— Виїзні Дні депутата, в яких беруть участь депутати облради, міські голови, голови райрад і райдержадміністрацій, сільські та селищні голови, корисні тим, що дають змогу ознайомитись і запозичити кращий досвід у районах, обговорити проблеми регіону, — сказав голова Рівненської обласної ради Роман Василишин. — Багато корисного почерпнули для себе і в Рокитнівському районі.

Соціальні контракти

Чимало обіцянок почули люди під час передвиборної кампанії від претендентів на депутатські мандати рад різних рівнів. Але практика показує, що часто ті обіцянки залишаються цяцянками...

— Щоб цього не трапилося, ми уклали соціальні контракти з депутатами різних рівнів, — розповідає голова Рокитнівської районної ради Юрій Кічатий. —Вони розроблені згідно з передвиборними програмами. І хоча контракти не є юридичним документом, а більше моральним, вони дисциплінують депутатів щодо виконання обіцянок, даних виборцям. Люди активно обговорили і підтримали це починання. Після цього активізація політичних партій у процесі державотворення на місцевому рівні набрала геть інших обертів. У нас немає розбрату у формуванні та виконанні планів соціально-економічного розвитку району і територіальних громад. Ми працюємо як команда однодумців.

Вона, команда, як пріоритетний напрям визначила відновлення роботи підприємств. Цю визначену депутатами лінію чітко впроваджує депутат облради, голова Рокитнівської райдержадміністрації Олександр Капітула. В районі вдалося багато зробити для стабілізації економіки, а відтак для наповнення бюджету та поліпшення умов життя мешканців Рокитнівського району. Намітилася тенденція до збільшення приросту виробництва продукції: проти торішнього цей показник зріс на 20 відсотків, середньомісячна заробітна плата на одного працівника — на 32,4 відсотка.

— Виконано районний бюджет, а тому ми дістали можливість майже 900 тисяч гривень спрямувати на розв’язання соціальних проблем, — каже Олександр Капітула. — Так, сесія райради, не чекаючи дотації вирівнювання з державного бюджету, майже 400 тисяч із згаданих 900 спрямувала на підвищення заробітної плати освітянам і медикам.

Тезка райцентру

У райцентру Рокитне є тезка — прилегле, з такою само назвою село, яке має свій шарм: давню історію (вперше згадується у 1545 році в описі Овруцького замку як власність магнатів Немиричів); залишки давньоруських курганних поховань; поліські ремесла —деревообробні, прядіння і ткацтво; прекрасні пісні, які виконують народний хор місцевого Будинку культури та народний сімейний фольклорний ансамбль Ковальчуків. Воно — охайне, затишне. Завдяки людям, які тут живуть, сільській владі та сільському голові Петру Гончару, котрий на цій посаді вже п’яте скликання. До слова, крім села Рокитне, до Рокитнівської сільської ради входять також Лісове, Старики, Осницьк. Тут мешкають понад шість тисяч осіб.

— Привілейовані в нас — літні люди та діти, — каже сільський голова Петро Гончар. — Першим підсобляємо, чим можемо, особливо немічним самотнім та інвалідам. Цьогоріч, скажімо, завдяки депутатам сільської ради Михайлу Шупрудьку, Анатолію Кінчуру, Анатолію Луці, Івану Кінчуру близько трьохсот самотніх літніх людей одержали безплатно 900 складометрів дров. І дітей вчимо поважати старість, а ще — працьовитості. З нинішнього навчального року колишня школа №2 одержала статус аграрного ліцею. Тут діти здобувають не лише освіту, а й професії пасічника, тракториста, молодшого агронома.

Між іншим, голова правління ВАТ «Рокитнівський склозавод», депутат Рівненської обласної ради Григорій Мініч подарував ліцеїстам 28 вуликів із 32 бджолосім’ями. І тепер вони мають свою пасіку. А також невеличку тваринницьку ферму, де вирощують бичків. Виручені за худобу гроші йдуть на потреби ліцею. Тож ліцеїсти власним коштом придбали комп’ютер на додаток до подарованих народним депутатом України Олександром Абдулліним. А тим, що до закладу підвели природний газ, запрацювала нова котельня і тепер у класних кімнатах тепло, ліцеїсти завдячують іншому обласному депутатові — Василю Берташу, колишньому випускникові цього навчального закладу.

— Якщо наші діти заробляють гроші, то сільраді сам Бог велів, — каже сільський голова Петро Гончар. — Якщо 2000 року власні надходження становили понад 90 тисяч гривень, то за дев’ять місяців нинішнього — 137 тисяч. І це за рахунок плати за землю, лісові ресурси, комунального податку. Ми розробили та уклали 24 договори оренди з усіма, хто використовує землі несільськогосподарського призначення, продали 14 ділянок. Уже цього року отримали 42,6 тисячі гривень земельного податку та за оренду землі і 17,8 тисячі — від продажу земельних ділянок на території сільради. А за кошти, виручені від видачі квитків на збирання грибів та ягід, придбали комп’ютерний центр. І тепер надаємо послуги у виготовленні друкованої продукції, тобто заробляємо копійку. На зароблені кошти придбали службовий автомобіль, поліпшили матеріальну базу закладів культури та освіти.

