Парламентарії країн НАТО закликали до рішучих заходів для захисту східних кордонів Альянсу від агресії росії, підтвердили непохитну підтримку України у боротьбі з ворогом і висловили намір збільшити інвестиції у трансатлантичну безпеку.

Було проголошено про солідарність з Україною та необхідність справедливого і тривалого миру. Асамблея НАТО також застерігає від поспішного мирного врегулювання в Україні, яке могло б підірвати суверенітет і заохотити агресора (Резолюція 502).

Глобальний захід ще раз продемонстрував важливість парламентської дипломатії, яку, зокрема, проводить Верховна Рада України. Активна участь у міжнародних форумах та зустрічі з делегаціями інших країн допомагають зміцнювати міжнародну підтримку України, впливати на політичні рішення та посилювати безпеку нашої держави й усієї Європи.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко повідомив: під час сесії українська делегація обговорила шляхи посилення співпраці та підтримки України з колегами з інших країн-учасниць.

За його словами, під час зустрічі з делегацією Королівства Швеції українська сторона подякувала, зокрема, Риксдагу та уряду країни за незмінну, всебічну підтримку України — військову, політичну, фінансову та гуманітарну.

«Як члени Парламенту знаємо, скільки роботи і лідерських якостей потрібно, щоб досягти широкого політичного консенсусу — від обговорень у комітетах до пленарних дебатів — вдячні усім шведським партіям, які об’єдналися навколо спільної мети захисту свободи і миру в Європі», — зазначив Олександр Корнієнко.

Також відбулася зустріч з представниками Великої Британії, під час якої українські парламентарії детально розповіли про наслідки російської атаки на об’єкти енергетичної інфраструктури. «Наголосили, що ворог прагне спричинити блекаут на території нашої держави. Тому для нас зараз вкрай важлива підтримка енергетичного сектору та посилення військової допомоги для захисту від повітряних атак. Обговорили також розвиток співпраці в оборонній сфері. Вдячні Великій Британії та її народу за суттєву допомогу Україні», — наголосив Перший віцеспікер.

Українська парламентська делегація також провела зустріч з делегацією Канади, висловивши щиру вдячність за незмінну підтримку українського народу в умовах повномасштабної збройної агресії росії. «Цінуємо довгострокову програму військової підтримки Канади і сподіваємося, що уряд і парламент ухвалять новий пакет фінансової та військової допомоги у 2026 році. Акцентували, що потребуємо посилення оборонної допомоги для захисту повітряного простору», — повідомив Олександр Корнієнко.

Під час предметного діалогу з Президентом ПА НАТО Маркосом Перестрелло сторони обговорили результати діяльності Міжпарламентської ради Україна — НАТО та можливі шляхи удосконалення роботи, зокрема нові формати.

«Очікуємо проведення одного з наступних засідань в Україні. ПА НАТО і UNIC — це спільноти довіри, побудовані на спільних цінностях і спільній відповідальності. Співпраця між Верховною Радою України та Парламентською асамблеєю НАТО стала міцним мостом, що з’єднує наші демократичні інститути. Йдеться не лише про діалог — мова йде про дії, відповідальність і стійкість перед обличчям агресії», — резюмував Олександр Корнієнко.

Голова Постійної делегації у Парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв повідомив про заклик ПА НАТО до урядів своїх країн надати Україні далекобійну зброю та зняти обмеження на її використання.

«У своїй резолюції Асамблея вимагає розширити підтримку України так, щоб вона могла не тільки захищатися, а й визволяти окуповану територію. Підкреслюється, що Україна повинна мати право на ураження західною зброєю законних цілей на території рф», — наголосив Єгор Чернєв.

Крім того, за його словами, Асамблея закликала надати Україні більше систем ППО, систем боротьби з дронами та РЕБ, літаків, бронетехніки та розвідувальної інформації.

Важливо також, що у резолюції міститься заклик інтегрувати український оборонний сектор з ініціативами НАТО та розвивати спільне виробництво озброєння. Окремо вимагається посилити санкції проти росії та активізувати зусилля з притягнення рф до відповідальності, зокрема і у межах Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України у рамках Ради Європи.

