Торговельна війна США та Китаю, Brexit, штучний інтелект, зростання протекціонізму, російський вплив на енергетичному ринку — все це актуальні теми глобального рівня в наступному році. А для України 2019-й — це низка викликів: як встояти в умовах гібридної війни, захистити свої ринки і національного виробника, знайти своє місце в добу четвертої промислової революції, створити передумови для подальшого сталого розвитку. Ці теми днями обговорювали під час круглого столу «Світ та Україна у 2019 році», проведеному в парламенті під егідою Української асоціації Римського клубу та журналу «Український Тиждень».
Серед глобальних трендів року прийдешнього експерти визначили ідеологічне протистояння глобалізму та націоналізму, де останній слід інтерпретувати як протекціонізм окремих країн «Великої двадцятки» та «Великої сімки», які жорстко захищають свої ринки.
В українській частині дослідження основна увага приділена питанням безпеки, економіки, енергетичної незалежності та трудової міграції, а також темі війни та подіям на окупованих територіях. 
Народний депутат України першого скликання, співзасновник Української асоціації Римського клубу Віталій Мельничук назвав 2019-й роком глобальної нестабільності: як політичної, так і економічної, з високою ймовірністю початку кризи. «2019 рік в Україні — рік війни, непростих виборів, що також є елементом нестабільності, величезних виплат за зовнішніми зобов’язаннями: 5,8 мільярда доларів основного боргу плюс великі відсотки», — аргументував він.
Економісти наголошують: Україна не зможе скористатися перевагами девальвованого курсу, як-от збільшення експорту, якщо не почне виробляти і втілювати політику імпортозаміщення. А істотним поштовхом для подальшого розвитку економіки вважають детінізацію та стимулювання попиту, адже без нього неможливо стимулювати виробництво.
Має бути інструментарій та науково обґрунтований підхід до того, як «розігріти» економіку, через які канали прискорити зростання ВВП, — переконаний президент Української асоціації Римського клубу, голова Комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк.
«Це диктує вибір інструментів, тому ми не випадково застосовуємо матрицю промислових реформ: «Купуй українське, плати українцям!» — для розумного імпортозаміщення, експортно-кредитне агентство — для експансії на зовнішні ринки та вирівнювання торговельного балансу, індустріальні парки — для залучення інвестицій та зміцнення виробничої бази, безплатне приєднання до інженерних мереж — для того, щоб зняти головний бар’єр на вхід в українську промисловість і дати поштовх розвитку реального сектору економіки, а не спекулятивного капіталу чи просто торгівлі, чи фінансової сфери», — за-значив він. За словами В. Галасюка, економічну силу, спроможність та суверенітет в усьому світі визначають великі промислові компанії — «національні чемпіони», яких на рівні державної політики свідомо плекають, захищають, просувають на зовнішні ринки. А малим та середнім компаніям допомагають ставати такими.