Увесь минулий місяць тільки й було розмов про успіхи України у газових перемовинах із РФ. Тристоронні вересневі переговори у Брюсселі щодо поставок російського блакитного палива до наших сховищ, а також — транзитом до країн Євросоюзу, начебто, дали позитивні результати. Сторони парафували навіть протокол, і Київ від Москви домігся певних знижок. Ціну на четвертий квартал встановили на рівні 227,4 долара за тисячу кубів. Але газову угоду поки що так і не підписали. 

 

Спочатку очікувалося, що питання розглядатимуть минулого тижня у «нормандському форматі» в Парижі, де зустрічалися лідери чотирьох країн: Німеччини, Франції, України і Росії. Але, схоже, до цього так і не дійшло. І хоча раніше — у Брюсселі — сторони попередньо погодили всі умови, а Москва декларує, що Україна може проводити закупки за визначеною ціною без додаткових резолюцій, офіційний Київ закачувати блакитне паливо до газосховищ не поспішає. Хоча дефіцит його очевидний: з 19 мільярдів кубів, які належить заготовити, щоб благополучно пережити навіть сильні холоди, в наявності лише менш як 16 мільярдів. У такого зволікання є пояснення. Аномально спекотна осінь не стимулює поповнювати запаси газу. Тепло й добре. Навіть багатьом рядовим громадянам нині здається, що літо триватиме вічно. Тож, з одного боку, й треба витратити кошти, щоб убезпечити себе, а з другого — нами керує прагнення зекономити ці гроші. Бо знаємо, що в наступні періоди газ услід за нафтою ще подешевшає. У цьому контексті український «Нафтогаз» уже веде переговори з європейськими постачальниками до нашої держави блакитного палива стосовно зниження ціни.


Тим часом Україна погіршила свої позиції в індексі глобальної конкурентоспроможності  рейтингу Всесвітнього економічного форуму. Із 140 представлених там країн ми посіли 79-те місце проти 76-го роком раніше. В підсумку — перебуваємо по сусідству з Гватемалою і Таджикистаном. Сильною стороною в Україні аналітики вважають освіту — 6,1 бала з семи. А найслабша ланка (3,1 бала) — макроекономічна стабільність і розвиток державних інститутів. Може заспокоїти лише те, що буває і гірше. За нами опинилася навіть одна з країн Євросоюзу — Греція, яка посідає 81-ше місце. Вірменія — 82-га, Молдова — 84-та, Киргизія — 102-га. Але Казахстан піднявся до 42-го місця, Росія — з 53-го до 45-го, Азербайджан — на 40-й позиції, Грузія — на 66-й. Звісно, із Західною Європою ми не конкуруємо, але прикро, що відстали від багатьох країн, які утворилися з розпадом колишнього Союзу.


Минулого місяця з’ясувалося: з кредитами від МВФ поки що доведеться почекати. Як дипломатично повідомляється, місія вирішила продовжити переговори з Україною для виділення третього траншу. Хоча раніше міністр фінансів Наталія Яресько заявляла: уряд очікує, що країна успішно отримає черговий транш кредиту МВФ, який буде спрямовано в золотовалютні резерви НБУ. Але де-факто грошей нам не дали. І це — тривожний дзвіночок. Напевне, позитивні зрушення у реформах не помічають не лише пересічні громадяни, а й експерти від МВФ.


«Як підсумував голова місії Ніколай Георгієв, представники Фонду досягли порозуміння з українською стороною з більшості питань. Але, оскільки уряд потребує більше часу, щоб повністю конкретизувати пропозиції стосовно політики в окремих сферах у 2016 році, обговорення продовжиться наступними тижнями», — поінформували в НБУ, посилаючись на заяву МВФ за результатами візиту до Києва. Як відомо, місія Фонду з 22 вересня по 2 жовтня аналізувала виконання урядом програми розширеного фінансування.


А ось хто бачить позитивні зрушення, то це голова Нацбанку Валерія Гонтарева, яка повідомила про «поступове відновлення економічної активності». За оцінками НБУ, реальний ВВП у липні-вересні поточного року порівняно з квітнем-червнем збільшився на 1 відсоток. Зростання, за прогнозами Нацбанку, триватиме і в ІV кварталі. А за результатами 2016 року приріст ВВП становитиме 2,4 відсотка.


Уряд тимчасово призупинив виплати за деякими державними та гарантованими державою позиками, включаючи єврооблігації з погашенням у вересні та жовтні 2015 року. Міжнародне рейтингове агентство Standard & Рoor’s, відповідно, знизило довгостроковий суверенний рейтинг України в іноземній валюті з «СС» до «SD», або рівня «вибіркового дефолту». Втім, вітчизняні можновладці переконують, що запроваджений мораторій на погашення зовнішнього боргу — лише технічне рішення, яке не варто плутати зі справжнім дефолтом. Такий крок, мовляв, необхідний для юридичного оформлення угоди про реструктуризацію боргу, попередні умови якої були узгоджені між Україною та Спеціальним комітетом кредиторів.


Кабмін також оприлюднив пропозиції іноземним кредиторам з обміну державних і гарантованих державою єврооблігацій на нові цінні папери. І вже наступного тижня у Лондоні мають відбутися збори власників євробондів, що реструктуруються. Особливо непросто складатиметься розмова з утримувачами облігацій на 3 мільярди доларів з погашенням 25 грудня, викуплених два роки тому Фондом національного добробуту Росії. Вочевидь «дефолт» під новорічну ялинку може підкласти нам Москва. До нього здатна призвести хоча б подальша відмова Києва гасити зовнішній борг Росії.


У сухому залишку — про «ахову» ситуацію на ринку праці й спробу Нацбанку все залагодити. За даними Держстату, кількість зайнятого населення у І півріччі порівняно з відповідним періодом минулого року скоротилося більш як на 10% — до 16,4 мільйона осіб. Хтось пішов на пенсію, хтось виїхав за межі країни, десь закрилося підприємство, чийсь бізнес не витримав конкуренції, когось звільнили, а хтось звільнився сам...


Десять відсотків — начебто, не так багато, але це, вважай, кожен 10-й мешканець країни з тих, хто сам заробляв на прожиття собі й своїй родині.


Заборгованість із виплати зарплати (на 1 вересня) перевищила 2 мільярди гривень — з початку року зросла в півтора разу.


Нацбанк, тим часом, з 25 вересня знизив облікову ставку з 27 до 22 відсотків річних. Але вартість грошей все одно залишається надто дорогою, щоб залучати кредитні ресурси для виробництва. В серпні НБУ вже знижував облікову ставку з 30 до 27 відсотків.