Принаймні з двох дисциплін

На школярів чекає жаркий в усіх сенсах травень. Наступного тижня розпочнеться основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). У четвер відбудеться тестування з української мови й літератури.

Нагадаємо, що ЗНО з двох дисциплін («солов’їної, а також історії або математики — на вибір абітурієнта) цього року поєднають із державними іспитами у школі (Державною підсумковою атестацією, ДПА ).
Особливістю цьогорічної вступної кампанії є скасування позаконкурсного вступу. Водночас певні категорії абітурієнтів отримали «звільнення від ЗНО» — вони можуть здобути студентський квиток за підсумками вступних іспитів. Зокрема, це стосуватиметься учасників АТО та дітей-сиріт.
До них приєднаються й мешканці тимчасово непідконтрольних Україні районів сходу, яким нещодавно Верховна Рада дозволила обирати між складанням ЗНО та вступними іспитами. Щоправда, згідно із ухваленим у квітні законом (№4350), без сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання мешканці окупованого Донбасу зможуть потрапити лише до переміщених із непідконтрольних територій вишів або до розташованих у визволених районах Донецької і Луганської областей. Нові правила стосуватимуться «осіб, місце проживання яких є територія проведення антитерористичної операції (на період її проведення) та які отримали документ про загальну середню освіту...».
Експерти не виключають, що у такий спосіб ініціатори законопроекту прагнули покращити становище вишів-переселенців, адже деякі з них ризикують не добрати абітурієнтів. Водночас сама ідея надавати преференції у вигляді «звільнення від ЗНО» викликає в них гостру критику. Згаданий закон не сприятиме запровадженню рівних умов для вступу, каже експерт мережі «Опора» Наталія Радиш. Такі преференції несправедливі щодо тих дітей із зони АТО, які все-таки вирішать складати ЗНО.
До речі, науково-експертне управління Верховної Ради побачило у положеннях цього документа ще одну небезпеку — «звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод». Адже запропоновані формулювання «порушують право громадян України на вільний вибір вищого навчального закладу...».
Але найцікавіше, що вступникам із зони АТО навіть після ухвалення такого закону все одно доведеться виїхати на підконтрольну Україні територію і скласти ЗНО принаймні з двох предметів.
 Адже, як ми згадали на початку матеріалу, цьогоріч зовнішнє незалежне оцінювання із двох дисциплін відбудеться одночасно з підсумковими іспитами у школі. ДПА та ЗНО діти писатимуть одночасно. Якщо вони цього не зроблять, то не отримають шкільного атестата державного зразка і не зможуть вступити до вишу. Іншої процедури не передбачено. Атестати, видані у так званих ДНР та ЛНР, Україна не визнаватиме.
Загалом наші абітурієнти мають право скласти ЗНО щонайбільше з чотирьох дисциплін. Вочевидь, автори нового закону вирішили, що два ЗНО — це краще, ніж три або чотири. «Проте їх твердження про те, що «лише близько трьохсот дітей, місце проживання яких є територія проведення АТО», зареєструвались на проходження ЗНО, не відповідає дійсності, — уточнює Наталія Радиш. - Насправді охочих більше. За даними Українського центру оцінювання якості освіти, для участі в ЗНО у 2016 році з непідконтрольних українській владі територій зареєструвалося 1 056 осіб: 787 у Донецькій області та 269 у Луганській». Це випускники 2016 року, які зараховані на екстернатну або дистанційну форму навчання до загальноосвітніх закладів на підконтрольній Україні території. Загалом на ЗНО в Луганській області зареєстровано 4 331 абітурієнт, у Донецькій — 11 232.
Міністерство освіти продовжило реєстрацію на ЗНО для мешканців окупованих територій до 20 травня — вони матимуть змогу пройти тестування під час додаткової сесії зовнішнього незалежного оцінювання. «Їм від початку дозволили реєструватися на ЗНО за спрощеною процедурою — не привозити папери особисто, а надсилати відскановані документи електронною поштою», — нагадує Наталія Радиш.
Згаданий закон може дезорієнтувати абітурієнтів зі сходу і спонукати тих, хто вже зареєструвався на ЗНО, відмовитися від тестування, прогнозує експерт. «Йдеться про повернення до практики вступних іспитів у вишах, яка завжди мала вищі корупційні ризики. Якщо цей закон буде підписано Президентом, доведеться принаймні обмежувати кількість абітурієнтів із преференціями певними квотами, а не віддавати їм усі наявні бюджетні місця. Між іншим, можливістю не складати ЗНО можуть скористатися й випускники із зони АТО минулих років, які складуть конкуренцію своїм землякам, цьогорічним 11-класникам. Тож ще невідомо, чи буде в останніх більше шансів отримати студентський квиток».
ЗНО не таке страшне, як іноді його малюють. Побоювання абітурієнтів та їхніх батьків пов’язані здебільшого із запровадженням порогового балу, каже Наталія Радиш. Його визначають, аналізуючи підсумки результатів ЗНО всіх абітурієнтів. Вступник, який не набере мінімально необхідної кількості балів (тобто не матиме мінімально необхідних знань), не отримає сертифікат ЗНО і не зможе цього року потрапити до вишу. «При визначенні «порога» в УЦОЯО використовують одночасно два методи, один з яких враховує суспільно-політичну ситуацію в країні. Спеціальна комісія визначить, яку кількість балів міг набрати мінімально підготовлений абітурієнт, і наскільки він взагалі мав змогу підготуватися. Тобто зробить поправку на те, що в тестуванні беруть участь мешканці непідконтрольних територій», — запевняє Наталія Радиш.