Кабінет Міністрів України вніс зміни до нормативних актів, що регулюють усунення пошкоджень об’єктів культурної спадщини, спричинених бойовими діями, терористичними актами та диверсіями внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Постанова набирає чинності з дня її опублікування і діє на період воєнного стану.

Документ уточнює порядок виконання робіт із захисту та відновлення об’єктів культурної спадщини, зокрема протиаварійні, невідкладні консерваційні та реставраційні роботи, а також ремонт (реставраційний). Зміни спрямовані на збереження автентичності пам’яток, забезпечення їхньої безпечної експлуатації та оперативного відновлення в умовах воєнного стану.

Постанова чітко визначає ключові терміни, що використовуються в процесі відновлення, зокрема: автентичність, невідкладні консерваційні роботи, протиаварійні роботи, ремонт (реставраційний), суб’єкт тимчасового відповідального зберігання.

Протиаварійні та консерваційні роботи передбачають влаштування тимчасових дахових покриттів, кріплень, захисних щитів, закладення отворів тощо, щоб запобігти подальшому руйнуванню без зміни автентичних елементів.

Ремонт (реставраційний) охоплює ремонт покрівель, вікон, дверей, тиньку, фарбування фасадів та інтер’єрів, встановлення інженерних систем без зміни конструкцій.

Реставраційні роботи спрямовані на відновлення об’ємно-просторового та архітектурно-художнього вигляду об’єктів із збереженням їхньої автентичності.

Обстеження пошкоджених об’єктів проводиться за рішенням власника, уповноваженого органу, місцевих рад або військових адміністрацій. До складу комісій залучаються фахівці з охорони культурної спадщини. За результатами обстеження складається акт огляду технічного стану, який містить:

категорію пошкоджень (від Іa до ІV залежно від ступеня ушкоджень і необхідних робіт);

інформацію про пошкодження автентичних елементів, що є предметом охорони;

фотофіксацію, схеми та документацію, зокрема креслення, облікові документи та охоронні договори.

Для об’єктів із незначними пошкодженнями, що не стосуються предмета охорони, ремонт (реставраційний) може виконуватися без науково-проектної документації. У разі значних ушкоджень потрібні протиаварійні, консерваційні або реставраційні роботи з розробленням відповідної документації.

Пошкоджені автентичні елементи (вікна, двері, балкони тощо), які є предметом охорони, фіксуються протокольною фотозйомкою, маркуються та передаються суб’єкту тимчасового відповідального зберігання до реставрації. Такі елементи враховуються під час розроблення науково-проектної документації для їхнього відновлення або повернення на місце.

Категорії пошкоджень

Зміни вводять чітку класифікацію пошкоджень:

Іa: незначні пошкодження елементів, що не є предметом охорони, усуваються реставраційним ремонтом без документації;

Іb: незначні пошкодження елементів предмета охорони, потребують документації для ремонту;

ІІ: значні пошкодження, що вимагають протиаварійних або консерваційних робіт;

ІІІ: значні пошкодження, що потребують реставраційних робіт;

ІV: значні пошкодження, що поєднують протиаварійні, консерваційні та реставраційні роботи.

Науково-проектна документація погоджується органами охорони культурної спадщини протягом п’яти робочих днів. Дозволи на роботи видаються протягом трьох робочих днів за наявності необхідних документів. Підставами для відмови є неповний пакет документів, недостовірні відомості або загроза втрати автентичності об’єкта. Для об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, якщо пошкодження не мають значного впливу, погодження Комітету ЮНЕСКО не потрібне, але МКСК може повідомити про роботи.

Після виконання робіт виконавець подає звіт із фотофіксацією та описом. Для пам’яток національного значення чи об’єктів ЮНЕСКО – науково-реставраційний звіт. Замовниками робіт виступають власники, користувачі або уповноважені особи, а фінансування здійснюється за рахунок власних коштів, публічних інвестицій або інших джерел, передбачених законодавством.

https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-deiakykh-postanov-kabinetu-ministriv-ukrainy-shchodo-s1237011025