18 лютого під головуванням першого заступника голови Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексія Кучеренка відбулася робоча нарада щодо доопрацювання до другого читання проєкту Закону України № 14067, спрямованого на підтримку розвитку ефективного та сталого централізованого теплопостачання.

Олексій Кучеренко наголосив, що законопроєкт входить до плану Ukraine Facility та розглядається європейськими партнерами як один із кроків до модернізації сектору теплопостачання. Водночас він підкреслив, що розгляд лише питань приєднання до мереж централізованого теплопостачання та встановлення індивідуальних теплових пунктів (ІТП), передбачених актом, не охоплює всієї складності проблематики галузі. Серед невирішених системних питань — борги підприємств, тарифна політика, джерела фінансування модернізації та інституційна спроможність учасників ринку.

Заступник Міністра розвитку громад та територій Костянтин Ковальчук повідомив, що законопроєкт визначає централізоване теплопостачання сферою державного інтересу. Документ розроблявся спільно з Офісом підтримки реформ та обговорювався з європейськими партнерами. Передбачається розробка двох методик — щодо технічної можливості та економічної доцільності встановлення ІТП. При цьому, за його словами, у разі відсутності технічної можливості встановлення ІТП не буде обов’язковим. Очікуваний потенціал економії газу може становити 15–30% залежно від умов.

Водночас низка учасників звернула увагу на певні ризики. Ексголова Держенергоефективності Валерій Безус зауважив, що окремі положення законопроєкту мають декларативний характер і що потенціал інструментів регуляторного впливу використаний не повністю. На його думку, ІТП не є універсальним рішенням для всієї системи.

Голова Ради Всеукраїнської енергетичної асамблеї Іван Плачков звернув увагу на ключові стратегічні виклики галузі: неврегульованість майнових прав у багатоквартирних будинках, нечіткий розподіл відповідальності за внутрішньобудинкові мережі та необхідність формування моделі, де тепло розглядається як послуга, а не товар.

Науковці, зокрема представник Інституту технічної теплофізики НАН України, звернули увагу на гідравлічні аспекти: встановлення ІТП лише в частині будинків однієї гілки може впливати на роботу всієї системи. Було висловлено позицію щодо доцільності перебування ІТП на балансі оператора мережі для забезпечення системності управління.

Представники теплокомуненерго відзначили економічні аспекти. Директор КП «Черкаситеплокомуненерго» Павло Карась наголосив на принциповій різниці між ІТП із функцією виробництва гарячої води та без неї. За його словами, у Черкасах будинки з ІТП у середньому сплачують приблизно на 20% менше, ніж без них, за умови належного утеплення. Також було запропоновано передбачити відповідальність за неефективну експлуатацію та чіткі індикатори роботи систем.

Представники органів місцевого самоврядування підкреслили, що без вирішення питання тарифоутворення, різниці в тарифах та арештів рахунків підприємств (через борги або виконавчі провадження) реалізація нових інструментів може бути ускладнена. Зокрема, зазначалося, що у разі включення витрат на ІТП до тарифу існує ризик перерозподілу коштів на погашення інших зобов’язань.

Окремо обговорювалися альтернативні моделі фінансування. Експерти запропонували застосування енергосервісних контрактів, коли повернення інвестицій відбувається за рахунок підтвердженої економії. Такий підхід, за оцінками учасників, міг би скоротити строк окупності з 8 до 3 років та мінімізувати конфлікт інтересів.

Представники ОСББ та асоціацій управителів наголосили на необхідності збереження права співвласників самостійно приймати рішення щодо встановлення та обслуговування ІТП, а також на доцільності розмежування витрат на утримання внутрішньобудинкових мереж і тарифу на транспортування тепла.

Підсумовуючи обговорення, Олексій Кучеренко зазначив, що остаточна модель впровадження ІТП та модернізації централізованого теплопостачання потребує подальшого опрацювання. Серед ключових викликів — неврегульовані майнові відносини, фінансовий стан підприємств теплокомуненерго, різниця в тарифах, зношеність мереж та потреба в подальшому розвитку інституційних механізмів управління житловим фондом.

Учасники наради домовилися підготувати та надати Комітету свої письмові пропозиції до законопроєкту № 14067 для їх врахування під час підготовки документа до другого читання.

У робочій нараді взяли участь представники НКРЕКП, Міністерства розвитку громад та територій України, органів місцевого самоврядування, підприємств теплокомуненерго, профільних асоціацій, науковці, експерти та представники громадськості.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.