Голова Постійної делегації у Парламентській асамблеї НАТО відзначив також позицію щодо використання заморожених активів рф на відновлення України.

«Хоча резолюції ПА НАТО мають рекомендаційний характер, вони майже завжди є прологом до реальних політичних рішень на Заході з лагом у пів року-рік. Це часто стає підґрунтям, на якому у подальшому базуються уряди країн НАТО. Отже, наша делегація виконала свої завдання, досягши важливих для нас формулювань, тепер маємо сильну резолюцію і чекаємо на дії західних урядів», — резюмував він.

Варто зазначити, що під час засідання ПА НАТО член Постійної делегації у Парламентській асамблеї НАТО Роман Грищук порушив питання жорстокого поводження росією з військовополоненими.

«Українські військовополонені та цивільні повертаються з полону з важкими фізичними й психологічними травмами після катувань. На жаль, багато наших не переживають цих катувань», — сказав він, відзначивши, що росія вийшла з Європейської конвенції із запобігання катуванням. Україна закликає засудити катування та допустити міжнародних спостерігачів до місць утримання військовополонених.

Своєю чергою за результатами зустрічей з європейськими парламентаріями член Постійної делегації у Парламентській асамблеї НАТО Олексій Жмеренецький відзначив актуальні теми європейської безпеки: від захисту від операцій саботажу з боку рф, зокрема протидія вербовці диверсантів у соцмережах, до захисту інтернет-кабелів на дні моря та інших об’єктів критичної інфраструктури від диверсій. Серед питань порядку денного — негайне забезпечення захисту від ворожих БПЛА, масштабування відповідних технологічних засобів. Окрема увага — питанням захисту від інформаційного впливу рф на суспільство країн Європи.

Член Постійної делегації у Парламентській асамблеї НАТО Галина Михайлюк також відзначила важливість міжпарламентської взаємодії високого рівня. За її словами, саме через постійний діалог Україна консолідує партнерів і наближає Перемогу нашої держави. Вона відзначила, зокрема, продуктивність зустрічей з парламентаріями Німеччини, Нідерландів та Європейського парламенту.

«Серед ключових тем — підтримка енергетичної стійкості України, поглиблення оборонної співпраці, розвиток спільного виробництва та фінансування українського ВПК. Окрему увагу приділили ініціативі PURL, що передбачає постачання систем Patriot і посилення української протиповітряної оборони, а також питанням координації з партнерами зі США та країнами ЄС щодо подальшої підтримки», — сказала Галина Михайлюк.

Для України надзвичайно важлива підтримка НАТО у боротьбі за свободу і безпеку Європи, акцентувала заступниця члена Постійної делегації у Парламентській асамблеї НАТО Ірина Фріз. Водночас Україна має стратегічне значення для НАТО, оскільки саме наша держава володіє унікальним досвідом ведення бойових дій у сучасних умовах технологічної війни з використанням безпілотних систем. Те, що на цьогорічній сесії Парламентської асамблеї НАТО головний фокус — на питанні російської загрози, свідчить, за її словами, про усвідомлення Заходом масштабності ризиків для всієї Європи.

Україна вдячна Парламентській асамблеї НАТО за непохитну підтримку та консолідацію міжнародних зусиль на захист суверенітету і безпеки нашої держави.

Довідково

Асамблея об’єднує законодавців з 32 країн-членів і партнерів Альянсу, хоча інституційно відокремлена від НАТО, слугує важливою сполучною ланкою між НАТО та парламентами країн НАТО. Вона забезпечує більшу прозорість політики НАТО та сприяє кращому розумінню цілей та місій Альянсу серед законодавців та громадян Альянсу. Протягом 2025 року Асамблея святкує 70 років парламентської дипломатії.

Наступна сесія ПА НАТО відбудеться з 29 травня по 1 червня 2026 року у Вільнюсі, Литва.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.