У зв’язку з триваючою збройною агресією російської федерації проти України, необхідністю здійснення парламентського контролю за отриманням та використанням міжнародної військової допомоги у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102–IX, Верховна Рада України постановляє:
1. Звіт Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань моніторингу отримання і використання міжнародної матеріально-технічної допомоги (далі – Тимчасова спеціальна комісія) про виконану роботу взяти до відома (додається).
2. Опублікувати звіт Тимчасової спеціальної комісії у газеті "Голос України", а також оприлюднити на офіційному веб-сайті Верховної Ради України.
3. Завершити роботу Тимчасової спеціальної комісії.
4. Для забезпечення здійснення парламентського контролю з питань отримання і використання міжнародної військової допомоги під час дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102–IX:
1) утворити Тимчасову спеціальну комісію Верховної Ради України з питань моніторингу отримання і використання міжнародної військової допомоги під час дії воєнного стану (далі – Тимчасова спеціальна комісія з питань моніторингу) та визначити її основними завданнями:
підготовку та подання на розгляд до Верховної Ради України в установленому порядку законодавчих ініціатив щодо створення моделі парламентського контролю над використанням міжнародної військової допомоги, зокрема озброєння, наданого міжнародними партнерами Україні для боротьби проти російської воєнної агресії, з метою забезпечення прозорості та законності процесу використання наданої міжнародної військової допомоги під час дії воєнного стану;
здійснення збору та аналізу в межах повноважень інформації для проведення парламентських слухань щодо випадків неналежного чи нецільового транспортування, розподілення чи використання міжнародної військової допомоги, зокрема озброєння, наданого міжнародними партнерами під час дії воєнного стану;
2) визначити кількісний склад Тимчасової спеціальної комісії з питань моніторингу – 15 народних депутатів України у складі, передбаченому підпунктом 2 пункту 4 Постанови Верховної Ради України від 16 липня 2024 року № 3851–IX "Про деякі питання здійснення парламентського контролю з питань отримання і використання міжнародної матеріально-технічної допомоги під час дії воєнного стану":
голова Тимчасової спеціальної комісії з питань моніторингу – народний депутат України Устінова Олександра Юріївна (депутатська фракція Політичної Партії "ГОЛОС");
заступник голови Тимчасової спеціальної комісії з питань моніторингу – народний депутат України Завітневич Олександр Михайлович (депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ");
члени Тимчасової спеціальної комісії з питань моніторингу:
Бакунець Павло Андрійович – депутатська група "ДОВІРА";
Батенко Тарас Іванович – депутатська група "Партія "За майбутнє";
Власенко Сергій Володимирович – депутатська фракція політичної партії Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина";
Галайчук Вадим Сергійович – депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ";
Забуранна Леся Валентинівна – депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ";
Мисягін Юрій Михайлович – депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ";
Михайлюк Галина Олегівна – депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ";
Папієв Михайло Миколайович – депутатська група "Платформа за життя та мир";
Радіна Анастасія Олегівна – депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ";
Хоменко Олена Вікторівна – депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ";
Чернєв Єгор Володимирович – депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ";
Чийгоз Ахтем Зейтуллайович – депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ";
Шуляк Олена Олексіївна – депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ";
3) визначити строк діяльності Тимчасової спеціальної комісії з питань моніторингу – один рік з дня її утворення;
4) звіт Тимчасової спеціальної комісії з питань моніторингу про виконану роботу заслухати на пленарному засіданні Верховної Ради України не пізніше шестимісячного строку з дня її утворення.
5. Матеріально-технічне, кадрове, інформаційне та організаційне забезпечення діяльності Тимчасової спеціальної комісії з питань моніторингу покласти на Апарат Верховної Ради України.
6. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Голова Верховної Ради України Р. СТЕФАНЧУК
м. Київ
18 червня 2025 року
№ 4506--ІХ
Додаток
до Постанови Верховної Ради України від 18 червня 2025 року
№ 4506--IX
ЗВІТ
Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань моніторингу отримання і використання міжнародної матеріально-технічної допомоги про виконану роботу
Відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про деякі питання здійснення парламентського контролю з питань отримання і використання міжнародної матеріально-технічної допомоги під час дії воєнного стану" від 16 липня 2024 року № 3851–IX утворено Тимчасову спеціальну комісію Верховної Ради України з питань моніторингу отримання і використання міжнародної матеріально-технічної допомоги (далі – Комісія).
Головою Комісії обрано народного депутата України Устінову Олександру Юріївну (депутатська фракція Політичної Партії "ГОЛОС"), заступником голови Комісії – народного депутата України Завітневича Олександра Михайловича (депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ").
До складу Комісії обрано таких народних депутатів України:
Бакунець Павло Андрійович – депутатська група "ДОВІРА";
Батенко Тарас Іванович – депутатська група "Партія "За майбутнє";
Власенко Сергій Володимирович – депутатська фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина";
Галайчук Вадим Сергійович – депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ";
Забуранна Леся Валентинівна – депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ";
Мисягін Юрій Михайлович – депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ";
Михайлюк Галина Олегівна – депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ";
Папієв Михайло Миколайович – депутатська група "Платформа за життя та мир";
Радіна Анастасія Олегівна – депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ";
Хоменко Олена Вікторівна – депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ";
Чернєв Єгор Володимирович – депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ";
Чийгоз Ахтем Зейтуллайович – депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ";
Шуляк Олена Олексіївна – депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ".
Звіт про роботу Комісії підготовлений з урахуванням особливостей її діяльності, зокрема предмета відання Комісії, що передбачає доступ до документів,
які містять службову інформацію та інформацію, що може бути віднесена до державної таємниці відповідно до Закону України "Про державну таємницю".
1. Діяльність Комісії
З метою протидії збройній агресії російської федерації Україна на постійній основі отримує від країн-партнерів міжнародну військову допомогу.
Міжнародна військова допомога у розумінні Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку організації взаємодії центральних органів виконавчої влади, інших державних органів щодо залучення, отримання, передачі, обліку, моніторингу та контролю за використанням міжнародної військової допомоги для задоволення потреб сил безпеки і сил оборони у період воєнного стану" від 13 лютого 2024 року № 168 – це цільова адресна допомога, що надається силам безпеки і силам оборони відповідно до визначеної ними потреби країнами-партнерами на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України під час дії воєнного стану у вигляді озброєння, військової та спеціальної техніки, матеріально-технічних засобів, робіт і послуг, інших не заборонених законодавством ресурсів, крім фінансових ресурсів у національній чи іноземній валюті.
