Гострій фазі цього конфлікту вже більш як півроку, а його підвалини на Сумщині заклали понад два десятиріччя тому. Зачіпає він жителів аж чотирьох районів — Путивльського, Буринського, Конотопського і Кролевецького. Мешкають вони в басейні Сейму, і у давнину цих людей називали сеймичами.

Міський голова Путивля Валерій Волков.

Було тихо, та збудили лихо

Сейм — досить велика річка з багатим рослинним і тваринним світом, тож у 1995 році тодішнє керівництво Сумщини вирішило утворити на цій території регіональний ландшафтний парк. Обізнані люди кажуть, що в такий спосіб в області розв’язали проблему «зайвої» землі. Тоді було не так, як тепер — сьогодні користувачі воюють за кожен гектар, а в ті роки на Сумщині не оброблялось та заростало бур’янами майже 300 тис. гектарів ріллі. У Києві вимагали задіяти всю, тож у регіонах і шукали способи, як це зробити.
Обласна рада прийняла рішення про резервування території, а голова облдержадміністрації підписав розпорядження про розширення мережі природно-заповідного фонду. Під ландшафтний парк «Сеймський» запланували величезну територію площею майже 99 тис. га. На тому справа зупинилась, бо проблема зникла: всю вільну ріллю на Сумщині стали засівати.
Про ландшафтний парк «Сеймський» не згадували аж до 2016 року, коли облрада утворила для його адміністрування комунальне підприємство, а згодом призначила керівника. Відтоді біля Сейму почало наростати громадське збурення: місцеві жителі довідались, що живуть не деінде, а на заповідній території, і ця обставина покладає на них додаткову відповідальність та обмежує права. Але за два десятиріччя багато що змінилося. Найголовніше — землю, яка колись була «нічиєю», розпаювали або передали в оренду приватним користувачам, і значна частина тих ділянок увійшла до меж заповідника.
На сесії облради у листопаді та грудні минулого року приїхали сотні сеймичів, але це на позицію більшості депутатів не вплинуло: рішення про створення комунального підприємства вони не скасували. Відтоді протистояння між обласною радою та активом територіальних громад чотирьох присеймських районів лише загострюється. Працює створена облрадою комісія із зонування території парку. До справи залучені науковці Сумського національного аграрного університету.

Чиновники «за», але місцеві жителі «проти»

