Це свято було встановлено Указом Президента України № 694/2008 від 6 серпня 2008 року. Воно покликане вшанувати внесок археологів у дослідження історичної спадщини нашої країни та популяризувати значення збереження археологічних пам’яток.

Ідея відзначати День археолога з’явилася у наукових колах ще наприкінці ХХ століття. Дата 15 серпня була обрана невипадково: саме в середині серпня більшість археологічних експедицій перебуває в розпалі польових робіт. Для багатьох дослідників це символічний момент підбиття проміжних підсумків сезону, обміну досвідом та спілкування з колегами. До офіційного визнання свято відзначалося неформально, переважно у студентському та науковому середовищі. Після підписання президентського указу воно набуло державного статусу.

Територія України здавна приваблювала археологів завдяки багатству культурних шарів та унікальним знахідкам. Тут переплелися сліди неолітичних землеробів, племен трипільської культури, скіфів, сарматів, грецьких колоністів, слов’янських поселень та середньовічних держав.

Серед найвідоміших пам’яток археології на території України: Кам’яна Могила на Запоріжжі — своєрідна «бібліотека» петрогліфів, що налічує тисячі зображень, створених протягом кількох тисячоліть; трипільські поселення в Черкаській, Вінницькій, Київській областях — унікальні пам’ятки енеоліту (IV—III тис. до н. е.), зокрема Майданецьке і Тальянки; Ольвія, Херсонес, Пантікапей — античні міста-держави Північного Причорномор’я; скіфські кургани — величні поховання кочових племен, серед яких кургани Солоха та Чортомлик; Змієві вали — стародавні оборонні споруди Київщини та низка інших. Дослідження цих пам’яток дали світові чимало унікальних артефактів, які нині зберігаються у музеях України та світу.

Сьогодні археологія в Україні — це поєднання класичних методів та новітніх технологій: георадарних досліджень, аерофотозйомки з дронів, 3D-сканування, лабораторного аналізу органічних залишків. Археологічні дослідження проводять Національна академія наук України, університетські кафедри та спеціалізовані експедиції. Велику роль відіграють й аматори — краєзнавці та волонтери, які допомагають виявляти та охороняти пам’ятки.

В умовах повномасштабного вторгнення археологічна галузь зазнала серйозних викликів. Частина об’єктів опинилася на окупованих територіях, багато пам’яток зазнали руйнувань.

Водночас археологи беруть участь у фіксації злочинів проти культурної спадщини, проводять евакуацію артефактів, а також продовжують наукові дослідження там, де це можливо.

Археологія допомагає не лише відтворити минуле, а й усвідомити культурну тяглість українського народу. Кожна знахідка, кожен розкопаний культурний шар — це частина великої мозаїки нашої історії.

В умовах, коли ворог намагається перекручувати історію та привласнювати культурні надбання, робота археологів набуває ще й важливого інформаційного та патріотичного значення. Вони стають не лише науковцями, а й охоронцями історичної правди.

День археолога — це не лише професійне свято, а й нагадування про те, що історію треба берегти, досліджувати та передавати нащадкам у всій її правдиво-сті. Українські археологи, працюючи в полі та в лабораторіях, відкривають нові сторінки минулого і водночас зміцнюють наше розуміння власної ідентичності.

Дякуємо всім, хто присвятив себе цій непростій, але надзвичайно важливій справі — збереженню та дослідженню історичної спадщини України.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.

Фото з сайту zrda.gov.ua