Міністерство оборони України (далі – Міноборони) приділяє постійну увагу активній співпраці з представниками країн-партнерів та міжнародних організацій, що відіграють важливу роль у забезпеченні України міжнародною військовою допомогою та здійснюють інші форми підтримки, запроваджує удосконалення механізмів комунікації, обліку та контролю за наданою допомогою з метою забезпечення ефективності її використання.
У 2024–2025 роках міжнародна військова допомога з боку міжнародних партнерів України набула нового масштабу, у тому числі завдяки розширенню програм навчання українських військових, пілотів та техніків, а також поглибленню співпраці в рамках багатосторонніх безпекових форматів, зокрема зустрічі у форматі "Рамштайн". Також спостерігається зростання кількості прямих довгострокових безпекових угод між Україною та країнами G7, які передбачають не лише постачання озброєння, а й посилення оборонно-промислової співпраці.
З огляду на масштаб і значущість зазначеної допомоги важливо здійснювати парламентський контроль за процесами обліку, розподілу та використання міжнародної військової допомоги. Такий контроль має на меті забезпечити прозорість, підзвітність та раціональне використання наданих ресурсів відповідно до визначених цілей, що є важливим фактором зміцнення довіри з боку міжнародних партнерів і підвищення ефективності підтримки України.
Безпосередньо за отримання, облік та контроль за використанням міжнародної військової допомоги відповідають служби забезпечення відповідних органів державної влади, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, сил цивільного захисту, яким міжнародна військова допомога направлена для кінцевого використання. Основними споживачами міжнародної військової допомоги є Збройні Сили України, Головне управління розвідки Міністерства оборони України, Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України (Національна поліція України, Державна прикордонна служба України, Національна гвардія України). Загальну координацію щодо залучення, отримання, передачі, обліку, моніторингу та контролю за використанням міжнародної військової допомоги здійснює Міноборони.
Комісія провадить свою діяльність у тісній співпраці з представниками відповідних державних органів. Протягом звітного періоду Комісія у межах своїх повноважень для перевірки ефективності використання міжнародної військової допомоги надсилала офіційні запити до відповідних органів, проводила робочі зустрічі з їх представниками, здійснювала аналіз супровідної документації, а також відвідувала логістичні склади, передові позиції.
Також Комісія звертала увагу на активну співпрацю з представниками країн-партнерів та міжнародних організацій, які відіграють важливу роль у забезпеченні України міжнародною військовою допомогою та іншими формами підтримки. Зокрема у процесі роботи Комісія розширила контакти та налагодила регулярну роботу з послами, військовими аташе, урядовцями, парламентаріями, інспекторами, а також із членами делегацій міжнародних організацій. Основними напрямами співпраці стали обговорення пріоритетів і потреб України в контексті обороноздатності, представлення результатів використання отриманої допомоги, обговорення механізмів її прозорого та ефективного розподілу, а також координація зусиль щодо покращення логістики та моніторингу.
Комісія брала участь у спільних робочих зустрічах, надавала необхідну інформацію про використання міжнародної військової допомоги, організовувала ознайомчі візити до логістичних центрів, а також здійснювала супровід делегацій у фронтові та прифронтові зони бойових дій для демонстрації застосування наданих ресурсів у реальних умовах. Зазначене сприяло підвищенню рівня взаєморозуміння з боку партнерів та зміцненню міжнародної підтримки України.
Затверджений план роботи Комісії передбачав розгляд і аналіз звітів, доповідей та інформації, отриманих від органів державної влади та їх посадових осіб, а також надання рекомендацій для розроблення змін до законодавства, підзаконних нормативно-правових актів з питань, що належать до предмета відання Комісії. Також план передбачав організацію міжпарламентської діяльності, у тому числі відряджень по території України та за її межі щодо забезпечення надходження міжнародної військової допомоги від країн-партнерів.
За час роботи Комісія отримала великий обсяг інформації про порядок визначення потреб щодо озброєння та військової техніки (далі – ОВТ), щодо обліку міжнародної військової допомоги та окремих аспектів її отримання.
За результатами проведеної роботи Комісія сформувала ряд висновків і рекомендацій щодо вдосконалення системи обліку та контролю за наданням міжнародної військової допомоги, а також щодо окремих аспектів її отримання, забезпечення прозорості використання та підвищення ефективності логістичних процесів.
2. Щодо здійснення відряджень у межах України
Для виконання своїх основних повноважень члени Комісії здійснили поїздку до позицій оперативно-стратегічного угруповання військ "Хортиця", де ознайомилися з порядком здійснення обліку та використання міжнародної військової допомоги, зокрема артилерійського озброєння (гаубиць, самохідних артилерійських установок), важкої техніки та озброєння (бронетранспортерів, бойових машин тощо), а також з роботою цифрових інструментів, що використовуються під час здійснення обліку, отримання та використання міжнародної військової допомоги на рівні бригади.
Комісія як орган парламентського нагляду щодо здійснення контролю та перевірки обліку, використання міжнародної військової допомоги, у тому числі ОВТ, наданих міжнародними партнерами, перевірила ведення їх обліку та використання на позиціях оперативно-стратегічного угруповання військ "Хортиця". За результатами перевірки порушень щодо ведення обліку, зберігання та використання міжнародної військової допомоги не виявлено.
3. Проведення зустрічей з представниками міжнародних партнерів
З метою забезпечення прозорості та демонстрації незалежності Комісії у виконанні своїх повноважень, а також обговорення можливих зауважень або рекомендацій членами Комісії було проведено зустрічі з представниками іноземних держав та міжнародних організацій, які надають Україні міжнародну військову допомогу (далі – міжнародні партнери).
Варто зазначити, що міжнародні партнери не виявили жодних порушень у процесі використання наданої міжнародної військової допомоги. Крім того, вони високо оцінили рівень організації та ефективність заходів щодо контролю за надходженням, обліком і використанням зазначеної допомоги.
Члени Комісії неодноразово проводили зустрічі з аташе з питань оборони європейських держав – партнерів України, під час яких обговорювали потреби України та шляхи отримання міжнародної військової допомоги. Так, були проведені зустрічі з аташе з питань оборони та їх заступниками посольств Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Республіки Польща, Чеської Республіки, Федеративної Республіки Німеччина, Королівства Швеція, Італійської Республіки, Королівства Норвегія, Румунії, Королівства Данія, Фінляндської Республіки, Литовської Республіки, Королівства Бельгія, Королівства Нідерланди, Естонської Республіки.
