Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1197 «Про внесення змін до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр», затвердженої Постановою від 5 травня 1997 р. № 432. Документ викладає Класифікацію в новій редакції, уточнюючи критерії оцінки запасів і ресурсів корисних копалин, їх облік, а також вимоги до геологічного вивчення та підготовки до промислового освоєння.
Основні положення нової редакції Класифікації
Категорії за соціально-економічним та промисловим значенням (вісь E)
Запаси та ресурси корисних копалин поділяються на:
Балансові запаси (E1): економічно ефективні для видобутку за сучасних умов. Включають підкатегорії:
E1.1: рентабельні без державної підтримки.
E1.2 (дотаційні): ефективність можлива за умови надання податкових пільг, субсидій чи інших видів підтримки.
Умовно балансові (E2): ефективність видобутку не визначена або запаси тимчасово не можуть бути використані.
Позабалансові (E3): нерентабельні за поточними техніко-економічними розрахунками.
Запаси і ресурси з невизначеним промисловим значенням (E4): геолого-економічна оцінка не проведена або є початковою.
Категорії за ступенем підготовленості до розробки (вісь F)
F1: запаси, що розробляються, затверджені для розробки або промислового освоєння (F1.1, F1.2, F1.3).
F2: запаси, обґрунтовані до розробки, але розробка яких очікується, зупинена або нерентабельна (F2.1, F2.2, F2.3).
F3: запаси і ресурси, технічна здійсненність розробки яких не визначена.
F4: залишкові (додаткові) запаси, що не видобуваються.
Категорії за ступенем геологічного вивчення (вісь G)
Розвідані запаси (G1): детально вивчені, готові для проектування гірничих підприємств.
Попередньо розвідані запаси (G2): вивчені для визначення промислового значення.
Перспективні ресурси (G3): оцінені за результатами геологічних, геофізичних та інших досліджень.
Прогнозні ресурси (G4): оцінені за припущеннями на основі аналогій з відомими родовищами.
Облік та підрахунок запасів і ресурсів
Запаси підраховуються за результатами геолого-розвідувальних робіт або розробки родовищ, окремо для кожного виду корисних копалин та напряму їх використання.
Дотаційні запаси (E1.2) обліковуються в державному балансі окремо із зазначенням користувачів надр.
Позабалансові запаси (E3) враховуються за можливості їх супутнього видобутку чи зберігання для майбутнього використання.
На комплексних родовищах підраховуються запаси основних, спільно залягаючих і супутніх корисних копалин, а також відходи виробництва.
Складність геологічної будови
Родовища поділяються на чотири групи за складністю геологічної будови:
проста: стабільні параметри покладів.
складна: нестабільні параметри або нерівномірний розподіл компонентів.
дуже складна: мінливі параметри з нерівномірним розподілом.
надто складна: різко мінливі параметри з вкрай нерівномірним розподілом.
Вимоги до підготовки родовищ
Родовища вважаються підготовленими до промислового освоєння, якщо:
балансові запаси затверджені Державною комісією України по запасах корисних копалин;
обґрунтована можливість розробки без шкоди для надр;
оцінені екологічні фактори та розроблені заходи з охорони довкілля;
підтверджена рентабельність на основі техніко-економічних розрахунків.
Дорозвідка та експлуатаційна розвідка
Дорозвідка: проводиться в недостатньо вивчених частинах родовищ.
Експлуатаційна розвідка: уточнює дані перед або під час видобутку.
