24 червня у Києві відбулися дві події в межах другої фази проєкту Council of Europe «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні»: засідання Керівного комітету Ради Європи та круглий стіл «Медіа законодавство України на шляху до гармонізації зі стандартами Ради Європи та Європейського Союзу». У фокусі уваги — підтримка незалежних медіа, свободи поглядів і стійкості демократичних інституцій в умовах війни.
Голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, який долучився до обговорень, зосередив увагу учасників на економічних викликах українського медіапростору в умовах війни та скорочення допомоги міжнародних партнерів.
«Журналісти не працюють у вакуумі, для того, щоб вийшов журналістський матеріал, зазвичай працює велика команда медійників. Сьогодні найважливіше є те, щоби нам було кого захищати. Бо якщо не буде медіа, то не буде й журналістів, і свободи слова», — сказав депутат, назвавши пряму підтримку Ради Європи критично важливою.
Також на думку Микити Потураєва, блокування процесу початку переговорів про повноцінне членство в Європейському Союзі з боку деяких країн може гальмувати євроінтеграційні реформи, зокрема медійні. Водночас парламентар висловив переконання у необхідності продовження медійної реформи, вихід її на заплановані показники: «Наш комітет, як і Комітет з питань свободи слова, ми бачимо горизонти і можемо рухатися в цьому напрямку, але зараз відсутня необхідна кількість зовнішніх стимулів».
Микита Потураєв наголосив на важливості імплементації закону Європейського Союзу «Про цифрові послуги» (DSA) і Європейського акту свободи медіа (EMFA). «Україна могла б користуватися механізмами захисту від інформаційних агресій та свавілля соціальних платформ. На мій погляд, Європа зараз сама по собі не є ефективною у протидії дезінформаційним і маніпуляційним кампаніям на соціальних платформах».
25 червня у Києві провели круглий стіл на тему боротьби зі стратегічними позовами проти громадськості (SLAPP). Ці позови використовують для тиску на журналістів та активістів.
SLAPP — це позови, які подають не для захисту репутації, а щоб залякати, виснажити та змусити мовчати.
Під час заходу обговорювали: приклади SLAPP-позовів в Україні, зокрема проти журналістів-розслідувачів; міжнародний досвід і підтримку з боку ЮНЕСКО; законодавчі ініціативи, які мають бути напрацьовані впродовж року; необхідність захисту журналістів із вразливих груп, зокрема жінок і нацменшин.
Це один із викликів для свободи слова, про який уже заявляє і Рада Європи — на рівні першого регіонального документа в цій сфері.
«SLAPP — це зловживання правом на позов. Ми маємо впровадити запобіжники, які б не дозволяли використовувати суди для придушення свободи слова та громадської участі», — сказав голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
Заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук розповіла про міжнародні аспекти використання SLAPP росією.
«Данські журналісти отримали позови за розслідування тіньового флоту рф. Вони кажуть: якщо держава не допоможе з судовими витратами, ми закриємося», — прокоментувала політикиня. За її словами, виникає парадоксальна ситуація: «Європейці офіційно платять за газ росії, а потім ці гроші повертаються через судові позови проти журналістів».
Учасники заходу закликали до об’єднання зусиль парламенту, виконавчої влади, міжнародних організацій, судової системи та медіаспільноти. Учасники погодилися, що Україні необхідно якомога швидше ухвалити законодавство, яке відповідатиме європейським стандартам та забезпечить ефективні механізми фільтрації безпідставних позовів, компенсації витрат, а також захист журналістів, особливо з вразливих груп.