Крім того, у грудні 2024 року Комісія провела узагальнену зустріч, на якій заслухано доповідь Міністра оборони України Умєрова Р.Е. щодо прозорості звітування України перед представниками країн-партнерів у частині використання міжнародної військової допомоги та подальшої співпраці з військовими аташе країн-партнерів у сфері міжнародної військової допомоги, а також доповіді посадових осіб Міністерства оборони України, за участю членів Комісії, аташе з питань оборони та їх заступників посольств Республіки Австрія, Королівства Бельгія, Республіки Болгарія, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Грецької Республіки, Королівства Данія, Італійської Республіки, Канади, Литовської Республіки, Королівства Нідерланди, Королівства Норвегія, Республіки Польща, Румунії, Словацької Республіки, Республіки Словенія, Угорщини, Фінляндської Республіки, Французької Республіки, Чеської Республіки, Королівства Швеція, Японії та представниками офісу НАТО в Україні.
За результатами узагальненої зустрічі аташе з питань оборони та їх заступники відзначили належний рівень організації заходів контролю за надходженням, обліком та використанням міжнародної військової допомоги, висловили підтримку діяльності Комісії та запевнили у подальшій тісній співпраці.
4. Діяльність Комісії в рамках міжнародних візитів
У рамках співпраці з міжнародними партнерами голова Комісії провела зустріч з Генеральним інспектором Міністерства оборони Сполучених Штатів Америки Робертом Сторчем та представниками Міністерства оборони України. На зустрічі обговорювали процес звітування та контроль за використанням наданої міжнародної військової допомоги, посилення співпраці України та Сполучених Штатів Америки у військовій сфері.
Крім того, голова Комісії зустрічалася з членами Конгресу (Палати представників та Сенату) Сполучених Штатів Америки, представниками Республіканської партії, зокрема з Троєм Даунінгом, Петом Гарріганом, Карлосом Хіменесом, Доном Бейконом, Джоном Резерфордом, Браяном Мастом, Джейком Еллзі, представниками Демократичної партії, зокрема з Джимом Костою, Джаредом Голденом, Доном Девісом. Також було проведено зустрічі з головою Постійного спеціального комітету Палати представників Конгресу Сполучених Штатів Америки з питань розвідки Майком Тернером, представницею Сенату Конгресу Сполучених Штатів Америки Еліссою Слоткін, радником члена Палати представників Конгресу Сполучених Штатів Америки Алеком Джеєм Шугарманом, заступником помічника Державного секретаря Сполучених Штатів Америки з питань Східної Європи, політики та регіональних справ у Бюро у справах Європи та Євразії Крістофером В. Смітом, членом підкомітету з нагляду та підзвітності Комітету у закордонних справах Палати представників Конгресу Сполучених Штатів Америки Джейсоном Кроу. Під час зустрічей обговорювалися питання підзвітності та контролю за використанням міжнародної військової допомоги, звітування щодо використання фінансової допомоги, наданої міжнародними партнерами на підтримку економіки України. Крім того, досягнуто домовленостей щодо прискорення надання ресурсів, критично важливих для підтримки обороноздатності України у протидії агресії російської федерації.
Також проведено важливі зустрічі з генералом армії Сполучених Штатів Америки Веслі Кларком, командою українсько-американської громадської організації "Разом для України" (Razom for Ukraine), представниками Агентства Сполучених Штатів Америки з міжнародного розвитку (USAID) Стівеном Келлі та Марком Сімаковським, представниками Німецького фонду Маршалла (German Marshall Fund of the United States). На зустрічах наголошено на важливості підтримки України та обговорено плани щодо подальшої співпраці Сполучених Штатів Америки та України.
У рамках взаємодії з міжнародними партнерами члени Комісії у лютому 2025 року відвідали Український логістичний пункт у місті Жешуві (Республіка Польща) (далі – логістичний хаб) з метою проведення перевірки роботи логістичного хабу, який є основним пунктом поставки міжнародної військової допомоги Україні від країн-партнерів, ознайомлення з методами обліку та розподілу міжнародної військової допомоги, що на ньому здійснюються.
У рамках візиту члени Комісії ознайомилися із загальними аспектами роботи логістичного хабу, його інфраструктурою та процесами роботи в його межах, зокрема хабу автомобільного сполучення (Polish Logistics Hub\Ground Log Cell – GLOC), хабу авіаційного сполучення (RZE\APOD), інфраструктурою та процесами RDC-U, роботою української групи із взаємодії та операторів SAP по запчастинах. Також члени Комісії відвідали Центр дистанційного ремонту та розподілу запасних частин (Remote Maintenance and Distribution Center – Ukraine), склад накопичення запасних частин (Warehouse Area 1). Крім того, члени Комісії провели зустрічі з представниками Сполучених Штатів Америки та Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, особовим складом Збройних Сил України, який проходить навчання на локаціях хабу, працівниками логістичного хабу.
У 2025 році логістичний хаб було передано з-під управління Сполучених Штатів Америки під координацію Республіки Польща та структур НАТО, однак ця зміна не вплинула на ефективність його роботи. Так, члени Комісії за результатами візиту виявили, що функціонування хабу відбувається на належному рівні та безперебійно, зокрема завдяки злагодженій роботі представників польської сторони, НАТО, міжнародних партнерів та Головного управління військового співробітництва Збройних Сил України. Постійний моніторинг міжнародних партнерів за роботою хабу додатково забезпечує прозорість, ефективність і належний рівень звітності щодо обліку, розподілу та переміщення міжнародної військової допомоги. Представники логістичного хабу відзначили конструктивну співпрацю з членами Комісії та висловили готовність до подальшої підтримки організації обміну інформацією про процеси обліку та розподілу міжнародного військової допомоги. Міжнародні партнери наголосили на ефективності та відповідальності роботи української сторони у сфері використання міжнародної військової допомоги.
У квітні 2025 року члени Комісії здійснили поїздку до Сполучених Штатів Америки (м. Вашингтон).
