Виступають автори книжки Олександр Дем’янюк

 

і Геннадій Гулько.

Фото автора.

У Луцьку, в обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки, відбулася презентація книги почесних краєзнавців України доктора історичних наук Олександра Дем’янюка та заслуженого працівника культури України Геннадія Гулька «Волинський пантеон: Схід — 2014—2017». У науково-довідковому виданні зібрані відомості про волинян, які загинули у війні на сході України, померли від поранень і фронтових травм.

Переповнений читальний зал бібліотеки мовчки сприймав виступи і авторів, і тих, хто прийшов подякувати їм за подвижницьку працю з ушанування пам’яті загиблих героїв. Зал мовчав навіть тоді, коли б мали лунати схвальні оплески. Зайві емоції були недоречні: йшлося ж про тих, хто віддав життя за Україну. А книга — це ніби світський пом’яник по їхніх світлих душах.

— Це вже п’ята книга Олександра Дем’янюка та Геннадія Гулька про втрати волинян на сході України, — відзначила рецензент, кандидат історичних наук Олена Бундак. — Рецензія до першої, яку я назвала «Герої не вмирають, герої живуть в наших серцях», залишається епіграфом і для всіх подальших видань.

У виданні сконцентровано інформацію про 217 синів Волинської землі, оплаканих земляками в 2014—2017 роках. Короткі біографії і портрети героїв, обставини їх загибелі чи смерті, а також посилання на публікації в ЗМІ подані в алфавітному порядку.

Тут є також іменний покажчик, список використаної літератури, зведені відомості про загиблих волинян за військовими званнями, прізвища посмертно відзначених державними нагородами. Зібрано узагальнюючі дані по роках щодо загиблих і померлих воїнів за належністю до військового обов’язку (кадрові офіцери, контрактники, мобілізовані, добровольці), а також за військовими підрозділами і причинами смерті, місцем поховання. Можна з упевненістю сказати, що такого видання поки що не має жодна область України. Тим більшої поваги заслуговують автори, які провели цю титанічну дослідницьку роботу за рахунок власного часу, як волонтери, без жодної винагороди.

— Видання книг про втрати волинян на сході здійснювалося виключно за рахунок спонсорських коштів, — каже голова Центру допомоги учасникам АТО, громадської організації «Спілка воїнів АТО Волині» Ярослав Мудрик. — Не лише волонтери, а влада, держава повинні дбати, щоб загиблі герої не були забуті. Я дав слово, що зроблю все, щоб видання в 2018 році було профінансоване за рахунок державних коштів. Ми написали цей проект, за яким нам виділили 30 тисяч гривень. Розумію, цих книжок мало. Виникла проблема з доставкою їх у села, де жили хлопці, які загинули. Знову довелося шукати спонсорські кошти для збільшення тиражу. Внесок авторів у волонтерську діяльність неоціненний. Ця книжка і ця пам’ять нас об’єднує. Війна продовжує бити по тих, хто повернувся з неї.

Можна лише подивуватися наполегливості Геннадія Гулька, який скрупульозно працював над виявленням друкованих джерел на всіх етапах реалізації проекту, взаємодіяв з родинами загиблих, дбав, щоб жоден штрих з біографії героїв не залишився поза увагою.

— Готуючи на початку 2015-го перше видання про бойові втрати за 2014-й, ми були впевнені, що війна не триватиме довго, і тому старалися просто зафіксувати прізвища загиблих героїв. Але війна триває й досі, вже п’ятий рік. Беручись за чергову книгу, ми з Олександром Дем’янюком ні разу не ставили перед собою завдання писати про війну. Він як професійний військовий історик, а я як краєзнавець знаємо: про війну можна більш-менш правдиво написати років через двадцять. Ми написали про тих, хто віддав своє життя за Батьківщину, не намагаючись при цьому зробити когось кращим, а когось гіршим. Вони всі герої, бо взяли в руки зброю в найтяжчий для України час, не маючи в переважній більшості ні спеціальної підготовки, ні належної екіпіровки, не розуміючи до кінця, на яку війну йдуть. Наша книга присвячена синам Волинської землі, які поклали життя за свободу і цілісність України.

— Вважаємо, що належна популяризація військової історії України необхідна для виховання дітей та молоді, — зауважує Олександр Дем’янюк. — Бо не лише могильні споруди чи пам’ятні дошки збережуть імена героїв, а й копітка робота краєзнавців, журналістів, працівників освіти та культури. З кожним роком зростає кількість тих, хто повернувся з війни пораненим та переніс чимало важких психологічних випробувань і, не знайшовши місця у цьому світі, пішов із життя. І про них теж треба пам’ятати.

— Спілка краєзнавців однією з перших підтримала цей проект, — сказав голова обласної організації Національної спілки краєзнавців України Геннадій Бондаренко. — Події, що відбуваються сьогодні на сході країни, стосуються кожного з нас. На ставленні до них перевіряється патріотизм громадян України.

На презентації також показано фільм про героїв АТО «Я вірю, що закінчиться війна», знятий в Горохівському районі за сприяння регіонального видання «Газета Волинь».

І насамкінець про прикре. Ця презентація, безперечно, стала однією з найрезонансніших подій у суспільно-політичному житті регіону. Але сюди не прибув жоден із керівників області чи, принаймні, їхніх заступників. Не було їх і на презентації чотирьох попередніх видань. Мабуть, за ці роки змінилися лиш прізвища місцевих «небожителів», але не помінялося їхнє ставлення до справи. А говорити про пам’ять і справді шанувати загиблих героїв — це різні речі.

Волинська область.