Нещодавно Верховна Рада України призначила нового голову Національного банку. Чи довірятимуть банківській системі і що очікувати у податковій системі найближчим часом — в інтерв’ю з народним депутатом, членом Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Сергієм Рибалкою (на знімку) (фракції Радикальної партії Олега Ляшка).

— Сергію Вікторовичу, що зміниться у зв’язку з призначенням нового голови Нацбанку Якова Смолія? Чи довірятимуть банківській системі?
— Чи довірятимуть банківській системі у країні, де дії Нацбанку, на чолі котрого стояла Валерія Гонтарева, поглибили падіння гривні? Коли видавалися мільярди гривень на добу декільком обраним банкам та в ручному режимі обраним роздавали валюту. Дії НБУ щодо так званої чистки не були справедливими та оперативними! Ця «чистка» фактично перетворилася на переділ власності. При цьому НБУ взяв курс на знищення малих і середніх банків через безглузді умови щодо збільшення мінімального рівня статутного капіталу.
Натомість з парламентської трибуни Гонтарева почала розповідати про те, що олігархи винні мільярди, і вони виводили кошти з банків. А чому ж вона раніше мовчала та дозволяла це?
Нагадаю, що останнім робочим днем Гонтаревої в НБУ стало 10 травня 2017 року. Тобто майже рік один із найважливіших державних органів у країні, яка воює, де десятками банкрутують банки, був, по суті, безголовий, бо працював без легітимного голови. І це виключно з волі нинішньої влади. Влади, яка обіцяла своїм виборцям реформи...
А, виходить, що замість НБУ або Кабміну їх просуваю я, представник маленької фракції. А я нагадаю, що фракція Радикальної партії Олега Ляшка перебуває в опозиції до цієї влади. І ми чітко заявили, що не бачимо в пана Смолія потенціалу бути незалежним від щупалець нинішньої влади і не спостерігаємо в його команди здібностей боротися за реформи.
Але без реформ у фінансово-банківській системі країни жодного економічного розвитку бути не може. А це означає, що не може бути й поліпшення життя людей.
Я дуже сподіваюся, що новий голова НБУ врахує помилки попереднього і щодня працюватиме з Кабміном і Верховною Радою, просуваючи реформи.
Нам потрібно прийняти антикорупційне законодавство заради відновлення довіри до банків. Слід завершити очищення банківського сектору. Керівники НБУ повинні вийти і сказати — ось у нас є банки, їм можна довіряти. Крім того, потрібні чіткі умови щодо докапіталізації банків другої та третьої групи. Далі — потрібно відновлювати кредитування, наприклад, через створення Банку реконструкції і розвитку (на базі якогось держбанку), через Експортно-кредитне агентство (ЕКА), зрештою.
— До речі, Ви ж свого часу ініціювали законопроект про кредитно-експортне агентство. Як оцінюєте його реалізацію?
— Минуло півтора року після ухвалення закону про ЕКА, а фактично його досі немає. Сплили всі терміни, передбачені ним, а наші ініціативи з підтримки національного виробника та експорту залишаються на папері. Створення Експортно-кредитного агентства нашій фракції обіцяв ще Яценюк.
Але й сьогодні через небажання влади воно ще не працює. Тому левова частка нашого експорту — це дешева сировина. Тільки розвиток власного складного виробництва і збільшення експорту якісних товарів дасть змогу кардинально поліпшити рівень життя всіх громадян України.
— А законопроект про ломбарди — чи є перспектива законодавчо впорядкувати їхню діяльність, так само, як і діяльність букмекерських контор і тоталізаторів?
— Коли розвалювалася банківська система, ринок ломбардів зростав шаленими темпами. Раптово збіднілі люди несли туди останнє: батьківські прикраси, золото, картини й усе, що було хоч трохи цінним — візочки, вази, мікрохвильові печі та багато іншого. Щоб елементарно вижити.
Тільки за офіційними даними, обсяг цього ринку в позаминулому році перевищив 16 млрд гривень. А насправді — значно більше.