Під час поїздки було проведено загалом понад 40 зустрічей з членами Конгресу Сполучених Штатів Америки (Палати представників та Сенату), як від Республіканської, так і від Демократичної партій, представниками адміністрації та Міністерства оборони Сполучених Штатів Америки, зокрема з Майком Квіґлі, Стівеном Коеном, Тімом Барчеттом, Робертом Адергольтом, Августом Пфлюгером, Стівом Вомаком, Шелдоном Вайтгаусом, Делією Рамірес, Томом Тіллісом, Джоном Феттерманом, Сарою Мак-Брайд, Еліссою Слоткін, Карлосом Хіменесом, Петом Геррігеном, Майком Тернером, Крісом Кунсом, Еріком Сволвеллом, Доном Бейконом, Джеффом Мерклі, Тедом Льє, Теммі Дакворт, Джулією Джонсон, Марсею Каптур, Браяном Мастом, Крістофером В. Смітом.
На цих зустрічах обговорювалися у тому числі питання підзвітності та контролю за використанням міжнародної військової допомоги. Так, була високо оцінена діяльність України щодо звітності та контролю за використанням міжнародної військової допомоги. Крім того, було домовлено про співпрацю у прискоренні надання ресурсів, що є критично важливим для підтримки обороноздатності України проти російської агресії, обговорено важливість підтримки та подальшого посилення партнерства Сполучених Штатів Америки з Україною, у тому числі в контексті регіональної безпеки та економічної стабільності, а також напрями американської внутрішньої та зовнішньої політики, зокрема щодо безпеки, оборони, кіберзагроз, пріоритетів українського парламенту та потреб громадян у контексті триваючої війни.
У червні 2025 року голова Комісії долучилася до складу української делегації на п’ятому засіданні Координаційного механізму Україна–Квартет–ЄС з питань співпраці з протидії нелегальному обігу легкої стрілецької і вогнепальної зброї (ЛСВЗ), що відбулося у Парижі (Республіка Франція).
Під час засідання головою Комісії спільно з міжнародними партнерами було обговорено широкий спектр питань, зокрема напрями започаткованої діяльності Координаційного центру з питань протидії незаконному обігу вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї.
Окрему увагу під час засідання було приділено питанням обліку та звітності щодо використання Україною міжнародної військової допомоги. Діяльність України щодо обліку, звітності про використання міжнародної військової допомоги була високо оцінена міжнародними партнерами. Голова Комісії також обговорила напрями подальшої співпраці з міжнародними партнерами щодо надання міжнародної військової допомоги Україні та посилення партнерства у відповідному напрямі.
5. Програми міжнародної військової допомоги, що реалізуються за участю міжнародних партнерів України
Комісія проаналізувала основні програми міжнародної військової допомоги, що реалізуються міжнародними партнерами України та спрямовані на постачання безпекової допомоги Україні:
Чеська ініціатива 1 (розпочато у 2024 році). Оператором проекту є Чеська Республіка, до програми залучено 16 країн. Мета програми – постачання 155 мм артилерійських пострілів. Реалізовано програму на 85%.
Чеська ініціатива 2 (розпочато у 2025 році). Оператором проекту є також Чеська Республіка, до програми залучено 10 країн. Мета програми – постачання артилерійських боєприпасів різних калібрів. Реалізовано на 5%.
Windfall 1 – надприбутки від заморожених активів (розпочато у 2024 році). Оператор проекту – Європейська Комісія, залучено 4 країни. Цільовий орієнтир – придбання та постачання артилерійських систем та боєприпасів на суму 721,7 млн євро, засобів ППО на суму 275,5 млн євро. Реалізовано на 65%. Інвестиції в ОПК України з орієнтовним обсягом фінансування – 390,0 млн євро. Реалізовано на 100%.
Windfall 2 – надприбутки від заморожених активів (початок у 2025 році). Оператор проекту – Європейська Комісія, залучено 7 країн. Цільовий орієнтир – придбання та постачання артилерійських систем та боєприпасів на суму 635,0 млн євро, засобів ППО на суму 216,0 млн євро. Інвестиції в ОПК України з орієнтовним обсягом фінансування – 1,0 млрд євро. Наразі перебуває на початковому етапі виконання.
ERA (European Recapitalization Assistance) – надприбутки від заморожених активів (розпочато у 2025 році). Оператор проекту – Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії. Метою проекту є придбання та постачання артилерійських системи та боєприпасів, засобів ППО, засобів дальнього ураження на загальну суму понад 1,5 млрд фунтів. Розпочато постачання, реалізовано на 1,4%.
USAI (Ukraine Security Assistance Initiative) (діє з 2022 року). Оператор програми – Сполучені Штати Америки. Мета проекту – забезпечити довгострокову обороноздатність України шляхом: закупівлі озброєння та обладнання безпосередньо у виробників у Сполучених Штатах Америки; підтримки української оборонної промисловості, включаючи передачу технологій, обладнання та компонентів; фінансування навчання, технічного обслуговування та логістики для забезпечення ефективного використання переданих систем; розширення виробничих потужностей для виготовлення боєприпасів, дронів, систем ППО та іншого критично важливого обладнання. Оцінювання вартості допомоги за програмою USAI становить 33,2 млрд дол. США (складається з вартості усіх оголошених пакетів допомоги з 2022 по 2024 фінансові роки). Станом на 2025 рік програма USAI залишається ключовим інструментом довгострокової підтримки обороноздатності України з боку Сполучених Штатів Америки.
PDA (Presidential Drawdown Authority). Оператор програми – Сполучені Штати Америки. Мета – негайне посилення обороноздатності України шляхом передачі озброєння та обладнання безпосередньо зі складів Збройних Сил Сполучених Штатів Америки (без необхідності чекати на виробництво) завдяки прямому рішенню Президента Сполучених Штатів Америки. Є найбільш гнучкою та швидкою формою допомогою, оскільки дозволяє забезпечувати термінову підтримку на полі бою, особливо у критичні моменти ескалації. Наразі програма також має обмеження, оскільки запаси озброєння на складах Пентагону зменшуються, що викликає потребу подальшого його відновлення. Загальна сума оголошених пакетів допомоги Україні за PDA з 2022 по 2024 фінансові роки перевищила 33,9 млрд дол. США. Усього було оголошено 74 пакети допомоги на передачу бронетехніки (наприклад, Bradley, Stryker, MaxxPro), артилерійських систем та боєприпасів різних калібрів, засобів ППО та ракет до них (Stinger, ракети до HAWK, Patriot), дронів, засобів РЕБ, медичного обладнання тощо.
