Про це народний депутат повідомив у своєму офіційному телеграм-каналі:

«Світлана мріє стати технологинею у харчовій промисловості та здобути вищу освіту за цим напрямом.

Юлія хоче навчатися на психологиню.

Інша Юлія прагне отримати другу вищу освіту у фінансах або сфері ІТ.

Марина хоче стати барменкою.

Ці жінки пережили цивільний російський полон. Їхні рідні Донеччина та Луганщина частково окуповані росією. Вдома їх переслідували за сміливість відкрито підтримувати Україну. Говорити, що Донбас — це Україна.

Ми можемо тільки уявити, через які випробування, психологічні тортури і біль вони проходили щодня. Втративши фізичну свободу. Пройшли і вистояли. Я побачив у них стійкість, силу, мужність та незламність.

Знаєте, що особливо вразило мене під час нашої зустрічі? Наскільки чітко ці жінки знають, чого хочуть. Говорять про це впевнено й предметно.

А хочуть — вчитися.

Навіть коли документи втрачені або залишилися на тимчасово окупованій території, вони шукають можливості для навчання. Хочуть розвиватися. Далі жити своє життя, вдома — в Україні.

Знаєте, що ще почув під час нашого спілкування. За кожною особистою історією стоять інші. Історії сотень інших українських жінок, які й досі перебувають у російському полоні. Сьогодні Світлана, Юлія, Марина, Юлія стали їхніми голосами.

Вдячний за довіру та наше знайомство. Такі зустрічі важливі й для системи освіти. Вони допомагають зрозуміти, актуальність потреб, фокусують на головному.

Ми говорили про можливості перекваліфікації, короткі освітні програми та проєкт «Донбас-Україна». Ця програма дає змогу вступати в заклади вищої освіти за спрощеною процедурою і надає додаткову підтримку постраждалим від війни та окупації.

Людмилу повернули з російського полону у 2022 році. Під час найбільшого обміну жінок.

Пізніше вона створила громадську організацію «Нумо, сестри!», щоб підтримувати жінок, які пережили полон, сексуальне насильство та катування.

Макс — восьмикласник. Зараз навчається за програмою Нової української школи (НУШ). Говорили з ним про можливість обирати свій освітній шлях далі. Після 9-го класу: або продовжити навчання у старшій профільній школі (10—12-ті класи), або вступити до професійного коледжу. Зараз Макс мріє займатися дронами.

Ми домовилися про конкретні наступні кроки. Відновимо документи про освіту, допоможемо з пошуком університетів та можливостей навчання, перекваліфікаціями. У Комітеті ми завжди будемо підтримувати українців, які повернулися з полону. Задля цього в освітній сфері ініціюємо, розробляємо різні програми та можливості. Вважаю це нашим обов’язком — державним, громадянським і людським.

Завжди буду казати: потрібно частіше виходити до людей. Говорити з ними. Подумайте лише. Попри все пережите ці жінки мріють. І не просто мріють, а діють. Ідуть до знань, будують плани, сміливо розказують про свої прагнення. Це приклад для нас усіх.

Дякую!

Хочу, щоб ви також знали їхні імена та історії».

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.