Участь в події взяли заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Павло Карташов, провідний автор Ініціативи з обліку парникових газів від війни Леннард де Клерк, Міністр енергетики та довкілля Естонії Андрес Сутт, посол з особливих доручень/спеціальний посланник ЄС з питань клімату та довкілля Тоні Агота, генеральна директорка Європейського кліматичного фонду, одна з архітекторок Паризької угоди Лоранс Тубіана та керівниця відділу екологічної діяльності, ОБСЄ Сільві Гоє.

«Багато в чому росія веде брудну війну і наш клімат також є її жертвою. Величезні обсяги спалених ресурсів, знищені ліси, зруйновані будівлі — все це має значний кліматичний вплив. Ми в Україні стикаємося з жорстокістю безпосередньо, але кліматичні наслідки цієї агресії будуть відчутні далеко за межами наших кордонів і в майбутньому», – зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Павло Карташов.

В жовтні цього року Ініціатива з обліку парникових газів війни (IGGAW) опублікувала звіт, в якому порахувала, що вторгнення росії спричинило глобальні викиди, еквівалентні 236,8 млн тонн вуглекислого газу. IGGAW застосувала загальновизнану «соціальну вартість вуглецю», щоб отримати загальну суму збитків у 43,8 млрд доларів США.

«Наша ретельна документація викидів вуглецю в результаті російського вторгнення в Україну стане основою для вимоги України про компенсацію. Механізм для цього встановлений міжнародним правом, і після подання вимоги Україна стане першою країною, яка притягне іншу країну до відповідальності за викиди парникових газів в результаті війни», – розповів головний автор звіту IGGAW Леннард де Клерк. 

У 2022 році Генеральна Асамблея ООН вирішила, що росія повинна компенсувати збитки Україні. Це спонукало Раду Європи створити відповідний механізм. У лютому 2025 року було прийнято Реєстр збитків для України, який містить форму екологічної претензії. 

Претензія України буде підкріплена також консультативною думкою Міжнародного суду ООН, який у липні 2025 року визначив, що держави, які своїми незаконними діями завдають значної шкоди клімату, можуть бути притягнуті до відповідальності. Компенсація є однією з можливих форм правового відшкодування. 

Нагадаємо, що Україна вже розробила законопроєкт, який має на меті сприяти «зеленому відновленню» та залученню інвестицій, а також зобов’язалася привести свою політику у відповідність до кліматичної політики ЄС. 

За матеріалами Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.