FMF (Foreign Military Financing). FMF – ще один інструмент підтримки з боку США, який доповнює PDA та USAI (розпорядником є Державний департамент Сполучених Штатів Америки у співпраці з Міністерством оборони Сполучених Штатів Америки). Мета – надання Україні фінансових ресурсів у вигляді грантів (безповоротна допомога) для закупівлі американського оборонного обладнання та послуг через програму Foreign Military Sales (FMS), у тому числі нової техніки безпосередньо у виробників у Сполучених Штатах Америки, та може включати навчання, технічну підтримку та обслуговування. Конгрес Сполучених Штатів Америки схвалив 6,7 млрд дол. США для України, зокрема для підтримки закупівлі ППО, дронів, засобів зв’язку та кібербезпеки.
JUMPSTART (Joint Ukrainian Multinational Program – Services, Training And Articles Rapid Timeline). Мета – забезпечення прискореного постачання Україні військової техніки, озброєння, боєприпасів, послуг і навчання через механізм іноземних військових продажів (FMS), навчання українських фахівців з обслуговування та експлуатації озброєння та логістична підтримка та передача запасних частин, ремонтних комплектів, обладнання для обслуговування техніки. У рамках програми створено механізм фінансування закупівлі американського ОВТ третіми сторонами. Програма реалізується на умовах міжнародного співфінансування.
NATO CAP Fund (Comprehensive Assistance Package). Мета – постачання нелетальної військової допомоги (ПММ, медичне спорядження, розмінування, засоби захисту тощо) за рахунок трастового фонду НАТО, до якого країни-партнери направляють необхідні кошти.
Зазначені програми є надзвичайно важливими для України, оскільки вони дозволяють суттєво підсилити спроможності Збройних Сил України та інших секторів сил безпеки і сил оборони. Завдяки цим ініціативам Україна отримує міжнародну військову допомогу. Крім того, реалізація таких програм має стратегічне значення не лише для захисту територіальної цілісності України, а й для зміцнення системи європейської та глобальної безпеки, а також демонструє практичну підтримку міжнародної спільноти та її солідарність у протистоянні агресивній політиці, що підриває засади міжнародного права.
6. Нормативно-правова база з питань обліку, отримання та використання міжнародної військової допомоги
Комісією встановлено, що під час здійснення обліку, отримання та використання міжнародної військової допомоги Міноборони керується такими нормативно-правовими актами:
Закон України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України";
Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку організації взаємодії центральних органів виконавчої влади, інших державних органів щодо залучення, отримання, передачі, обліку, моніторингу та контролю за використанням міжнародної військової допомоги для задоволення потреб сил безпеки і сил оборони у період воєнного стану" від 13 лютого 2024 року № 168;
Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах" від 4 серпня 2000 року № 1225 (із змінами);
Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про інвентаризацію військового майна у Збройних Силах" від 3 травня 2000 року № 748;
Постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання застосування документа для декларування військової техніки та інших товарів (Форми 302 України)" від 17 листопада 2023 року № 1230;
Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Методики визначення залишкової вартості майна Збройних Сил України та інших військових формувань" від 29 травня 1998 року № 759 (із змінами);
Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про порядок надання гарантій та здійснення державного контролю за виконанням зобов’язань щодо використання у заявлених цілях товарів, які підлягають державному експортному контролю" від 27 травня 1999 року № 920 (із змінами);
Наказ Міністерства оборони України "Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України" від 17 серпня 2017 року № 440 (із змінами);
Наказ Міністерства оборони України "Алгоритм організації діяльності служб забезпечення в системі Міністерства оборони України" від 29 червня 2023 року № 10/дск;
Наказ Міністерства оборони України "Про затвердження Порядку списання військового майна у Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту" від 29 березня 2021 року № 81 (зі змінами);
Наказ Міністерства оборони України "Про затвердження Положення про Управління моніторингу міжнародної військової допомоги" від 29 серпня 2024 року № 587 (із змінами);
інструкція з надання звітності про наявність у Збройних Силах України військового майна, отриманого як міжнародна технічна допомога, затверджена наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 18 серпня 2020 року № 116 (із змінами);
Наказ Міністерства оборони України "Про затвердження Порядку створення, функціонування та припинення діяльності логістичних пунктів" від 10 вересня 2024 року № 615.
7. Алгоритм дій органів державної влади при залученні міжнародної військової допомоги
Типовий алгоритм залучення міжнародної військової допомоги розділено на п’ять послідовних та взаємопоєднаних етапів:
Першим етапом є формування (уточнення) потреби в міжнародній військовій допомозі, що покладається на структури Генерального штабу Збройних Сил України, органи військового управління Збройних Сил України та на інші складові сил оборони. Головними виконавчими структурами є Головне управління логістики Генерального штабу Збройних Сил України (у частині, що стосується матеріальних засобів), Головне управління доктрин і підготовки Генерального штабу Збройних Сил України (у частині, що стосується планування і координації підготовки за кордоном), командування Сил логістики Збройних Сил України (у частині, що стосується ремонту наданого озброєння).
Потреба в міжнародній військовій допомозі формується за умов недостатнього фінансового ресурсу на проведення закупівлі ОВТ та військово-технічного майна, зриву процедур закупівлі або неналежного виконання укладених контрактів з вини постачальників, відсутності ОВТ та матеріально-технічних засобів для забезпечення Збройних Сил України. Розраховується як різниця між обсягом матеріальних засобів (послуг), необхідних для досягнення визначених спроможностей, цілей операції (бойових дій), та існуючого стану забезпечення сил оборони (з урахуванням планових обсягів закупівлі).
При цьому Генеральний штаб Збройних Сил України дотримується такого алгоритму:
1) щороку командування видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, органи військового управління, у підпорядкуванні яких перебувають війська (сили), складові сил безпеки та сил оборони подають до Генерального штабу Збройних Сил України пропозиції на наступний рік щодо: формування потреби в озброєнні, військовій та спеціальній техніці, матеріально-технічних засобах, роботах і послугах, необхідних для задоволення потреб в отриманні міжнародної військової допомоги, за формою згідно з додатком до Постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2024 року № 168; здійснення підготовки особового складу (підрозділів), що планується передати у підпорядкування Головнокомандувачу Збройних Сил України.