У департаменті екології та охорони природних ресурсів облдержадміністрації запевнюють, що на момент створення комунального підприємства облради державні адміністрації усіх чотирьох районів погодили це питання — ніхто не був проти. Але ж в області, як і в державі загалом, активно йде децентралізація, утворюються об’єднані територіальні громади, і для них, на відміну від райдержадміністрацій, питання землі — це питання виживання. Та й у власників і орендарів ділянок, що увійшли до меж ландшафтного парку, також ніхто не питав дозволу на, за великим рахунком, зміну цільового призначення землі.
У січні цього року представники громад звернулися до суду з позовом про визнання нечинними документів 1990-х років, на підставі яких облрадою були прийняті всі подальші рішення щодо парку «Сеймський». Розгляд цієї справи триває. Тим часом сеймичі не чекають коло моря погоди. Днями у приміщенні Путивльської райдержадміністрації відбулись збори, у яких взяли участь представники більш як двадцяти територіальних громад. На зборах був присутній народний депутат України Андрій Деркач. Велика актова зала РДА була заповнена вщерть. Ініціював зустріч міський голова Путивля Валерій Волков.
— Голови всіх сільрад чотирьох районів, що потрапили до парку, категорично проти цього, — каже він. — Бо несподівано виявилося, що ми тепер живемо у заповіднику, до якого потрапив і Путивль. Про прийняті у Сумах понад двадцять років тому рішення всі давно забули, тим паче, що жодні документи оприлюднено не було. Аж тут раптом люди почали одержувати «листи щастя» від керівництва заповідника, у яких повідомляється: без згоди новоспеченого начальства тепер не можна вільно користуватися лісовими угіддями, збирати гриби та ягоди, використовувати на земельних ділянках гербіциди. Чимало сільськогосподарських земель фактично виводяться з обігу, хоч наш район — аграрний.
— Чому зустріч представників територіальних громад ініціював міський голова Путивля, а не хтось із сільських керманичів?
— Фактично вже створена Путивльська об’єднана територіальна громада. До неї побажали увійти 14 сільрад. Територіально це найбільша ОТГ на Сумщині, яка має площу 52 тис. га. І з цих 52 тис. га понад дві третини — 36 тис. га — забирають під парк! Тому й виник цей конфлікт. Але створення ОТГ ще повністю не завершено. У жовтні сподіваємось провести вибори, щоб громада одержала голову та депутатів. І ось у цей період, коли ОТГ ще фактично не діє, йде активний «віджим» нашої землі!
— Наскільки страждають у цьому конфлікті звичайні люди?
— У сільрад закінчуються договори оренди землі. Вони хочуть їх продовжити, але їм не дають цього зробити, бо ділянки тепер вважаються територією парку. Збитки місцевих бюджетів вже обраховуються сотнями тисяч гривень. Власники паїв хочуть переоформити спадщину, але їм також відмовляють. З цього приводу вже є кілька судових рішень. Частина з них «за», частина «проти». Мабуть, все залежить від того, хто як зумів «домовитись». Створили нову корупційну схему із центром у парку, яка всіх влаштовує. Всіх, окрім місцевих жителів. Я не пам’ятаю випадку, щоб раніше вища гілка влади так зневажала інтереси місцевих рад і громад. Сотні наших людей винаймали автобуси, приїжджали до Сум на сесії облради, ходили до облдержадміністрації, але їх там не почули. Все це триває з зими. Почався тиск на наших активістів. Проти мене завели кримінальні справи, на одній із зустрічей облили молоком. Поки оберемо керівні органи нашої ОТГ, землі у неї може вже й не залишитись...
За словами Валерія Волкова, природно-ландшафтний парк «Сеймський» —найбільший у Європі і один із найбільших у світі.
— Можливо, більший парк є десь у якомусь Тунісі, але ж там немає людей! — каже міський голова Путивля. — Ціле наше місто потрапило до парку! Поясніть мені, як жити у парку людям?!

Спочатку — люди, потім — хохулі

За словами народного депутата Андрія Деркача, напередодні «історичного» голосування щодо створення комунального підприємства «Сеймський» він зустрічався із керівництвом Сумщини та з депутатами облради, і його запевнили, що рішення «не пройде».
— Але настав ранок, і воно якимсь дивним чином на сесії пройшло, — зазначив на зустрічі з представниками громад чотирьох районів А. Деркач. — Складається враження, що на Сумщині немає важливіших проблем, аніж щастя для хохуль. Фактично цим переймаються депутати облради, створюючи заповідник для рідкісних тварин та ігноруючи проблеми людей.
Сільський голова с. Кузьки Конотопського району Ігор Новиков у своєму виступі на зборах повідомив, що до села приїздили чиновники та вимахували якимись папірцями — мовляв, це погодження на передачу земель під ландшафтний парк.
— Але коли ми попросили показати ті документи, приїжджі гості відмовились це зробити, — запевнив І. Новиков.
Сільський голова с. Камінь Кролевецького району Юрій Борщ вважає: ситуація склалась так, що з неї може бути лише два виходи. Або скасувати рішення облради та розпорядження голови Сумської ОДА за 1994 і 1995 роки, або ж скасувати результати розпаювання земель у чотирьох районах області. Третього не дано.
Учасники зборів у Путивлі підписали меморандум про консолідацію дій і зусиль у боротьбі за землі територіальних громад та вирішили створити громадське об’єднання «Сеймичі», котре координуватиме спільну роботу. До нього увійдуть представники всіх верств населення — мешканці населених пунктів, розташованих у басейні Сейму та зарахованих до складу ландшафтного парку.
— Ця організація зупинить свавілля чиновників, — переконаний Валерій Волков.
Учасники зборів вирішили спрямувати листи керівникам політичних партій із проханням вплинути на своїх депутатів у Сумській облраді, щоб ті переголосували скандальні рішення щодо парку «Сеймський». Також одноголосно було підтримано звернення до найвищих посадових осіб держави із проханням «стати на захист інтересів громадян — мешканців Буринського, Конотопського, Кролевецького та Путивльського районів Сумської області».

Володимир ЧЕРНОВ.
Фото автора.

Сумська область.