Зовсім недавно в нашому словнику з’явилося нове слово — «чайлдфрі» (chіldfree). У дослівному перекладі з англійської воно означає — свобода від дітей, а точніше: свобода від основного людського інстинкту — продовження роду. Саме так називають себе люди, які свідомо не бажають народжувати й виховувати дітей.

Поширення цього руху, особливо на теренах України та Росії, викликало масу протестів і вже завоювало противників більше, ніж у гомосексуалістів, скінхедів та релігійних сектантів. Розгорнулася й гостра дискусія щодо добровільної бездітності. Дехто називає чайлдфрі чудовиськами, які не повинні жити на світі, а дехто жаліє диваків, що добровільно відмовляються від гордого і зворушливого звання — мама чи тато...
Вони були завжди
На запитання, коли з’явилися «добровільно бездітні», правильніше за все відповісти: вони були завжди. Чайлдфрі минулих століть та епох — це переважно заможні та знамениті люди: поети, письменники, учені, актори, філософи, балерини... А сам термін виник порівняно недавно — у 70-х роках минулого століття: коли були винайдені надійні контрацептиви, а разом з цим з’явилась і можливість контролювати процес розмноження або й зовсім його уникати. Пізніше американки Еллен Пек і Шірлі Радл висловили думку про те, що народити й виховати потомство — не мета життя, а нові люди — лише цифри для держави. Вже 20 років потому, за сприяння Леслі Лафейетт, з’явилося перше об’єднання чайлдфрі — The Chіldfree Network. Невдовзі добровільна бездітність стала набувати популярності в США і Європі, а потім поширилась і на весь світ.
Обличчя загадкових чайлдфрі
Вони стверджують, що життя може бути повноцінним і без нащадків. Деякі з них люблять дітей «на відстані», інші залишаються байдужими, деякі відчувають відразу, проте спільним для усіх чайлдфрі є відсутність дитини і небажання стати батьками. Вони або не планують народження чада взагалі, або відкладають цю подію на неосяжно далеке «потім».
Жінки чайлдфрі не читають про вагітність і догляд за немовлям. Вони не стрибатимуть від радості і не поспішатимуть потішити чоловіка «приємною новиною», якщо побачать дві смужки на заповітному тесті. Вони не хочуть зазирати в невинні оченята дитини, не хочуть чути її сміх і перші слова, бачити перші кроки і двійки в щоденнику — не хочуть витрачати на це свій дорогоцінний час і життя...
Утім, це далеко не єдина причина. Взагалі говорити про чайлдфрі як про ідеологію, не можна, оскільки небажання мати дітей грунтується на найрізноманітніших причинах і особистих переконаннях.
Загублений інстинкт
На першому місці — незацікавленість у розмноженні та відсутність вагомої причини стати батьками. За даними вчених, у 7% жінок відсутній материнський інстинкт, а серед чоловіків цей відсоток набагато вищий.
Безвідповідальність як пріоритет
Дехто з чайлдфрі «зациклений» на самореалізації або ж хоче мати більше вільного часу для занять своїм хобі, спілкування з друзями, подорожей... Хтось прагне присвятити себе кар’єрі, а хтось не хоче додаткової фінансової і моральної відповідальності. Деяким чайлдфрі подобається спонтанний стиль життя: можливість у будь-який момент змінити роботу, місце проживання, кохану людину...
Страхи
 Є й глибокі психологічні передумови: інколи жінки чайлдфрі відчувають відразу до вагітності, пологів або ж банально бояться зіпсувати фігуру і втратити привабливість. Причиною можуть стати й негативні спогади з власного дитинства або страх стати поганими батьками.
Негостинний світ
Хоча зустрічаються й більш екзотичні причини. Зокрема, деякі чайлдфрі обґрунтовують своє небажання «плодити дітей» глобальними причинами: хіба є сенс збільшувати кількість землян в умовах перенаселення планети, дефіциту ресурсів і поганої екології?! Дехто вважає цей світ занадто жорстоким для дітей.
Отже, далеко не всі чайлдфрі сповідують добровільну бездітність через огиду до дітей.
Проста показуха чи взаємна підтримка?
Чайлдфрі об’єднуються у різноманітні організації (тільки у США сьогодні діє понад 40). Чимало форумів та сайтів присвячено життю без дітей. Усе в тій же Америці, а також у Швеції та Австралії існують навіть політичні партії, члени яких не просто пасивно відмовляються від дітей, а й вимагають від влади покращити життя для чайлдфрі. Дещо у них виходить. Зокрема, в усьому світі поширюються мережі ресторанів, кінотеатрів та спортклубів, куди вхід до 16 років категорично заборонений. До речі, хоч як дивно, але у чайлдфрі є навіть кібер-церква Ісуса Христа, лозунг якої звучить так: «Ісус любив дітей, проте вважав за краще не мати їх. І це добра новина!»
В Україні діяльність чайлдфрі таких шалених обертів ще не набрала, проте наші «бездітні» вже мають свої інтернет-форуми та сайти, на яких благополучно спілкуються, підтримують одне одного і навіть знаходять собі другу половинку. Як течія чайлдфрі розвиватиметься надалі — передбачити важко.
Звісно, засуджувати чийсь свідомий вибір не варто. Зрештою, кожен сам має вирішувати, залишати по собі на Землі своїх нащадків чи ні. Проте слід пам’ятати: якщо течія чайлдфрі стане надто популярною, не залишиться нашої нації!
Від ведучої
Особисто я впевнена, що в українському традиційно дітоцентристському суспільстві така течія не приживеться! Навіть шансу закріпитися й поповнити лави своїх прихильників — у неї жодного! Інша річ, якщо відсутність дітей у родині зумовлена цілком вагомими соціальними та медичними показниками і проблемами. Саме їх частенько приховують за провокативними лозунгами чайлдфрі.
Чи не так? Шановні читачі, а ви як думаєте? Чи загрожує течія чайлдфрі демографії нашої країни? Чому люди відмовляються від можливості стати батьками? Чекаємо ваші історії та міркування на адресу редакції із позначкою «Сім’я».
Юлія ПОТАПЕНКО.
Фотоетюди Ірини ТИЩЕНКО.