Ця дата була встановлена відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/64/35 від 2 грудня 2009 року.
Ініціатором її ухвалення був Казахстан — країна, на території якої протягом десятиліть проводилися масштабні ядерні випробування, що мали катастрофічні наслідки для довкілля та здоров’я сотень тисяч людей. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН A/RES/64/35 проголосила 29 серпня Міжнародним днем дій проти ядерних випробувань, закликавши держави підвищувати рівень поінформованості людства щодо наслідків ядерних вибухів, а також посилювати зусилля у сфері глобального роззброєння. Ця резолюція не має зобов’язального характеру, але створює важливий політичний і моральний орієнтир для держав — членів організації. Цей день покликаний нагадувати, що випробування ядерної зброї завдають непоправної шкоди здоров’ю людей, руйнують екосистеми, залишають радіоактивне забруднення на десятиліття та створюють загрозу для всього людства.
Ядерні випробування розпочалися ще у середині XX століття, в умовах гонки озброєнь і «холодної війни». Перше випробування було здійснене США 16 липня 1945 року в пустелі штату Нью-Мексико. Вже за кілька тижнів ядерна зброя була застосована проти японських міст Хіросіми та Нагасакі. Відтоді у світі відбулося понад 2000 випробувань: у США, срср/росії, Великій Британії, Франції, Китаї, а пізніше — в Індії, Пакистані та КНДР.
Семипалатинський полігон у Казахстані, створений у 1949 році, став одним із найбільших у світі майданчиків для ядерних випробувань. Лише там було проведено 456 вибухів. Закриття цього полігона 29 серпня 1991 року указом президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва стало переломним моментом у глобальній боротьбі проти ядерних випробувань. Саме ця дата згодом і була обрана для міжнародного вшанування.
На шляху до повної заборони ядерних випробувань міжнародна спільнота ухвалила низку ключових документів: Договір про часткову заборону ядерних випробувань (1963 р.), який заборонив випробування в атмосфері, космосі та під водою, але дозволяв підземні; Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (1968 р.) — один із головних інструментів ядерного стримування; Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань, ухвалений у 1996 р. Ним забороняються всі ядерні вибухи без винятку, проте він іще не набув чинності, адже не всі держави його ратифікували. ООН, МАГАТЕ, міжнародні та регіональні організації закликають усі країни світу підтримати ці документи й зробити вирішальний крок до ядерного роззброєння.
За оцінками науковців, наслідки ядерних випробувань позначилися на мільйонах людей. Від радіаційних уражень, онкологічних захворювань, генетичних порушень страждали цілі покоління. Території полігонів і прилеглі регіони залишаються небезпечними для проживання десятки років. Символічним є досвід Казахстану, де постраждали сотні тисяч громадян. Схожі проблеми мають місце й на Маршаллових островах, у Неваді, на атолах Полінезії. Цей день нагадує про відповідальність людства перед жертвами ядерних експериментів.
Для України, яка добровільно відмовилася від третього у світі ядерного арсеналу, цей день має особливе значення. Київ послідовно виступає за ядерне роззброєння і нерозповсюдження, наголошуючи на необхідності реальних гарантій безпеки для держав, які зробили такий вибір.
Міжнародний день дій проти ядерних випробувань — це нагадування про трагедії минулого і пересторога для майбутнього. Він утверджує розуміння того, що лише відмова від випробувань та ліквідація ядерної зброї можуть гарантувати людству безпечний розвиток. Це день солідарності з усіма, хто постраждав від радіації, та заклик до держав зробити остаточний крок до світу без ядерної загрози.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