Під час формування переліку потреб враховуються ресурсні можливості щодо забезпечення потреб, досвід та ефективність застосування зразків ОВТ та інших засобів, отриманих від міжнародних партнерів, результати підготовки особового складу (підрозділів) за рахунок країн-партнерів та міжнародних організацій;
2) на основі пропозицій органів військового управління Збройних Сил України, структурних підрозділів Міноборони, сил безпеки та сил оборони, Генеральний штаб Збройних Сил України формує перелік потреб та за підписом начальника Генерального штабу Збройних Сил України подає на затвердження Головнокомандувачу Збройних Сил України;
3) паралельно командуваннями видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, органами військового управління, складовими Сил безпеки та оборони до командування Сил логістики Збройних Сил України подається номенклатура і кількість зразків ОВТ, які потребують та потребуватимуть ремонту, спеціалізованого сервісного і регламентного обслуговування;
4) уточнення потреб у міжнародній військовій допомозі проводиться один раз на півріччя. Пропозиції щодо його уточнення подаються командуваннями видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, органами військового управління, у підпорядкування яких перебуваються війська (сили), складовими сил безпеки та сил оборони до Генерального штабу Збройних Сил України;
5) у разі необхідності негайного залучення міжнародної військової допомоги, що не включене до переліку потреб, органи військового управління, сили безпеки та сили оборони, які зацікавлені в отриманні такої міжнародної військової допомоги (через Головне управління логістики Генерального штабу Збройних Сил України), готують доповідь Головнокомандувачу Збройних Сил України з обґрунтуванням такої необхідності. За результатами розгляду Головнокомандувачем Збройних Сил України інформуються партнери та заінтересовані сторони.
Другий етап – доведення потреби (змін) до країн-партнерів здійснюється через апарат аташе з питань оборони (основний канал), військове представництво Місії України при НАТО, Представництво України при ЄС, посольства України (у разі відсутності апарату аташе в країні) тощо. Водночас відповідна інформація вноситься уповноваженими структурами Збройних Сил України до ІКС "Коровай". Крім того, потреба в міжнародній допомозі доводиться до оперативної групи Збройних Сил України при NSATU (м. Вісбаден) з метою оперативного інформування партнерів, надання консультативно-дорадчої допомоги, а також координації (узгодження) діяльності з надання допомоги. Потреба найвищого пріоритету додатково доводиться на зустрічах високого рівня за участю Міноборони та інших органів виконавчої влади, що здійснюють міжнародне співробітництво.
Третім етапом є збір, узагальнення та розгляд пропозицій від країн-партнерів за формою, обсягами та термінами здійснюється за загальною координацією Міноборони та Генерального штабу Збройних Сил України. На цьому етапі визначається відповідність пропозицій країн-партнерів до переліку потреб. Особлива увага приділяється пріоритетним зразкам озброєння і військової техніки. Проводиться координаційна діяльність з країнами-партнерами щодо уточнення умов та порядку залучення міжнародної військової допомоги.
Четвертий етап – отримання, транспортування та облік міжнародної військової допомоги, що покладено на служби забезпечення органів військового управління. Основним виконавчим (координаційним) органом є командування Сил логістики Збройних Сил України, в підпорядкуванні якого перебуває Український логістичний пункт у місті Жешуві (Республіка Польща) та представники на інших логістичних хабах.
У разі надходження інформації про планові терміни передачі вантажу на логістичний пункт посадові особи служб забезпечення командування Сил логістики Збройних Сил України визначають місця зберігання в Україні та спільно з Українським логістичним пунктом здійснюють планування транспортування вантажу (визначається тип, кількість та терміни подачі необхідного транспорту для перевезення; здійснюється попередній розподіл між службами забезпечення; узгоджуються питання спрощеного перетину державного кордону та супроводу вантажу; за необхідністю здійснюється залучення додаткового персоналу для прийому обладнання).
Після прибуття вантажу на логістичний пункт українською стороною здійснюється: його приймання (ідентифікація, перевірка цілісності (справності) пакувань), попереднє документування (за супровідними документами), перевантаження та відправлення до України. Вносяться відомості до цифрової системи ІКС SAP.
Після перетину кордону України міжнародна військова допомога надходить до баз, складів, арсеналів командування Сил логістики Збройних Сил України, а за окремими складовими безпосередньо до військових частин Збройних Сил України та інших складових Сил безпеки і оборони. На базах, складах, арсеналах проводиться перевірка технічної справності, комплектності матеріальних засобів, здійснюється постановка на облік. Приймання військового майна, що надходить як міжнародна військова допомога, здійснюється односторонньо комісією військової частини на підставі даних, відображених у перевізних, супровідних документах (у разі їх наявності), а також розпоряджень командування Сил логістики Збройних Сил України. У склад комісії з прийому міжнародної військової допомоги, яка призначається наказом командира військової частини, обов’язково включаються начальник відповідного підрозділу зберігання і матеріально-відповідальна особа, яка приймає військове майно на відповідальне зберігання.
Після закінчення приймання військового майна комісією військової частини складається акт приймання-передачі військового майна, а на озброєння, військову техніку та інше військове майно, яке обліковується за номерними та якісними показниками, – акт технічного стану.
П’ятим етапом є розподіл міжнародної військової допомоги та звітність. Після постановки отриманих матеріальних засобів на облік за розпорядженням Головнокомандувача Збройних Сил України здійснюється їх розподіл та передача до угрупувань (військових частин) Сил безпеки та оборони України відповідно до визначених пріоритетів (через Генеральний штаб Збройних Сил України).
Таким чином, Комісія констатує, що на сьогодні алгоритм дій органів державної влади при залученні міжнародної військової допомоги є чітко врегульованим, прозорим, налагодженим і відповідає умовам воєнного часу. Встановлений механізм забезпечує врахування інтересів усіх складових сил оборони України, дозволяє оперативно реагувати на зміни обстановки, виключає неузгодженість чи дублювання, а також створює необхідні умови для ефективного контролю та взаємодії з міжнародними партнерами. У свою чергу це сприяє зміцненню обороноздатності України, підвищенню рівня довіри з боку країн-партнерів та ефективному використанню міжнародної військової допомоги.
