Захід розпочався з урочистої церемонії нагородження. Президент НАН України вручив науковцям Академії державні нагороди та нагороди Верховної Ради України.

Почесне звання «Заслужений лікар України» отримав завідувач відділу Державної наукової установи «Центр інноваційних медичних технологій НАН України» кандидат медичних наук Юрій Лісун. Почесною грамотою Верховної Ради України відзначено заступника директора з наукової роботи Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України академіка НАН України Леоніда Лобанова. Грамотою Верховної Ради України нагороджено директора Видавничого дому «Академперіодика» НАН України кандидата геологічних наук Анну Радченко.

Академік Анатолій Загородній привітав нагороджених і побажав їм міцного здоров’я, нових успіхів у творчому пошуку та плідної праці на благо України.
Далі про підсумки діяльності Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України у 2020—2025 роках доповів її голова, віцепрезидент НАН України академік Вячеслав Богданов.

Він наголосив, що, попри виклики пандемії COVID-19 та повномасштабного російського вторгнення, установи Секції досягли вагомих результатів і у фундаментальних дослідженнях, і в прикладних розробках, спрямованих на зміцнення обороноздатності й відбудову країни. Серед них — нові наукові відкриття та технології, які вже впроваджуються у виробництво.

Зокрема, математики разом із норвезькими колегами побудували аналітичну теорію резонансної кругової хвилі (феномен Прандтля), що лежить в основі сучасних технологій перемішування рідин — від біореакторів до батарей з рідинним металом; розвинули підходи комбінаторної динаміки та економіко-математичного моделювання для аналізу процесів у воєнних умовах. Інформатики створили інтелектуальну систему автоматизованих розрахунків на гібридних суперкомп’ютерах, апробовану на СКІТ-4 для задач атомної енергетики й трубопровідного транспорту; запропонували швидкі схеми пошуку на квантових комп’ютерах і хмарні методики оцінювання шкоди сільськогосподарським землям України.

Механіки представили огляд сучасних результатів у монографії «Досягнення механіки: поточні результати досліджень у НАН України», а також розробили методики міцнісних розрахунків для ракетних двигунів (впроваджено на ДП «КБ «Південне» ім. М. К. Янгеля») та вдосконалили технології промислової безпеки у вугільній галузі. У фізиці й астрономії отримано низку унікальних результатів: знайдено новий інваріант у рівнянні Дірака (інваріант Брижик-Єремка-Локтєва) й побудовано узагальнений аналітичний розв’язок; на радіотелескопі УТР-2 відкрито нові декаметрові пульсари; за спостереженнями космічного телескопа ім. Джеймса Вебба визначено хімічний склад молодих галактик; описано спектральну «депресію» в М-карликів, важливу для астрофізичних діагностик. Також створено технології біозахисту на основі метал-водо-полімерних нанокомпозитів і отримано високоентропійні сплави з ефектом пам’яті форми.

Науковці Відділення наук про Землю розробили гідродинамічні та гідрогеологічні моделі для пошуку глибинних джерел нафти й газу, а також створили експериментальну інформаційну систему моніторингу гідрографічної обстановки Чорного моря.

Матеріалознавці синтезували ультрависокотемпературну кераміку для екстремальних умов, започаткували дослідження полікомпонентних тугоплавких сполук і разом з ядерниками створили надтверді зносостійкі покриття, що вже випробувані на підприємствах. Вони також розробили технології для виробництва керамічних куль високої точності та нанокаталізатори для ефективного виробництва і зберігання водню.

Фахівці Відділення енергетики та енергетичних технологій НАН України запропонували концепцію нових гібридних енергоустановок, виготовили наднадійні кабелі для спецтехніки (вже освоєні на «Південкабелі») і спільно з АТ «Турбоатом» створили унікальний циліндр парової турбіни потужністю 220 МВт для АЕС «Пакш». Крім того, реалізовано проєкти з біоенергетики, smart-grid і стабілізації енергетичних об’єктів після обстрілів.

Науковці Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України активно працювали в провідних міжнародних колабораціях (JET, CERN — CMS, LHCb, ALICE), що, зокрема, відзначено премією Breakthrough Prize. Розроблено вакуумно-дугові багатокомпонентні покриття для оболонок твелів, виконано техніко-економічне обґрунтування переходу енергоблоків на паливо «Вестингауз», затверджено проєкт вітчизняного виробництва поглинальних елементів системи управління та захисту і розпочато їхні реакторні випробування на Рівненській АЕС.

У своїй доповіді академік Вячеслав Богданов окремо зупинився на викликах, з якими зіткнулися установи Секції. Війна боляче вдарила і по людях, і по інфраструктурі: частина колективів була вимушено переміщена чи працює в режимі простою, внаслідок обстрілів було пошкоджено 365 об’єктів у 46 установах, і вартість їхнього відновлення оцінюється більш як у 800 млн грн.

Попри всі труднощі Секція змогла здійснити низку важливих змін. Було оптимізовано мережу установ і господарських структур, зосереджено ресурси на найбільш ефективних підприємствах, оновлено тематику досліджень, у центрі якої тепер — оборона, безпека та повоєнна відбудова країни. Водночас вдалося залучити додаткове фінансування завдяки участі у конкурсах державних і міжнародних програм.

Важливим напрямом стала й співпраця з високотехнологічними галузями. Академія працює разом із провідними підприємствами ракетно-космічної, авіаційної та енергетичної промисловості: «КБ «Південне», «Івченко-Прогрес», «АНТОНОВ», «Мотор Січ», «Енергоатом» та іншими. Серед результатів такої взаємодії — верифікація програмного забезпечення для систем керування ракетоносіями, експрес-методи прогнозування флатера, що скорочують час проєктування авіадвигунів, а також завершальний етап переходу українських АЕС на паливо «Вестингауз», який забезпечує енергетичну незалежність країни.

Підсумовуючи, академік Вячеслав Богданов наголосив, що наведені приклади засвідчують не лише стійкість колективів у найтяжчі роки, а й реальні результати — від нових знань до технологій подвійного призначення, що працюють на оборону та відновлення країни. Серед завдань наступного періоду він назвав збереження і розвиток кадрового потенціалу, послідовне омолодження управлінських кадрів, розширення прикладних досліджень для потреб безпеки та відбудови без втрати якості фундаментальних робіт, відбудову й модернізацію інфраструктури (зокрема відновлення «Джерела нейтронів» у Харкові), створення за підтримки міжнародних партнерів нових унікальних установок, подальшу оптимізацію мережі установ і підприємств та прискорення впровадження інновацій і розвитку інноваційного підприємництва.

Окремі напрями діяльності Секції були детально висвітлені у виступах академіків-секретарів відділень, що входять до її складу.

На завершення учасники засідання розглянули низку поточних питань. Зокрема, Президія затвердила список кандидатів на посади академіків-секретарів відділень НАН України, висунутих ученими радами наукових установ та членами Академії. Нагадаємо, звітно-виборчі сесії Загальних зборів НАН України та загальних зборів відділень відбудуться 6—9 жовтня 2025 року.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.