8 жовтня 2013 р. на 53-му році життя перестало битися серце визначного вченого та організатора науки, директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, заслуженого діяча науки і техніки України, академіка НАН України Юрія Анатолійовича Левенця.
Ю. А. Левенець народився 6 серпня 1961-го в місті Бугуруслан Оренбурзької області. У 1968 році родина переїхала до Кременчука, де Ю. А. Левенець закінчив середню школу, був робітником на одному із заводів. У 1979-му переїхав до Києва, працював лаборантом в одному з науково-дослідних інститутів, почав заочно вчитися на історичному факультеті Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, а згодом перейшов на стаціонар. 1983-го з відзнакою закінчив університет, був направлений на роботу в Полтавський педагогічний інститут. Того самого року вступив до аспірантури у Київському державному університеті ім. Тараса Шевченка, у 1987-му захистив кандидатську дисертацію, викладав на історичному факультеті.
З березня 1990 року Ю. А. Левенець почав працювати в Інституті політичних досліджень при ЦК Компартії України, на базі якого в 1991-му було створено Інститут національних відносин і політології АН України. З 1998 року це — Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. З лютого 1994-го по листопад 2005 року працює ученим секретарем, заступником директора. Після того, як у жовтні 2005-го раптово пішов з життя засновник і незмінний директор інституту академік НАН України І. Ф. Курас, ім’я якого тепер носить заклад, саме Ю. А. Левенцю колективом інституту було довірено виконання обов’язків директора, а в травні 2006 року Юрія Анатолійовича обрано директором.
Ю. А. Левенець був авторитетним ученим у галузі етнополітології, теорії та історії політичної науки, політичної історії України. До кола його наукових інтересів входили проблеми теорії, історії та динаміки розвитку національних процесів в Україні, взаємопроникнення і взаємовпливи політики, політичної культури, етнонаціональних, регіональних, релігійних відносин. Значний творчий доробок Ю. А. Левенця становлять праці, присвячені вивченню правових, соціально-політичних та етнопсихологічних механізмів регулювання міжетнічних конфліктів. У серії праць Ю. А. Левенець виклав еволюцію української національної ідеї на тлі політичної та етнічної історії, у контексті пошуків етнополітичних моделей. Беззаперечною новацією в Україні стало дослідження Ю. А. Левенцем проблем політичної антропології, заглиблення в традиції політичних практик різних народів, аналіз технологій політичних інтеракцій різних політичних суб’єктів.
Ю. А. Левенець був одним з ініціаторів створення ґрунтовної 6-томної «Політичної історії України ХХ століття» (2002—2003), колективних праць «Україна: політична історія. ХХ — початок ХХІ століття» (2007), «Політична система для України: історичний досвід і виклики сучасності» (2008), «Політичної енциклопедії» (2011), а також багатьох інших науково-значущих проектів. У 2012 році Президія НАН України своїм рішенням довірила Ю. А. Левенцю очолити Головну редакційну колегію фундаментального академічного видання «Велика українська енциклопедія». Незважаючи на складні обставини, Ю. А. Левенець устиг надзвичайно багато зробити для того, щоб цей важливий державний проект, що реалізується за президентським указом, набрав обертів, почав втілюватися в життя.
Ю. А. Левенець був секретарем Координаційної ради з питань внутрішньої політики при Президентові України (1998—2000), членом колегії Державного комітету у справах національностей та міграції (2006—2007), членом колегії МЗС України (з 2008).
Свідченням високого наукового авторитету Ю. А. Левенця стало обрання його академіком НАН України, президентом Української асоціації політологів, присвоєння звання заслуженого діяча науки і техніки України.
Всі, кому пощастило спілкуватися з Ю. А. Левенцем, знали його не лише як талановитого науковця, принципового керівника, а й як динамічну, щиру людину, здатну завжди зрозуміти інших і прийти на допомогу, як людину, яка цінувала і плекала родину і сімейні цінності.
Світла пам’ять про Юрія Анатолійовича Левенця — визначного вченого і прекрасну людину — назавжди залишиться в серцях усіх, хто його знав і працював поруч з ним.
Президія Національної академії наук України;
Відділення історії, філософії та права НАН України;
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти глибоко сумує з приводу смерті Президента Академії наук вищої школи України, ученого, доктора геолого-мінералогічних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки ДРОБНОХОДА МИКОЛИ ІВАНОВИЧА.
Діяльність видатного організатора освіти, відомого науковця, талановитого керівника, який всім своїм яскравим життям утверджував світлі гуманістичні цінності, високі ідеали добра, правди, справедливості, — приклад самовідданого служіння Україні, людям і справі.
Світла пам’ять про Миколу Івановича назавжди збережеться в наших серцях.