У планах — створення при сільраді комунального підприємства, щоб надавати послуги населенню. Тут, вважає Петро Гончар, повинна бути вантажівка, трактор з причіпним сільгоспінвентарем тощо. На що сільрада заробляє кошти.

— Перший кооператив уже діє при Блажівській сільській раді. Він закуповує лишки молока і м’яса в населення, що досі поліщукам зробити було проблематично через віддаленість від райцентру. Тому вони ставали легкою здобиччю заїжджих заготівельників, інколи — шахраїв, — розповідає Юрій Кічатий.

Хто сьогодні на коні

Рокитнівський район здійснює зовнішньоторговельні операції з одинадцятьма країнами світу, тобто йому є що продавати. Бо лише останніми роками тут стали до ладу нові виробництва, здатні випускати конкурентоспроможну на світовому ринку продукцію. На кількох із них — у цеху з виготовлення євростолярки Рокитнівського держлісгоспу та у ВАТ «Рокитнівський скляний завод» — побували учасники Дня депутата. Так збіглося, що на обох підприємствах керівниками — депутати Рівненської обласної ради Анатолій Петрук (він працював у раді під час кількох минулих скликань) і Григорій Мініч. Вони розуміють, що в умовах жорсткої конкуренції на ринку «на коні» — той, хто може запропонувати добротну продукцію.

Саме такими є сучасні столярні вироби з маркою Рокитнівського держлісгоспу: на всі смаки, найскладніших конфігурацій, естетичні на вигляд, практичні, зберігають в оселі тишу, не пропускаючи шуму й метушні вулиць, а ще — «теплі», бо утримують тепло. Тож кому не хочеться облаштувати такими вікнами та дверима свою домівку чи квартиру?

Гарний імідж має склотара з маркою ВАТ «Рокитнівський склозавод», як, зрештою, і саме підприємство — надійний партнер «Оболоні» та інших відомих вітчизняних виробників напоїв. А злет заводу в Рокитному справедливо пов’язують з Григорієм Мінічем, який упевнено веде колектив серед рифів ринкової економіки. Саме завдяки йому більш ніж столітня гута має найсучасніше «начиння», спроможна випускати доброякісну склотару.

Під чорнобильським крилом

На жаль, чорнобильське лихо не минуло цього поліського району. Тому влада разом із депутатами всіх рівнів невеличкою перемогою над цією бідою вважає газифікацію населених пунктів. Активно ці роботи провадяться в самому райцентрі, селах Рокитне та Масевичі. І все-таки (на цьому наголошували учасники Дня депутата) держава не виконує зобов’язань перед людьми, які мешкають на забруднених радіацією територіях (на Рівненщині шість таких районів), заборгувавши їм 62 мільйони різних чорнобильських виплат, в тому числі Рокитнівському району — більш як 9 мільйонів гривень. Не кажучи вже про те, що майже не фінансується будівництво житла для людей, які хочуть залишити забруднені території. Тож і нардепи від Рівненщини, і голова облдержадміністрації Микола Сорока змушені «вибивати» кошти в Києві.

Хвилює депутатів облради й питання формування бюджету Рівненщини.

— Після того, як Рівненську АЕС позбавили статусу юридичної особи, великі суми минають область, хоча їх і запланували нам у бюджеті. Якщо вже їх забрали до державного бюджету, то варто було б передбачити на цю суму субвенцію області, — такої думки голова обласної ради Роман Василишин. 

— Мало того, населення нашої області, на території якої розміщена атомна електростанція, повинно мати від такого сусідства користь. Це могло б виражатися у відпуску електроенергії за собівартістю. А відтак можна було б здешевити комунальні послуги, — каже депутат Рівненської облради, перший заступник голови облдержадміністрації Василь Берташ.

Отож, щоб бюджет області наступного року був «спроможним», влада разом із депутатами всіх рівнів намагається вирішити такі життєво важливі питання: по-перше, домогтися включення до переліку доходів обласного бюджету податку на додану вартість від діяльності Рівненської АЕС, що збільшить надходження, а отже, й видатки на реалізацію соціально-економічних програм (поки що цей податок осідає в державному бюджеті); по-друге, повернути Сарненську енергетичну митницю як платника податків до обласного бюджету; по-третє, домогтися вирівнювання наявної диспропорції інвестування розвитку регіонів з державного бюджету — для Рівненщини така додаткова дотація має бути доведена до нормативних згідно з Бюджетним кодексом і становити 9,1 мільйона гривень.

Рівненська область.