбовців, які захищають суверенітет та територіальну цілісність України (в тому числі тих, які загинули під час виконання службових обо-в’язків), матимуть право на набуття громадянства України у спрощеному порядку.

Також для осіб, які отримали статус закордонного українця відповідно до Закону України «Про закордонних українців», строк безперервного проживання на території України має становити один останній рік з дня отримання дозволу на імміграцію відповідно до пункту 5 частини третьої статті 4 Закону України «Про імміграцію», за умови наявності статусу закордонного українця не менше одного року.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.