8. Цифрові інструменти, що використовуються під час здійснення обліку, отримання та використання міжнародної військової допомоги
Для моніторингу отримання та використання міжнародної військової допомоги важливе значення мають цифрові інструменти. Під час здійснення обліку, отримання та використання міжнародної військової допомоги Міноборони використовує серію цифрових інструментів, а саме:
інформаційно-комунікаційна система (далі – ІКС) планування та управління логістичним забезпеченням з використанням спеціалізованого програмного забезпечення НАТО LOGFAS. Використовується для автоматизації підтримки процесів планування та управління логістичним забезпеченням військ (сил) у ході багатонаціональних навчань (операцій). Введена в експлуатацію у 2024 році (наказ Міноборони від 19.06.2024 № 403/нм). На даний час використовується з обмеженим функціоналом – контроль фактичної наявності матеріальних засобів, отриманих у якості міжнародної військової допомоги, з деталізацією до бригади (полку) включно, без зазначення серійних номерів та країни походження;
ІКС управління логістичним забезпеченням з використанням спеціального (прикладного) програмного забезпечення "СПЗ Логістичної інформаційної системи на базі SAP S/4HANA (ЛІС 1.0)". Використовується для автоматизації процесів обліку та руху, визначення потреби, планування закупівлі, супроводження контрактів постачання, технічного обслуговування та ремонту військового майна, в тому числі щодо міжнародної військової допомоги. Введена в дослідну (підконтрольну) експлуатацію у 2023 році (наказ Міноборони від 30.01.2023 № 53/нм). На даний час в системі відображається інформація щодо: орієнтовних обсягів та термінів передачі міжнародної військової допомоги (за інформацією, отриманою від офіційних джерел); отримання та відправлення міжнародної військової допомоги в Україну через логістичні хаби в Республіці Польща (наземним та залізничним транспортом), Румунії та Словацькій Республіці (залізничним транспортом); контролю руху та наявності матеріальних засобів (за серійними номерами та країною походження) до окремої військової частини включно – наземні системи озброєння, безпілотні авіаційні засоби, речове майно, та на рівні складів (баз зберігання) служб забезпечення органів військового управління – засоби РЕБ, ПММ. ІКС активно розвивається. Наразі підписано пакет угод з компанією SAP Deutschland SE & Ko., відповідно до яких Міноборони та Збройні Сили України отримали перелік ліцензій пожиттєво та технічну підтримку до 31 грудня 2027 року за рахунок оплати Міністерства оборони Федерального уряду Федеративної Республіки Німеччина. У квітні 2025 року створено робочу групу для координації та супроводження процесів обробки інформації в ІКС SAP/Defense & Security за участі Центру трансформації процесів управління оборонними ресурсами Міноборони. Робочою групою відпрацьовується дорожня карта трансформації діяльності та впровадження автоматизованих систем управління оборонними ресурсами з використанням продуктів SAP на 2025–2027 роки за напрямом логістичного забезпечення.
ІКС електронної взаємодії з країнами-партнерами щодо координації міжнародної військової допомоги із використанням програмного продукту "КОРОВАЙ". Призначена для відображення в режимі реального часу потреб сил безпеки і сил оборони у міжнародній військовій допомозі та пропозицій країн-партнерів для їх задоволення. Введена в експлуатацію у 2023 році (наказ Міноборони від 03.01.2023 №3/нм зі змінами). На даний час ІКС активно використовується за своїм функціональним призначенням. Поряд з тим існують проблемні питання: перенасичення ІКС запитами рівня – "найвищій пріоритет"; відсутність можливості розміщення запитів на надання "пакета спроможностей", а не конкретного обладнання. Наразі британською стороною запропоновано провести удосконалення ІКС.
9. Форми обліку міжнародної військової допомоги, що надходить від міжнародних партнерів
Облік ОВТ та матеріально-технічних засобів, що надходять в якості міжнародної військової допомоги, у Збройних Силах України ведеться відповідно до вимог Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про інвентаризацію військового майна у Збройних Силах" від 3 травня 2000 року № 748, Наказу Міністерства оборони України "Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України" від 17 серпня 2017 року № 440 (із змінами) на загальних підставах, разом з іншими видами матеріально-технічних засобів, що надходять до Збройних Сил України за централізованими та децентралізованими закупівлями, в якості благодійної допомоги, відчуженого майна тощо.
Облік міжнародної військової допомоги у кількісних та якісних показниках у військових частинах ведуть служби забезпечення. Відповідна інформація відображається у даних бухгалтерського обліку. Облік майна у Збройних Сил України ведеться службами забезпечення та фінансовими органами відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі. У всіх примірниках акта приймання-передачі військового майна робиться відповідний запис, що озброєння та військова техніка, а також військово-технічне майно отримані в якості міжнародної військової допомоги.
Якщо у супровідних документах відсутні відомості про вартість майна, яке надійшло в якості міжнародної військової допомоги, така інформація запитується командуванням Сил логістики Збройних Сил України у країн-постачальників (виробників) встановленим порядком через Головне управління військового співробітництва Збройних Сил України.
Військові частини забезпечують своєчасну підготовку та подання донесень про отримання військового майна та разом з копіями документів про їх оприбуткування і не пізніше наступного дня від дати постановки його на облік направляють відповідний примірник акта приймання-передачі військового майна та акт технічного стану військового майна, якщо він складався, до командування Сил логістики чи управлінь забезпечення Збройних Сил України.
У разі якщо військове майно, що надійшло в якості міжнародної військової допомоги, не має коду згідно з військовим класифікатором ВК 001-2000, організовується робота щодо підготовки відповідних документів та надається заявка до Головного управління супроводження життєвого циклу щодо реєстрації зразка ОВТ як штатно-табельного предмета постачання з включенням його до військового класифікатора ВК 001-2000.
Спеціальні протоколи або стандарти щодо списання чи ремонту міжнародної військової допомоги у Збройних Силах України не застосовуються. Списання майна, отриманого у якості міжнародної військової допомоги, здійснюється відповідно до вимог Порядку списання військового майна у Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 29.03.2021 № 81.
Водночас деякі країни-партнери (Сполучені Штати Америки, Французька Республіка, Королівство Нідерландів) наголошують на необхідності отримання дозволу на списання знищеного/втраченого військового майна, що закріплено відповідними двосторонніми угодами (Концепція самозвітування країни-партнера з моніторингу кінцевого використання від 26.11.2023 (Сполучені Штати Америки) (далі – Концепція самозвітування США), Концепція моніторингу кінцевого використання французького військового майна в Україні від 08.02.2025) (далі – Концепція самозвітування Франції)).