Користуючись ситуацією, ломбарди обманюють людей, приховуючи відсотки за кредитами в 500—800% річних. Крім того, вони сильно занижують вартість заставного майна.
Ми з групою експертів почали роботу над законопроектом ще в березні 2015 року. Ми бачили, що впливові гравці ринку, які, як то кажуть, мають широкі корупційні зв’язки в правоохоронних органах, явно гальмують прийняття законопроекту.
І, думаю, це пояснює той факт, що цей закон потрапив на голосування до парламентської зали тільки через два роки. Мало того — він був провалений!
І в нас достатньо підстав підозрювати, що за провалом проекту стояло це ломбардне лобі.
Ми не зупинилися — і новий проект, який врахував багато пропозицій і критичних зауважень, наш фінансовий комітет рекомендував парламенту 5 вересня 2017-го.
І що? Ситуація дивним чином повторюється — його розгляд гальмують як тільки можуть, і він досі не потрапив до сесійної зали...
З букмекерськими конторами і тоталізаторами, думаю, буде не менш складно.
— Сьогодні знову тривають суперечки про податкову амністію. Як Ви ставитеся до неї?
— Ми ЗА податкову амністію. Її треба проводити обов’язково.
Але перед цим слід кардинально реформувати всі силові органи.
Треба чітко виписати повноваження нової структури, яка боротиметься з несплатою податків і забрати такі справи в міліції, СБУ та прокуратури. А то всі вони звикли тільки вибивати хабарі з бізнесу і «кришувати» рейдерство, влаштовуючи маски-шоу та погроми.
А що в нас по факту? Є вже два законопроекти щодо створення нового такого органу — депутатський і Мінфіну. І два роки вони лежать. А тепер, на додачу, нам пропонують створити якесь «Бюро фінбезпеки президента», як його вже називають ЗМІ. Навіщо? Та просто в обхід Конституції вирішили створити кишеньковий каральний орган.
Реальна реформа нікому не потрібна. Для них усе питання в тому, хто очолюватиме корупцію. Вони борються тільки за це.
— Ви постійно наголошуєте на необхідності реформ, а як оцінюєте власні заслуги чи упущення щодо їхнього впровадження?
Весь час моєї каденції — це боротьба за реформи у фінансово-банківському секторі, для порятунку економіки і підвищення рівня життя простих українців. Я пишаюся тим, що на посаді голови фінансового комітету парламенту домігся прийняття Стратегії розвитку банківської системи до 2020 року. На її основі розроблені кілька десятків законопроектів.
Своїм досягненням можу вважати і відновлення роботи Ради Національного банку — ключового контрольного і експертного органу, який має змогу оцінювати дії регулятора, затверджувати Основні засади грошово-кредитної політики.
Ми всіляко квапили і підштовхували Мінфін і Нацбанк до розв’язання дуже великої проблеми — величезної частки проблемних кредитів у державних банках, вимагали розробки загальної стратегії їх розвитку.
За цей час вдалося реалізувати багато задумів. Однак у рази більше — загальмувалося на стадії внесення до порядку денного сесії через небажання влади проводити реальні реформи.
— А саме?
— Велика частина важливих економічних, антикорупційних та соціальних реформ або провалені, або перетворюються на профанацію для окозамилювання західних кредиторів. Яскравий приклад — кардинальне гальмування реформ фінансової сфери, без оздоровлення і розвитку якої не буде жодного економічного зростання.
Також очевидна деградація правоохоронної та судової систем.
А Україна вже має катастрофічний рівень державного боргу. Тільки на його обслуговування ми витрачаємо більше, ніж можемо заробити в результаті невеликого економічного зростання. Сировинна модель економіки плюс непрацююча банківська система і тотальна корупція програмують наступні кризи. Ризик дефолтів надзвичайно великий.
Україну можуть врятувати реальні системні реформи, які дадуть поштовх для розвитку економіки. І тільки тоді кожна людина, кожен громадянин відчує результати. Ось за такі реформи ми і боремося в парламенті кожен день.

Олександр СТЕПОВИЙ.