Його започаткувала у 1978 році Міжурядова морська консультативна організація (ІМКО), яка згодом отримала сучасну назву — Міжнародна морська організація (IMO). Це спеціалізована установа ООН, що встановлює міжнародні стандарти безпеки судноплавства та охорони морського середовища. Метою свята стало нагадування про вирішальну роль морів і океанів у розвитку цивілізації, у забезпеченні світової торгівлі, у збереженні кліматичної рівноваги та біорізноманіття. Адже понад 80% вантажів у світі перевозяться морем, а мільярди людей залежать від чистих і безпечних морських ресурсів.

Щороку IMO обирає окрему тему, яка відображає актуальні виклики для морського простору. Говорять про захист довкілля, про новітні технології у судноплавстві, про стійкий розвиток портів та рибальства. У 2025 році гаслом Всесвітнього дня моря стало: «Наш океан. Наш обов’язок. Наша можливість». Це заклик усвідомити, що від відповідального ставлення людства до океанів залежить майбутнє планети.

Окремо стоїть питання морської безпеки. Тут ідеться не лише про екіпажі суден чи пасажирів, а й про цілі регіони, які залежать від стабільної роботи портів, відсутності аварій і катастроф, належного контролю за перевезенням небезпечних вантажів. Війни й збройні конфлікти особливо загострюють ці проблеми, а Чорне й Азовське моря сьогодні — яскравий цього приклад.

Повномасштабна агресія російської федерації проти України, що почалася 24 лютого 2022 року, спричинила нову хвилю екологічних і безпекових загроз для морських просторів. У Чорному морі з’явилися сотні мін, встановлених під час бойових дій. Частина з них зривається з кріплень та дрейфує, становлячи смертельну загрозу для цивільного судноплавства, рибалок і прибережних мешканців. Унаслідок обстрілів і аварій трапляються витоки нафтопродуктів. Відомий випадок — аварія російських танкерів у Керченській протоці у 2024 році, коли море забруднили тисячі тонн мазуту. Такі катастрофи гублять флору й фауну, роблять воду токсичною.

Підрив Каховської дамби у червні 2023 року став однією з найбільших екологічних трагедій останніх десятиліть. Разом із мільярдами кубометрів води в Чорне море потрапили небезпечні речовини — добрива, пестициди, паливо. Це знищило екосистеми Дніпровського лиману й завдало шкоди прибережним районам. Війна залишає по собі уламки кораблів, боєприпасів, важкої техніки. Усе це поступово виділяє токсичні речовини, які накопичуються в морській воді й у донних відкладеннях. Науковці фіксують масову загибель дельфінів і морських свиней у Чорному морі, значне зменшення чисельності риби, руйнування нерестовищ. Такі наслідки будуть відчуватися роками.

Питання екології та морської безпеки стали частиною національної безпеки України. Збереження чистоти морів — це не лише природоохоронна діяльність, а й елемент захисту життя людей, розвитку портів, забезпечення експорту продовольства. Україна активно співпрацює з міжнародними організаціями, зокрема з IMO, Європейським Союзом, програмами ООН. Ведеться моніторинг стану вод, збираються докази воєнних екологічних злочинів, плануються заходи для майбутньої відбудови. У пріоритеті — розмінування акваторії, ліквідація наслідків розливів нафти, відновлення берегової інфраструктури, відродження біорізноманіття. Світова спільнота дедалі активніше порушує питання екологічних злочинів росії, адже їх наслідки виходять за межі України. Чорне море є частиною глобальної екосистеми, і шкода, завдана тут, впливає й на Середземномор’я, і на світову кліматичну систему.

Всесвітній день моря — не просто дата у календарі. Це нагадування: людина і море взаємопов’язані. Від нашої здатності берегти океани залежить економічний розвиток, здоров’я населення, кліматичне майбутнє планети.

Для України, яка захищає не лише свою територію, а й довкілля від воєнної агресії, це свято має особливий зміст. Воно закликає боротися за чисті й безпечні моря, за право користуватися їхніми ресурсами без страху перед мінами чи екологічними катастрофами. Це день, коли варто ще раз нагадати: моря — це спільне надбання людства. Їх не можна розмінювати у війнах, вони потребують захисту і турботи. Адже лише так вони зможуть залишитися джерелом життя для майбутніх поколінь.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.