10. Механізми внутрішнього контролю та аудиту, які застосовуються для контролю за використання отриманої міжнародної військової допомоги
Щоквартально складові Сил безпеки та оборони проводять звірку щодо наявності та використання переданого майна (End-Use Monitoring), а також на вимогу країн-партнерів готують звіти щодо ефективності застосування визначеного типу озброєння (Lessons learned). Зазначені звіти у встановленому порядку передаються країнам-партнерам.
З метою забезпечення прийнятної впевненості щодо обліку товарів оборонного призначення, отриманих від Сполучених Штатів Америки, заступником Міністра оборони України, представниками Відділу оборонного співробітництва Посольства Сполучених Штатів Америки в Україні та Департаменту внутрішнього аудиту Міноборони 26 листопада 2023 року підписано Концепцію самозвітування США.
На виконання пункту 4 Концепції та Алгоритму здійснення спільного інспектування представниками Служби внутрішнього аудиту Міноборони та уповноваженими особами Сполучених Штатів Америки щодо окремих (“чутливих”) видів озброєння представники Служби внутрішнього аудиту Міноборони спільно з представниками Сполучених Штатів Америки проводять інспектування таких видів озброєння у місцях зберігання.
В одному з таких заходів приймала участь делегація представництва Сполучених Штатів Америки вищого рівня під керівництвом Генерального інспектора Міністерства оборони Сполучених Штатів Америки Роберта Сторча.
Під час інспектувань здійснюється перевірка фактичної наявності (візуальний огляд) виробів оборонного призначення, звіряння номерних даних та перевірка умов зберігання і охорони.
Підтверджена ефективність заходів самозвітування відповідно до Концепції самозвітування США мотивувала Міноборони розробити аналогічний проект із Францією. Відповідна Концепція самозвітування Франції була погоджена із зацікавленими структурами та підписана сторонами 8 лютого 2025 року. Концепція самозвітування США для підвищення ефективності заходів та з урахуванням поточного стану справ також вдосконалюється. Напрацьована оновлена версія Концепції самозвітування США, яка на даний час готова до підписання сторонами.
Відповідно до Зведеного плану діяльності з внутрішнього аудиту в системі Міноборони на 2025–2027 роки, затвердженого Міністром оборони України, та керуючись вимогами Стандартів внутрішнього аудиту, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 04.10.2011 № 1247 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 14.08.2019 № 344), Службою внутрішнього аудиту Міноборони розпочато внутрішній аудит процесу отримання та обліку міжнародної військової допомоги. Під час зазначеного аудиту планується надати оцінку: ефективності системи внутрішнього контролю; стану нормативно-правового регулювання існуючих політик і процедур щодо організації процесу; організації заходів з управління процесом.
11. Контроль міжнародних партнерів за використанням міжнародної військової допомоги
З метою оперативного обміну інформацією про наявність, технічний стан та стан вирішення проблемних питань, пов’язаних з наданою міжнародною військовою допомогою, у командуванні Сил логістики Збройних Сил України перебувають офіцери країн-партнерів (на даний час сім представників – Сполучених Штатів Америки, Королівства Швеції, Федеративної Республіки Німеччини, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Королівства Данії, Республіки Франції, Королівства Нідерландів).
Звітування перед країнами-партнерами щодо використання наданої ними міжнародної військової допомоги здійснюється відповідно до двосторонніх домовленостей/угод, зокрема Концепції самозвітування США та Концепції самозвітування Франції, або відповідно до отриманих від країн-партнерів запитів.
Основним інструментом контролю за цільовим використанням наданої міжнародної військової допомоги для міжнародних партнерів є вибіркові цільові перевірки стану обліку, зберігання, розподілу та використання міжнародної військової допомоги у конкретних військових частинах. Зазначені перевірки здійснюються комісіями країн за окремими планами або позапланово на їхню вимогу.
Контроль за використанням отриманої міжнародної військової допомоги з боку країн-партнерів також здійснюється відповідно до двосторонніх домовленостей шляхом перевірки наданих органами військового управління відомостей кінцевого використання.
Деякими країнами-партнерами здійснюються заходи за цільовим використанням міжнародної військової допомоги, особливо такої, що відноситься до високотехнологічних зразків ОВТ.
Крім того, Сполучені Штати Америки додатково здійснюють контроль за експортом своїх озброєнь (ITAR).
Під час попередніх перевірок випадків нецільового використання міжнародної військової допомоги не виявлено. Окремі недоліки було усунуто в ході роботи Комісій. Пропозиції щодо обліку, зберігання та видачі міжнародної військової допомоги використовуються для вдосконалення процесів супроводження зазначеної діяльності.
Випадків неналежного або нецільового транспортування, розподілення чи використання наданої міжнародної військової допомоги не було.
12. Висновки
За результатами діяльності Комісія:
провела робочі зустрічі з представниками країн-партнерів, у ході яких підтверджено ефективність контролю за використанням міжнародної військової допомоги Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями, створеними відповідно до законодавства, центральними органами виконавчої влади та Комісією як органом парламентського нагляду та контролю;
здійснила поїздки до логістичних хабів в Україні та за кордоном з метою ознайомлення з процесами отримання та розподілу міжнародної військової допомоги;
здійснила аналіз законодавства з питань обліку, отримання та використання міжнародної військової допомоги, а також повноважень органів державної влади, що відповідають за управління логістичними процесами, розподіл і облік наданої міжнародної військової допомоги;
проаналізувала основні програми міжнародної військової допомоги, що реалізуються міжнародними партнерами України та спрямовані на постачання безпекової допомоги Україні;
вивчила інформацію про повний алгоритм залучення міжнародної військової допомоги;
дослідила важливість функціонування цифрових інструментів під час здійснення обліку, отримання та використання міжнародної військової допомоги для повної автоматизації процесів логістики та відмови від паперового документообігу в логістичних операціях;
проаналізувала форми обліку міжнародної військової допомоги, що надходить від міжнародних партнерів;
визначила важливість здійснення внутрішнього контролю та аудиту для контролю за використанням отриманої міжнародної військової допомоги, що є важливим фактором зміцнення довіри з боку міжнародних партнерів і підвищення ефективності підтримки України;
встановила, що випадків неналежного або нецільового транспортування, розподілення чи використання наданої міжнародної військової допомоги не було виявлено.
Міжнародні партнери також не виявили порушень у процесі використання наданої міжнародної військової допомоги, водночас високо оцінили рівень організації контролю за її надходженням, обліком і використанням.
