У ході дводенної експедиції на Шаболатському лимані зібрано іхтіологічні та гідробіологічні проби (зообентос, фіто- та зоопланктон), зареєстровано гідрохімічні показники, досліджено склад і показники основних видів промислової іхтіофауни. Проведено чисельну вибірку розмірно-вагового співвідношення та відібрано зразки отолітів для визначення віку риб.

Нині основу уловів у Шаболатському лимані складає атерина, яка зараз активно відкладає ікру на водну рослинність. У незначній кількості зустрічаються бичок-зеленчак, креветки та колючка триголкова. Такий бідний на цей час видовий склад промислової іхтіофауни зумовлений тим, що станом на 2025 рік замулені всі канали, які поєднують акваторію лиману з морем і мають забезпечувати міграції чорноморських кефалей, глоси та інших видів чорноморської іхтіофауни.

Водночас у лимані залишається міцний потенціал кормових запасів зоопланктону та зообентосу, що може забезпечити високу рибопродуктивність. Зоопланктон представлений коловертками, меропланктоном, веслоногими та гіллястовусими ракоподібними. Кількісні показники були сформовані пелагічними личинками бентосних безхребетних (вусоногі раки, черви, молюски), що мають наразі піки розвитку. Видовий склад і домінантні види відповідають сезонному ходу та аналогічні процесам у морі.

Шаболатський лиман має високий потенціал для харчування молоді планктоноїдних та бентосоїдних морських риб, але малі глибини і обмежений водообмін з морем можуть призводити до задухи, особливо за високих температур влітку та підвищення солоності внаслідок випаровування води, тому вкрай необхідно підтримувати працездатність його з’єднувальних каналів із морем.

У Куяльницькому лимані фахівцями ІРГЕМО вивчався стан популяції зяброногого рачка артемії саліна, який є цінним продуктом в акваріумістиці та аквакультурі й використовується як стартовий корм.

На Хаджибейському лимані було відібрано гідробіологічні проби та зареєстровано гідрохімічні показники. Температура води на момент відбору проб становила 15,3°С, насиченість киснем – 6,83 мг/л, солоність – 6,57 %. Спостерігається активний розвиток фіто- та зоопланктону, проте подальше підвищення солоності в літній період може призвести до погіршення умов існування типово прісноводних видів риб, насамперед коропа та карася.

Зазначені наукові дослідження здійснювалися у тісній співпраці з рибальськими підприємствами регіону. Дякуємо всім причетним за допомогу у вивченні стану водних біоресурсів наших водойм.

За матеріалами Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.