Народний депутат виступив з вітальним словом, а також став спікером Панелі 3: «Культура як частина системи національної безпеки».
Захід, що тривав 26-27 червня, зібрав для обговорення стану справ, викликів і перспектив розвитку музейної справи представників урядів Польщі та Німеччини, дипломатів, керівників провідних українських культурних інституцій, європейських музейників, дослідників.
Відкриваючи конференцію, Микита Потураєв зазначив: «Культура надихає на перемогу та допомагає пережити жахіття».
Зі свого боку представники Польщі підтвердили солідарність з Україною. Віце-міністр закордонних справ Польщі Марек Правда наголосив, що цей захід є відповіддю на заклик України — не дати світу забути про її боротьбу. «Україна бореться не лише за свій суверенітет, але й за збереження культурної спадщини. Її культура є невіддільною частиною європейської культурної мозаїки», — сказав він.
До слів підтримки приєдналася і представниця Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польщі Марта Цєнковська. Посадовиця акцентувала, що польське міністерство активно допомагає Україні в захисті культурних цінностей: «Ми беремо участь у багатьох ініціативах, зокрема допомагаємо захищати музейні колекції, створюємо цифрові архіви. Адже культура нерозривно пов’язана зі стійкістю, відновленням і майбутнім».
З початком повномасштабного вторгнення росії у 2022 році українські музеї опинилися під прямою загрозою: фізичного знищення, грабунку, втрати фондів, а також втрати культурної ідентичності. Однак, попри надзвичайні виклики, українська музейна спільнота демонструє здатність до адаптації, міжнародної співпраці та цифрової трансформації. Тож на конференції порушили теми:
— роль культури в системі стійкості України;
— повернення українців додому: як культура і спадщина стимулюють реміграцію та ін.;
— як культурна спадщина пов’язана з національною безпекою;
— музеї як лабораторії нових наративів і боротьби з дезінформацією;
— «Через 3 роки»: що музеї можуть робити краще.
Під час свого виступу голова Комітету Микита Потураєв згадав виїзне засідання Комітету в Ягідному на Чернігівщині. Очевидці окупації, мешканці села, які були в полоні, розповідають про практики культурного геноциду з боку росіян. Українська книжка для армії росії — ворог. Її спалювали, змушували використовувати замість туалетного паперу, заміщували російською пропагандою. Водночас, на розчарування росіян, спостерігався протилежний ефект — саме «комсомольська правда» опинялась там, де окупанти хотіли бачити українську книжку, на стінах з’явився гімн України — і загалом українська культура допомагала підтримати дух бранців в нелюдських умовах.
Крім того, не секрет, що Польща та деякі інші країни, що межують з росією, нині готуються до евакуації найцінніших експонатів за кордон на випадок вторгнення рф. З огляду на це Микита Потураєв висловив сподівання, що рашисти не дійдуть до сусідніх країн, але він зовсім не впевнений, що цього не буде.
Голова Комітету подякував європейській спільноті за підтримку та співпрацю, зокрема і в музейній галузі. Заступник генерального директора з питань культури та суспільства Міністерства закордонних справ Німеччини Штефан Рьоссель (Stefan Rössel) відзначив роботу українських музейників: «Я вражений стійкістю, яку демонструють працівники українських музеїв у ці надзвичайно складні часи». Пан Штефан наголосив, що ця конференція є важливим етапом на шляху до майбутнього форуму в Римі, який буде присвячено відновленню України. За його словами, підтримка української культурної спадщини залишається пріоритетом для Німеччини.
OBMIN заснували влітку 2022 року як платформу для українських музеїв, а також як фонд у Варшаві в грудні 2022 року.
Сьогодні на цій платформі представлено 143 музеї з усіх куточків України: від великих і відомих, як-от Музей Майдану чи Другої світової війни, так і менших, регіональних та історико-краєзнавчих.
