Це свято має особливе значення для українського народу, адже козацтво є невід’ємною частиною нашої історії, культури та національної ідентичності.

Свято було започатковане Указом Президента України № 966/99 від 7 серпня 1999 року. Його відзначають у день Покрови Пресвятої Богородиці, яка здавна вважалася покровителькою козаків. У липні 2023 року, відповідно до Указу Президента № 455/2023, дату святкування перенесено на 1 жовтня.

Українське козацтво — це унікальне явище в історії Європи XVI—XVIII століть. Запорозькі та реєстрові козаки були не лише воїнами, а й організаторами державного життя. Вони створили власні інститути самоврядування, військові традиції, культурні й духовні надбання, що стали фундаментом для формування української нації. Козацькі традиції глибоко вкоренилися в народній культурі. Відвага, вірність присязі, братерство, любов до свободи й готовність віддати життя за Батьківщину — ці риси стали символом козацького духу.

Саме вони залишаються взірцем для сучасних поколінь.

Серед уславлених представників українського козацтва можна назвати такі постаті: Дмитро Байда-Вишневецький — князь, один із засновників Запорозької Січі (XVI ст.), легендарний ватажок козацького війська; Петро Конашевич-Сагайдачний — гетьман Війська Запорозького, полководець і дипломат, що підніс авторитет козацтва на початку XVII ст.; Богдан Хмельницький — гетьман, керівник Національно-визвольної війни українського народу 1648—1657 рр., засновник козацької держави Гетьманщини; Іван Богун — полководець, сподвижник Хмельницького, знаний своєю відвагою та талантом у воєнних кампаніях; Іван Сірко — кошовий отаман Запорозької Січі, легендарний стратег, який провів десятки переможних походів проти татар і турків; Петро Дорошенко — гетьман Правобережної України, який намагався утвердити самостійність козацької держави; Іван Мазепа — гетьман Лівобережної України, державний діяч і меценат, що прагнув відновлення незалежності України; Пилип Орлик — гетьман у вигнанні, автор Конституції Пилипа Орлика (1710 р.) — одного з перших конституційних документів Європи. Ці діячі залишили по собі глибокий слід в історії України, уособлюючи військову доблесть, державницьку мудрість та прагнення до незалежності.

Нині День Українського козацтва не є лише історичною згадкою. Він відображає тяглість традицій боротьби за незалежність, що триває і нині. Образ козака став символом незламності українських воїнів, які захищають країну від зовнішньої агресії. Цього дня вшановують пам’ять козацьких гетьманів і отаманів, героїв визвольних змагань. Часто відбуваються і символічні посвяти молоді в козаки, що підкреслює неперервність традицій та значення виховання патріотизму серед дітей і юнацтва.

Козацтво залишило потужний слід у літературі, музиці, мистецтві та народних переказах. Образ козака-характерника, захисника віри й землі, відомий кожному українцеві ще з дитинства. Козацькі пісні й думи стали частиною національного фольклору, а січові традиції — основою військового виховання. Сьогодні українське козацтво представлене сучасними козацькими організаціями та культурними товариствами, які відновлюють традиції та підтримують національно-патріотичне виховання молоді.

День Українського козацтва — це нагадування про історичні корені нашої свободи. Козаки боронили українську землю від чужоземних загарбників, і їхня боротьба перегукується із сучасною відвагою захисників, які стоять на передовій. Це свято об’єднує українців навколо ідеї державності та підкреслює, що сила нашого народу — в єдності та вірності традиціям.

Пресслужба  Апарату Верховної Ради України.