Ранкове засідання 8 червня
Виїзд українських фахівців за кордон, відставання у галузі технологій, неповноцінне функціонування технопарків стали результатом мізерного фінансування науки та освіти з держбюджету. Про це йшлося на Дні уряду «Про дотримання законодавства щодо розвитку науково-технічного потенціалу та інноваційної діяльності в Україні». Так, за інформацією Міністра освіти і науки Василя Кременя, торік за кордон виїхали 13 докторів та 79 кандидатів наук. Звісно, вихід є — збільшити зарплату та поліпшити оснащення науково-дослідницької бази НАНУ та вузів. Але де взяти гроші?
Міністр повідомив, що уряд ініціюватиме наступного року продовження дії мораторію із запровадження оподаткування та митного регулювання в інноваційній діяльності. Він попросив депутатів підтримати президентську ініціативу та спрямувати з державного бюджету наступного року не менш як 10 відсотків коштів, отриманих від приватизації держмайна, на фінансову підтримку інноваційної діяльності підприємств, які мають стратегічне значення для економіки й безпеки держави.
А на переконання заступника голови профільного комітету Ігоря Юхновського, ми самі заганяємо себе «у становище бідної держави». Для виходу з такої ситуації, зазначив народний депутат, потрібно звільнити від оподаткування витрати на науку та інноваційний розвиток хоча б на десять років.
Насамперед треба збільшити кількість технопарків, заявив голова Північно-східного наукового центру академік НАН Володимир Семиноженко. Нині в Україні діють 15 технопарків (для порівняння: у Польщі — 700, а в Чехії — 800). Досі, за його словами, немає жодного закону про венчурне фінансування, яке є основою інноваційного розвитку держави.
Президент НАНУ Борис Патон також наголошував на необхідності запровадження нових ідей у виробництво, а відтак і фінансування фундаментальних наук. Окрім того, казав академік, маємо якнайшвидше збільшити обсяги державних видатків на фундаментальні дослідження. Потребує належного забезпечення наука і на регіональному рівні. З огляду на це, переконаний президент НАНУ, потрібно запровадити в місцевих бюджетах відповідні статті видатків. До того ж слід удосконалювати діяльність технопарків і законодавство в галузі створення, використання та охорони інтелектуальної власності. Наука й освіта, додав Борис Євгенович, без яких неможлива жодна інновація, мають бути найвищими пріоритетами державної політики всіх гілок влади.
Проте, переконував Голова Рахункової палати Валентин Симоненко, йдеться не так про недостатнє фінансування (на науку щороку виділяється 1,7 відсотка ВВП), як про систему розподілу бюджетних коштів. Головне, на його думку, треба визначити: чи готова наука за її нинішньої структури організації й управління до продукування інновацій?
