Гаріф Ібрагімович Ібрагімов пережив не лише невдачі першого періоду війни й полон, а й помстився за це на полі бою. Він, татарин з Поволжя й українець у душі, після війни жив на Волині.
Війна застала Гаріфа Ібрагімова в Москві. Уже 26 червня його відправили в Україну. Біля Дарниці ешелон, в якому перебував Ібрагімов, бомбардували. Чимало бійців загинуло...
...Гаріф Ібрагімов брав участь в обороні Києва. Пізніше його частину перекинули південніше. Наприкінці вересня 1941-го на Черкащині після поранення в бою осколком він потрапив у полон.
— Трьох нас, молодих пацанів-червоноармійців, німці прив’язали до воза, самі умостилися на ньому і під веселеньку мелодію на губній гармошці повели у якесь село. Я не пам’ятаю, чи плакав. Але душа рвалася і серце заходилося сльозами, — згадував ветеран.
З вересня 1941 року по січень 1944-го Гаріф Ібрагімов перебував у нацистському таборі ШТАЛАГ-305, біля станції «Адабаш» Новоукраїнського району та в Кіровограді. Щоденно сотні бранців вмирали від голоду, холоду та епідемій. Він дочекався визволення Кіровограда 8 січня 1944 року.
Спочатку Гаріф Ібрагімов перебував у 214-му запасному полку в Олександрії Кіровоградської області. За його спогадами, ці півтора місяця перевірки фронтовою контррозвідкою були одними з найважчих у житті.
Подальша доля солдата пов’язана з 49-м полком 50-ї стрілецької дивізії 52-ї армії, куди потрапив у кінці лютого 1944 року. Фронт тоді проходив ще на Кіровоградщині. Гаріфа Ібрагімова було зачислено до обслуги 45-міліметрової гармати. Вже 8 березня він взяв участь у боях за визволення райцентру Новоукраїнка, де німецька піхота за підтримки бронетехніки наполегливо контратакувала. «Сорокап’ятка» підбила німецьку самоходку «Фердинанд» та два бронетранспортери, а Ібрагімов отримав орден Слави ІІІ ступеня. Він і без того був щасливий — адже бив ворога саме у місцях, де в 1941-му довелося відступати, потрапити в полон і перенести всі муки концтабірного пекла.
Потім він визволяв Вінниччину. Невдовзі 49-й полк перейшов на територію Молдавії, потім — Румунії. Почалася Яссько-Кишинівська наступальна операція. Під Яссами Ібрагімова вдруге поранили, проте в госпіталь він не пішов.
18 червня 1944 року Ібрагімов одержав шановану фронтовиками медаль «За відвагу», а 29 жовтня 1944 року — орден Слави ІІ ступеня.
У Польщі брав участь у жорстоких боях Вісло-Одерської операції. Тут його батарея потрапила у засідку, загинула вся обслуга гармати. Живим залишився тільки її командир сержант Гаріф Ібрагімов — і продовжував стріляти з «сорокап’ятки» по ворожих танках.
У березні 1945 року Гаріф Ібрагімов захворів на малярію, потрапив у санчастину. Як почалися бої на річці Нейсе, наполіг на виписці й рушив наздоганяти своїх. Коли дістався до батареї, то побачив лише її командира Гусельщикова, який сам відбивався від ворога. За його командою підповз до гармати, обслуга якої загинула, і підбив бронетранспортер. Потім на допомогу кинувся батарейний кухар, який підносив снаряди й заряджав гармату, а сам Гаріф Ібрагімович був і за командира, і за навідника. За ті бої він отримав орден Слави І ступеня.
— Наша протитанкова батарея за рік втратила чотирьох командирів гармат, шістьох командирів взводу, одного командира батареї. Скількох навідників — не знаю, скількох рядових з артилерійської обслуги — не берусь навіть рахувати. І не можу збагнути, як я сам вийшов із того пекла живим. Багато побратимів загинули вже у травні 1945-го, а в одного з них куля влучила лише за кілька хвилин до звістки про перемогу, — пізніше згадував він.
Демобілізувався в жовтні 1948 року. Доля привела старшину-орденоносця у волинське селище Мар’янівку. Тут Гаріф Ібрагімович працював на цукрозаводі, мав дружину-волинянку та залишив після себе сина, внучку. Вже в часи незалежності України став кавалером ордена Богдана Хмельницького всіх трьох ступенів. Помер він 7 жовтня 2012-го.
15 січня цього року Гаріфу Ібрагімову виповнилося б 93. Честь, слава і вічна пам’ять йому, солдату, простому трудівнику війни, від земляків-волинян.
Геннадій ГУЛЬКО, краєзнавець, заступник голови Волинської обласної організації ветеранів України.
Фото з архіву автора.
