«Успіх приходить до того,хто працює заради людей»

До обрання сільським головою Володимир Михайлович завідував спортивним комплексом Петрівки. Такого спорткомплексу, мабуть, немає в жодному селі Криму — два басейни, спортивні, танцювальні, тренажерні зали. І все це працює на селян, до того ж за відвідування спорткомплексу вони платять символічну ціну. Сільський голова робить все, щоб громада жила гідно, щоб передусім вирішувалися її соціальні питання.

З березня 2006 року, коли В. Ганагу обрали сільським головою, він щодня доводить односельцям і собі, що вони в ньому не помилилися. Адже за ці три роки йому і його команді вдалося наростити соціальний потенціал сіл, що входять у сільраду.

А почав він із найгострішої проблеми — доріг. Це задоволення не з дешевих, тим паче на селі. Але Володимир Ганага розумів: розв’язавши цю проблему, він розв’яже і безліч інших — підвезення дітей до школи, доставку важкохворих до районної та республіканської лікарні. А також проблему під’їзних доріг до базових бюджетоутворюючих підприємств на території сільської ради, а це — СТОВ «Дружба народів», ЗАТ «Дружба народів Нова», ЗАТ «Кримська фруктова компанія». На сьогодні відремонтовано практично всі дороги сільської ради, обладнано автобусні зупинки.

Команда Ганаги взялася впорядкувати, а фактично відбудувати заново, сільські ФАПи, амбулаторію в селі Красна Поляна, відремонтувати сільський Будинок культури. Нині амбулаторія стала справжнім медичним центром з сучасним обладнанням. Високий рівень медичного обслуговування населення відзначили навіть фахівці міжнародних організацій, котрі побували там.

А фонтан у центральному парку Петрівки! Такого не знайдеш, напевно, у жодному селі України. «До його відкриття, — каже В. Ганага, — ми доклали максимум зусиль і, звичайно, коштів. Сьогодні, коли я проходжу повз нього, у мене душа радіє, як діти хлюпаються в його воді».

— Скептики мені казали: «Володимире, сьогодні криза, життя складне, не до фонтанів селянам». А я їм відповідав: «Я знаю, роблю правильно. Тому що цей фонтан даруватиме людям радість. Це ковток чистого повітря в жаркому кримському степу. Розуміння того, що цим повітрям дихатимуть мої односельці, наші діти — рухало мною», — каже сільський голова.

На вулицях Петрівки відновлено нічне освітлення. Почуватися спокійно і безпечно селяни можуть тепер і в нічний час. Другий рік поспіль вулиці Петрівки патрулюють дільничні інспектори й загони дружинників. Діти в селах не кинуті напризволяще. Сільська рада у всіх селах встановила дитячі майданчики. Але не майданчики в їхньому звичайному вигляді, а багатофункціональні дитячі містечка. Де можна не тільки відпочивати, а й розвивати свою витривалість, силу. Щоліта разом з районним відділом освіти депутати сільради організують при школах групи так званого подовженого дня. На початок навчального року сільрада дарує школам, а їх чотири, телевізори, комп’ютери, музичні інструменти. У школах сіл Миролюбівка та Кремнівка з’явився спортивний інвентар, у сільських клубах встановлено тенісні столи. Повноцінно працює сільський дитячий садок «Червона Шапочка».

А Петрівський Будинок культури — і клубом назвати не можна. Це справжній сільський театр. За останні роки на його сцені виступали зірки української та російської естради — «Машина времени», «Аквариум», «Мумий Тролль», «Земляне», Олег Скрипка, Володимир Кузьмін, Кузьма, Олександр Іванов та ін. Щомісяця Кримський український музичний театр драми і комедії показує спектаклі для дітей і дорослих, проходять циркові вистави.

Повноцінно почав працювати після капітального ремонту й спорткомплекс. Розмаїття спортивних секцій приваблює не лише молодь, а й дорослих. Петрівка пишається тим, що вона виростила призерів чемпіонатів світу та Європи, чемпіонів України з греко-римської боротьби. У спорткомплексі проводять змагання міжнародного рівня з цього виду спорту. А скільки років хлопчики мріяли про футбольне поле. І ось 2008 року в Петрівці побудували майданчик зі штучним покриттям для гри в міні-футбол.

Ганага не сидить на місці. Він шукає форми самоорганізації селян. Приміром, за його ініціативи було організовано в селі Красна Поляна громадський сільський комітет, організаційне ядро якого склали громадсько-активні й шановані селяни.

— Сільський комітет, — каже Володимир Михайлович, — це держава в державі. Виникла проблема — зібралися, обговорили. Потрібні гроші — звернулися до селян. За фінансами, яких бракує, звернулися до сільської ради. Дивишся, і проблему розв’язано. Ми хочемо, щоб селяни не сподівалися на доброго дядю, а самі вирішували свої нагальні питання.

Прикладом може служити й те, що в степовому районі Криму проблем із цілодобовою подачею води в селах сільради немає. Була проблема з водопостачанням села Ізвесткове, але й її розв’язали завдяки депутату сільради Любові Чебатуро. Вона особисто обійшла всі подвір’я, поспілкувалася з людьми. Вони зібрали частину грошей, ще частину внесло СТОВ «Дружба народів». Тепер в Ізвестковому діє дві водонапірні башти. Води вистачає і для тваринницької ферми, і для поливу присадибних ділянок, і ціна нижча від середньорайонної.

Не забувають у Петрівці й про літніх людей. Три роки поспіль проводять День людини похилого віку, в селі постійно вшановують ветеранів праці й війни. А якщо ви в шлюбі більш як 50 років, то знайте, на ваше сімейне свято прийдуть не тільки ваші друзі, а й керівництво сільради. До того ж прийдуть із подарунками і запросять на святковий концерт. У 2009 році до Дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні вийшла книжка спогадів дітей війни Петрівської громади, авторами якої є сільський голова В. Ганага та голова ради ветеранів С. Стальцов.

Не дає спокою сільському голові Володимиру Ганазі й чинна в країні система планування місцевих бюджетів. Петрівська сільрада є самодостатньою. От якби давали можливість їй розпоряджатися заробленими коштами, то багато проблем можна було б розв’язувати на місці. А так доводиться на всіх рівнях державної влади доводити, що, крім захищених статей бюджету, треба утримувати і спортивний комплекс, клуб, ремонтувати дороги тощо.

Цього року сума вилучення фінансових коштів зросла до 60 відсотків, порівняно з 30 відсотками в 2006 році й фактично перевищила 3 млн. гривень. «Виходить, чим більше працюєш, тим більше в тебе забирають і тим менше коштів залишається на розвиток сіл», — нарікає на нинішню бюджетну політику держави Володимир Михайлович. А от якби було навпаки, то села сільради не можна було б упізнати через декілька років.

— Необхідно також внести зміни до законодавства про виділення земельних ділянок за межами Південного Берега Криму, спростивши процедуру в степовій та іншій безперспективній місцевості. Треба зробити так, щоб орендар платив податки з моменту видачі йому дозволу на розробку технічної документації на землю, а не тоді, коли він уже користується землею, — зазначає В. Ганага. — Адже сьогодні вигідно підприємцеві зволікати з оформленням документів і нічого не платити.

Велика надія у Володимира Михайловича на нещодавно створену асоціацію сільських і селищних голів. Вірить він, що Україна здолає всі труднощі, і сільський трудівник посяде гідне місце в країні, адже сільські громади об’єдналися заради благополуччя людей.