Упродовж минулої сесії парламент фактично створив нову законодавчу базу для здійснення антикорупційної реформи та реальної боротьби з корупцією. Тепер головне — щоб ці закони за-працювали і люди, суспільство відчули результати, а корупціонери та хабарники були покарані. Про підсумки роботи Комітету Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції розповів його голова Єгор СОБОЛЄВ (на знімку):

 


— Серед досягнень комітету насамперед те, що ми зупинили корупцію в рішеннях самого парламенту. Раніше Верховна Рада не раз ухвалювала закони, які творили нові схеми, нові способи красти гроші платників податків. У нинішньому парламенті наш комітет знайшов такі схеми у понад 70 законопроектах, і жоден із них не став законом. Їх або не винесли в зал після нашої рекомендації, або почистили від корупційних норм, або не проголосували в залі, коли проекти таки намагалися протиснути.
Друге, чим можна пишатися, — це завершення творення нового антикорупційного законодавства в Україні. Насправді за сім місяців ми ухвалили майже всі закони, про які мріяли роками, коли були журналістами та громадськими активістами. Зокрема, ухвалено закон, який визнав незаконним збагачення, якщо посадовець має майно, походження якого він не може пояснити, і дозволили прокурорам за допомогою спецконфіскації забирати це майно на користь держави. До того ж не тільки майно, яке є в самого посадовця, а й у пов’язаних з ним осіб, у тому числі в офшорних компаніях, але перебуває у його розпорядженні. Ухвалили закон про повну відкритість усієї власності: тепер має бути створена система доступу до державних реєстрів, і будь-який громадянин зможе за прізвищем знайти, що є в Єгора Соболєва чи будь-якого іншого громадянина з нерухомості, автомобілів, землі. Тільки точні адреси та номерні знаки машин залишаться секретними, а решта інформації має бути відкритою і безплатною. Це потужний спосіб громадського контролю.
Також ухвалено закон про Національне антикорупційне бюро, який дав змогу запрацювати НАБ, встановили високі зарплати для детективів бюро — від 20 тисяч гривень. Ми заборонили брати до бюро тих, хто вже відповідав за боротьбу з корупцією у правоохоронних органах, бо, як правило, вони її й очолювали.
Тобто ми як комітет разом із парламентом забезпечили ухвалення всього потрібного антикорупційного законодавства. Тепер настає етап величезної боротьби за втілення цих законів. Бо поки що це — лише папірці, на яких написано «Закон України».
Щоб закони запрацювали, треба зробити дві речі. Перше — маємо привести на посади керівників правоохоронних органів принципових незалежних людей, які припинять «дахувати» корупцію, а розпочнуть із нею боротися. Такі люди, як Ека Згуладзе, Давід Сакварелідзе, — вони вже себе проявили, але поки що на посадах заступників. Їх треба зробити керівниками, і тоді запрацюють правоохоронні органи.
Друге — необхідно оновити і заново сформувати суди. Нині розробляються зміни до Конституції в частині судової системи, що надзвичайно важливо. Всі судді смертельно хворі, їм насправді довіряють стільки ж людей, скільки російським журналістам в Україні. Тому ще раз наголошую: суди треба на-брати заново. Провести повну дезінфекцію.
І третій дуже важливий бій — це бій самих громадян із собою. Насправді дуже багато людей дають хабарі не тому, що їх душать і їм кажуть: або даси, або ми тебе вб’ємо, закатуємо, знищимо твій бізнес. А тому що так простіше, тому що вони так звикли, бо їм легше когось підкупити і далі спокійно заробляти собі гроші. Ось поки це триватиме, корупція не зупиниться. Бо корупція зникне тоді, коли абсолютна більшість людей переможуть її в собі та скажуть: тих, хто не може перемогти це зло в собі, треба зняти з посад, провести спецконфіскацію та відправити до в’язниці.
Якою буде надалі роль нашого комітету — дискутуємо. Бо ми вже прийняли всі необхідні закони. На мій погляд, дуже важливою стане функція парламентського контролю. Ми часто проводимо відкриті слухання, викликаємо посадовців, котрі замішані в корупції, вимагаємо від них звітів, пишемо звернення, стежимо, як ситуація розвивається далі. Ми не відпустимо напризволяще історію з викриттям корупціонерів у Генпрокуратурі, доки цю структуру не буде очищено від тих, хто «дахує» корупцію. Крім того, хочемо мобілізувати бізнес, щоб він став силою, яка допомагатиме зменшувати регулювання з боку держави. Бо корупція чому виникає — треба дати дозвіл, ліцензію, довідку, і на всьому цьому чиновники можуть заробляти. Коли цього всього не буде, коли контакти громадянина з державою будуть мінімальними в частині дозволів і узгоджень, тоді й корупції буде менше.

ФАКТ

Комітет Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції проаналізував 1543 проекти законів і постанов. Корупційні ризики знайшли у 95 проектах, і фактично жоден із цих проектів не став законом.

Тим часом 


Комітет Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції має намір створити Раду громадських експертиз, завдання якої — виявляти корупційні ризики в проектах рішень парламенту, і вже оголосив конкурсний добір експертів. 
«Завдання Ради громадських експертиз — стати містком між комітетом і всім громадянським суспільством, включаючи бізнес-асоціації та ініціативні групи громадян, — прокоментував цю ініціативу на своїй сторінці у Фейсбуці голова комітету Єгор Соболєв. — Завдання — якомога раніше знаходити корупцію у проектах рішень парламенту». 
Для обрання Ради громадських експертиз буде проведено відкритий конкурс за допомогою електронного тестування. Загалом планується відібрати 10 експертів. Кожен претендент пройде тести на знання антикорупційного законодавства. Рада діятиме за підтримки Фонду «Відродження», зарплата членів ради становитиме 4500 гривень на місяць. Заявки для участі в конкурсі приймаються до 17 серпня (включно). До участі у конкурсі запрошуються громадяни України, котрі мають вищу освіту та вільно володіють державною мовою. Додаткову інформацію щодо умов конкурсу, переліку тестових завдань до другого етапу та інші відомості можна отримати на офіційному веб-сайті Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції — http://crіmecor.rada.gov.ua/komzloch/control/uk/, а також за телефонами: (044) 255-35-03, (044) 255-32-16. 

 

Думка експерта 

Віталій ШАБУНІН, голова правління Центру протидії корупції, член Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро:

 


— Я дуже хочу, щоб народні депутати і фракції згадали, що у нас все-таки парламентсько-президентська республіка, а не навпаки. Не прем’єрсько-парламентська, не президентсько-парламентська, а парламентсько-президентська. І там, де президентська вертикаль або вертикаль виконавчої влади не встигає із законодавчими змінами або відверто саботує їх, має реагувати парламент і громадянське суспільство. Хоч би скільки антикорупційних законопроектів ми прийняли, якщо Генпрокурор їх ігнорує — то гріш ціна їм усім. Дякуємо парламентській коаліції за значний поступ уперед у частині законодавчого забезпечення антикорупційної реформи, проте в частині імплементації цих реформ роботи ще чимало. Але коаліційна угода вимагає ще більшого.

 


Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.