Міська влада стала заручником у ситуації з підвищенням тарифів

У Кам’янці-Подільському проходять громадські слухання про зміни тарифів на послуги теплопостачання, холодного водопостачання та водовідведення. Влада запланувала обговорення так, щоб охопити всі мікрорайони. На кожних зборах присутні депутати міськради. І громада, і її обранці, і виконавчий комітет стурбовані подорожчанням, якого вже не вперше вимагає постачальник — закрите акціонерне товариство «Тепловоденергія». Ще рік тому міськраді вдавалося відхиляти цю вимогу. Нині ж Кабмін скасував практику покриття різниці в тарифах, відтак, самі споживачі мають стовідсотково оплачувати спожите ними. Органи місцевого самоврядування могли б знизити тиск на населення, виділяючи часткову дотацію. Але яке місто у час кризи здатне розкошелитися на такі витрати?!

Кам’янчани йдуть на громадські слухання з великою тривогою, оскільки тарифи на водопостачання та водовідведення планують зробити значно вищими від чинних в інших містах. А похвалитися вищими зарплатами місто не може. ЗАТ «Тепловоденергія» здійснила розрахунки тарифів, які інспекція з контролю за цінами у Хмельницькій області визнала економічно обґрунтованими. Виконкому нічого не залишається, як, провівши процедуру громадських слухань, затвердити нові ціни. Але влада зауважила, що повної прозорості в розрахунках ЗАТ не було дотримано. До прикладу, наголосив перший заступник міського голови Валерій Андрухович, кількість працівників підприємства, закладена в тариф, значно відрізняється від фактичної станом на перше січня цього року, план по витратах на проведення ремонтних робіт уп’ятеро вищий від фактично проведених. Виникають також питання щодо кількісних показників, які використовують для розрахунку. Деяку інформацію підприємство відмовляється надавати, посилаючись на відповідний закон. Наприклад, вважається, що заробітна плата адміністративного персоналу є конфіденційною. Але ж вона теж впливає на зростання ціни для населення! Таке посилання на закон породило вже на другий день слухань листівки за підписами Івана Щиросердного про рівень заробітної плати на підприємстві. Як це так: для керівної ланки місячна платня обчислюється числами з чотирма нулями, аж гуде з цього приводу місто.

Отже, довіра у громади до постачальника послуг підірвана непрозорістю. Люди адресують згаданому підприємству серйозні закиди. Чому «Тепловоденергія» збирає кошти за обслуговування внутрішньобудинкових мереж, однак фактично їх не обслуговує? Чому мережі за час оренди опинилися в такому стані, що в разі прориву системи в будинках неможливо перекрити воду, а зробити це можна лише на центральній станції? Труби в підвалі ЗАТ замінила, але забула їх ізолювати, відтак у квартирах холодніше, ніж у підвалі. Інші учасники слухань нарікали, що, відкривши кран, гарячої води треба чекати з півгодини. Потрапити до керівника підприємства неможливо, скаржаться люди, бо охорону виставлено, як на військовому об’єкті. Не демонструє поваги до клієнтів і абонентська служба ЗАТ.

Водночас мешканці селища цукрового заводу винесли на обговорення та затвердили наступні рішення. Передусім жителі Кам’янця-Подільського висловилися проти підвищення тарифів на теплопостачання, водопостачання та водовідведення, оскільки тарифи — найвищі в Україні. Якщо підприємство дійсно збиткове, пропонується повернути його в комунальну власність громади. У рішенні йдеться і про те, що у разі збільшення тарифів зросте кількість людей, які не зможуть платити, а відтак — збільшаться борги. Також пропонується розробити міську програму забезпечення водопостачанням мікрорайонів та будівництво модульних котелень і поліпшити дисципліну та ставлення працівників підприємства до мешканців міста.

Не тільки пересічні мешканці, а й депутати не отримали від ЗАТ відповідей на свої запитання. Так, Андрій Мастикаш цікавився різницею в зарплаті робітника та керівництва ЗАТ, Іван Павлевич домагається звіту про виконання ЗАТ інвестиційних зобов’язань, прописаних у договорі оренди майна цілісного майнового комплексу, «розсекречення» суми вкладених коштів. Це теж комерційна таємниця? Громада обурюється, дізнавшись, що слухання носять усього лише рекомендаційний характер. Чому місцеве самоврядування виявилося абсолютно безправним у вирішенні стратегічного питання щодо свого життєзабезпечення? Хто врахує думку громадян про те, що тарифи на послуги підприємства ЗАТ «Тепловоденергія» є завищеними, і виходом із даної ситуації є передача підприємства в комунальну власність, чого міська влада добивається нині через суд? Необхідна також оптимізація витратної частини підприємства, поліпшення якості наданих послуг, а ЗАТ це не цікавить.

Міська влада стала заручником у цій ситуації. Адже не всі громадяни будуть розбиратися, чому тариф зріс на 40 відсотків, а звинуватять саме її. Тому владі не залишається нічого іншого, як вимагати прозорої розшифровки розрахунків, знову ж таки звернувшись до суду. Передача майнового комплексу в оренду ЗАТ сталася за іншого міського голови.

«Не раджу жодному органу самоврядування в країні повторити помилку Кам’янця, — каже нинішній міський голова Анатолій Нестерук. — Я вважаю, що такі стратегічні об’єкти повинні залишатися виключно в комунальній власності, і — довічно. Адже із підвищенням тарифів місто вкотре наступило на граблі, які саме й кинуло під ноги. У Хмельницькому за сто кілометрів, де я працював заступником міського голови, картина зовсім інша: там комунальне підприємство не має жодного наміру нажитися на населенні, тож навіть підвищені тарифи вдвічі нижчі за наші».