Укр | Рус
Представлені емблеми Олімпіади і Паралімпіади 2022 року Рівненські поліцейські поїхали до колег на Луганщину Пішов у магазин і досі не повернувся Хокей. Українці фінішували четвертими Футбол. ФІФА погрожує Іспанії відстороненням від чемпіонату світу У 2017-му Мініфраструктури продемонструвало ефективну роботу, яку має продовжити і у році наступному - Президент На Рівненщині 87 жителів Сарненського району повернуть у бюджет понад 700 тисяч гривень незаконно отриманих субсидій На Рівненщині поліцейські вилучили більше трьох кілограмів бурштину Навчальним закладам повертають землю Контроль на дорогах стане жорсткішим На розвиток армії - 171 млн грн Повернути воїнам душевну енергію Половину ялинок уже продали Поліцейські розшукують зловмисника за розбещення двох малолітніх рівнянок Міський голова Рівного Володимир Хомко відвідав благодійний ярмарок <<Врятуємо життя разом!>>
Загрузка...
загрузка...
Голосування
Яку частку сімейного бюджету ви витрачаєте на сплату житлово-комунальних послуг в опалювальний період?

Голосувати

З яким настроєм ви очікуєте завершення 2017 року?

Голосувати
На головну
25.02.2016

«Поетеса з мудрим серцем лицаря»

 

Виставка архівних документів до 145-ї річниці від дня народження Лесі Українки

 

У Центральному державному архіві громадських об’єднань України експонується виставка документів Національного архівного фонду «Видатні жінки України», присвячена 160-й річниці від дня народження Софії Русової та 145-й річниці від дня народження Лесі Українки. Їх творча діяльність певний час припадала на один період (перша збірка поезій Лесі Українки «На крилах пісень» була надрукована у Львові в 1893-му та у Києві в 1904 році; перші підручники Софії Русової «Український буквар» та «Початкова географія» побачили світ 1906-го). Своєрідним містком для поєднання цих постатей можна розглядати рукопис статті Софії Русової про Лесю Українку, датованої серединою 1930-х років, у якій вона написала: «Така стоїть перед нами наша талановита поетеса з мудрим серцем лицаря...»

 

Особливість виставки полягає у тому, що презентовані на ній документи не стільки відтворюють  факти життя та діяльності Лесі Українки, скільки висвітлюють комемораційні заходи, присвячені видатній діячці української літератури. Це матеріали українських громадських організацій в еміграції та документи радянських органів влади про вшанування пам’яті Лесі Українки.


Як свідчать представлені на виставці документи, рішення про проведення заходів з ушанування пам’яті Лесі Українки в УРСР ухвалювалися на найвищому державному рівні. Так, напередодні німецько-радянської війни, 1 квітня 1941 р., до 70-ї річниці від дня народження поетеси було прийнято постанову Раднаркому УРСР та Центрального комітету Компартії України про присвоєння імені Лесі Українки Київському державному театру російської драми та комедії. 1951-го, в рамках святкування 80-ї річниці від дня народження Лесі Українки, вперше було порушено питання щодо встановлення меморіальної дошки на будинку по вул. Саксаганського у м. Києві та створення будинку-музею і спорудження пам’ятника в селі Колодяжне на Волині, де вона проживала. У 1952-му в місті Сурамі в Грузії, де скінчився життєвий шлях видатної українки, було встановлено пам’ятник поетесі, створено бібліотеку та постійну виставку, присвячену її життю та діяльності. Про це повідомлялося в телеграмі жителів Сурамі, де наголошувалося, що «творчість Лесі Українки посилила велику дружбу між українським та грузинським народами, яка особливо закріпилася з часів Давида Гурамішвілі». Широко відзначалося й 100-ліття Лесі Українки, до якого навіть долучилася ЮНЕСКО, надавши грошову підтримку в розмірі 7 тис. доларів для проведення відповідних заходів. З нагоди ювілею було також засновано Літературну премію імені Лесі Українки, яка від 1972 року й до сьогодні вручається за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва.


Особливий інтерес становлять документи української еміграції в країнах Європи 20—30-х років ХХ століття, які експонуються вперше. Це витяги з протоколів засідань українських громадських організацій — Української жіночої національної ради, Союзу українських журналістів і письменників на чужині — щодо проведення пам’ятних заходів на вшанування Лесі Українки. Також серед матеріалів із колекції «Український музей у Празі» було віднайдено документ періоду нацистської окупації Києва. Це листівка-запрошення на вечір-концерт, присвячений вшануванню пам’яті поетеси з нагоди 30-ї річниці з дня її смерті, який мав відбутися 4 вересня 1943-го в залі міської управи, що розміщувалася за адресою бульвар Шевченка, 18.


Загалом представлена виставка документів покликана не тільки вшанувати пам’ять визначних представниць культурно-просвітницького простору України, а й висвітлити у ретроспективному зрізі механізми формування національної пам’яті про видатних діячів України. Виставка «Видатні жінки України» експонуватиметься до 3 березня 2016 року.


Світлана Власенко, начальник відділу Центрального державного архіву громадських об’єднань України.

 

Пам’ятник у Сурамі (Грузія), де померла Леся Українка. 

 

ТИМ ЧАСОМ

 

Видали книгу для воїнів

 


Працівники Волинського краєзнавчого музею та його філіалу — Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки — видали для українських воїнів книгу «Леся Українка. Слово, моя ти єдиная зброє...». Її упорядниками стали Віра Комзюк, Наталія Пушкар, Анатолій Силюк. Вони присвятили збірку нащадкам Прометея, в кому «вогонь Титана ще не згас». Незабаром книгу буде доправлено в зону АТО.


Максим СОЛОНЕНКО.


Волинська область.

Всі статті рубрики На головну