Укр | Рус
На Запорізькій АЕС вимкнули енергоблок № 1 Українські вибухотехніки провели спільні навчання за участі агентів ФБР Стартувала ХХІХ Всесвітня літня Універсіада! Пожежу у Миколаївській області ліквідовано Найбільше української картоплі купила Білорусь Четверо працівників загинули під час вибуху на заводі в Південній Кореї Підпільний цех з обробки бурштину викрили у Луцьку Футбол. Українські юнаки поборються за «бронзу» Поліцейський патруль протаранив «швидку допомогу» У Маямі через стрілянину евакуювали торговий центр Прикордонники перейшли на посилений режим служби до Дня Незалежності На дні Тихого океану знайшли відомий американський крейсер, затонулий 72 роки тому Поліція вирішує питання про відкриття провадження через стрілянину в київському автобусі Правоохоронці ліквідували групу зловмисників, які викрали авто Нацполіції У Південній Кореї на суднобудівному заводі стався вибух, четверо загиблих
загрузка...
На головну
25.02.2016

«Поетеса з мудрим серцем лицаря»

 

Виставка архівних документів до 145-ї річниці від дня народження Лесі Українки

 

У Центральному державному архіві громадських об’єднань України експонується виставка документів Національного архівного фонду «Видатні жінки України», присвячена 160-й річниці від дня народження Софії Русової та 145-й річниці від дня народження Лесі Українки. Їх творча діяльність певний час припадала на один період (перша збірка поезій Лесі Українки «На крилах пісень» була надрукована у Львові в 1893-му та у Києві в 1904 році; перші підручники Софії Русової «Український буквар» та «Початкова географія» побачили світ 1906-го). Своєрідним містком для поєднання цих постатей можна розглядати рукопис статті Софії Русової про Лесю Українку, датованої серединою 1930-х років, у якій вона написала: «Така стоїть перед нами наша талановита поетеса з мудрим серцем лицаря...»

 

Особливість виставки полягає у тому, що презентовані на ній документи не стільки відтворюють  факти життя та діяльності Лесі Українки, скільки висвітлюють комемораційні заходи, присвячені видатній діячці української літератури. Це матеріали українських громадських організацій в еміграції та документи радянських органів влади про вшанування пам’яті Лесі Українки.


Як свідчать представлені на виставці документи, рішення про проведення заходів з ушанування пам’яті Лесі Українки в УРСР ухвалювалися на найвищому державному рівні. Так, напередодні німецько-радянської війни, 1 квітня 1941 р., до 70-ї річниці від дня народження поетеси було прийнято постанову Раднаркому УРСР та Центрального комітету Компартії України про присвоєння імені Лесі Українки Київському державному театру російської драми та комедії. 1951-го, в рамках святкування 80-ї річниці від дня народження Лесі Українки, вперше було порушено питання щодо встановлення меморіальної дошки на будинку по вул. Саксаганського у м. Києві та створення будинку-музею і спорудження пам’ятника в селі Колодяжне на Волині, де вона проживала. У 1952-му в місті Сурамі в Грузії, де скінчився життєвий шлях видатної українки, було встановлено пам’ятник поетесі, створено бібліотеку та постійну виставку, присвячену її життю та діяльності. Про це повідомлялося в телеграмі жителів Сурамі, де наголошувалося, що «творчість Лесі Українки посилила велику дружбу між українським та грузинським народами, яка особливо закріпилася з часів Давида Гурамішвілі». Широко відзначалося й 100-ліття Лесі Українки, до якого навіть долучилася ЮНЕСКО, надавши грошову підтримку в розмірі 7 тис. доларів для проведення відповідних заходів. З нагоди ювілею було також засновано Літературну премію імені Лесі Українки, яка від 1972 року й до сьогодні вручається за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва.


Особливий інтерес становлять документи української еміграції в країнах Європи 20—30-х років ХХ століття, які експонуються вперше. Це витяги з протоколів засідань українських громадських організацій — Української жіночої національної ради, Союзу українських журналістів і письменників на чужині — щодо проведення пам’ятних заходів на вшанування Лесі Українки. Також серед матеріалів із колекції «Український музей у Празі» було віднайдено документ періоду нацистської окупації Києва. Це листівка-запрошення на вечір-концерт, присвячений вшануванню пам’яті поетеси з нагоди 30-ї річниці з дня її смерті, який мав відбутися 4 вересня 1943-го в залі міської управи, що розміщувалася за адресою бульвар Шевченка, 18.


Загалом представлена виставка документів покликана не тільки вшанувати пам’ять визначних представниць культурно-просвітницького простору України, а й висвітлити у ретроспективному зрізі механізми формування національної пам’яті про видатних діячів України. Виставка «Видатні жінки України» експонуватиметься до 3 березня 2016 року.


Світлана Власенко, начальник відділу Центрального державного архіву громадських об’єднань України.

 

Пам’ятник у Сурамі (Грузія), де померла Леся Українка. 

 

ТИМ ЧАСОМ

 

Видали книгу для воїнів

 


Працівники Волинського краєзнавчого музею та його філіалу — Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки — видали для українських воїнів книгу «Леся Українка. Слово, моя ти єдиная зброє...». Її упорядниками стали Віра Комзюк, Наталія Пушкар, Анатолій Силюк. Вони присвятили збірку нащадкам Прометея, в кому «вогонь Титана ще не згас». Незабаром книгу буде доправлено в зону АТО.


Максим СОЛОНЕНКО.


Волинська область.

Всі статті рубрики На головну