На знімках: танцювально-хореографічні композиції на святі Всесвітнього дня донора у Сумах. Виконують колективи Сумського обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю».

Фото автора.

Мабуть, таке дійство мало відбутися саме в Сумах: 14 червня в обласному центрі відсвяткували Всесвітній день донора, але зробили це по-особливому, бо Суми вважаються неофіційною донорською столицею світу. Хоч місто отримало сертифікат не від Книги рекордів Гіннеса, а від Національного реєстру рекордів України, досягнення сумчан щодо донорства не було перевершено й на міжнародному рівні.

Свято у донорській столиці

Міський голова Сум Олександр Лисенко у своєму виступі на святкуванні Дня донора навів статистичні дані, відомі далеко не всім. Попри те що рівень донорської свідомості громадян — це, можна сказати, один із показників цивілізованості суспільства, цій темі і досі бракує уваги. Тим часом в Україні за нинішніх умов її можна вважати ще й складовою національної безпеки.

В Україні, як свідчить офіційна статистика, щороку здійснюється 11 донацій крові на тисячу осіб населення, у світі — 33, а у деяких містах США досягли сотні донацій на кожну тисячу жителів. У Сумах, за словами міського голови, цей показник донедавна становив 190, а останнім часом зріс до 198. Тобто у донорстві сумчани не лише наздогнали, а й удвічі випередили Америку.

Донорське свято тривало у конгрес-центрі Сумського державного університету. Ця будівля якнайкраще пристосована до дійства, де урочисті та концертно-розважальні моменти тісно переплітаються з офіційно-діловими. Дитячим вокальним та хореографічним колективам вдалося створити по-справжньому святкову атмосферу, унікальність якої підкреслювали особливі концертні костюми самодіяльних артистів: у них домінував червоний колір, але він був не тривожно-нав’язливим, а урочисто-грайливим. Тематичні номери та флешмоби, танці, пісні і міні-спектаклі — концерт відбувся за сценарієм, розробленим та втіленим у життя Сумським обласним центром позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю.

Єднає голос крові

Уже третій рік на Сумщині реалізують масштабний проект «Голос крові: ми — українці!». Він започаткований Сумським обласним центром Служби крові і покликаний виховувати серед земляків культуру донорства, починаючи з раннього дитинства. У 2019 році Сумський обласний центр Служби крові та Сумський обласний центр позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю організували конкурс письмових творів на тему донорства, у якому взяли участь майже 50 тисяч дітей. Під час свята, у перервах між концертними номерами, називали авторів кращих творів та вручали їм нагороди. Це були грошові сертифікати, кожен — від 4 до 7 тисяч гривень, та цінні подарунки.

Нагороди отримали десятки учасників конкурсу «Червона лінія порятунку». Назва творчого змагання серед дітей дуже символічна. На жаль, доволі часто хтось опиняється у небезпечній ситуації, вихід з якої лежить у двох протилежних напрямах — або до життя, або до небуття. Цей вибір, зроблений долею, нерідко проходить через червону лінію порятунку, накреслену донорами. «У мене є кров, тому я знаю, що робити далі», — процитував ведучий свята рядок одного з дитячих творів, удостоєних відзнаки.

Директор Сумського обласного центру Служби крові, депутат обласної ради Наталія Трофименко вважає: в Україні недостатньо робиться для того, щоб виховати ставлення суспільства до донорства як до справи державної ваги. В умовах війни важливість донорства значно зростає. Тому в Сумах беруть на озброєння кращий досвід цивілізованих країн, де майбутніх донорів починають виховувати чи не з дитячого садка. Проект «Голос крові: ми — українці!» втілюють на Сумщині вже третій рік поспіль. Минулого року проводили конкурс малюнків, нинішнього — конкурс письмових творів.

Важливе потребує уваги

Сумський обласний центр Служби крові став кращим галузевим підприємством в Україні та одним із кращих у Європі завдяки практиці державно-приватного партнерства. Підприємство інтенсивно розвивається завдяки конструктивній співпраці між Сумською обласною радою і компанією «Біофарма». Остання інвестувала у становлення СОЦСК вже понад 3 млн доларів.

— Я пишаюся тим, що моя рідна область стала, можна сказати, лідером щодо донорства не лише в Україні, а й у світі, — ділиться уродженка Сумщини, директор з експорту ТОВ «Біофарма плазма» Оксана Плотникова. — За кількістю здійснених донацій крові Суми на сьогодні — провідне місто світу. Але головне, можливо, навіть не в цьому. На Сумщині постійно приділялося багато уваги донорському руху серед дорослих, але протягом останніх трьох років ми зосередили максимум уваги на дітях. Ідеологія донорства поширюється серед молодших поколінь, і колектив «Біофарми» розуміє важливість цієї роботи. Минулого року у конкурсі малюнків, що відбувся у рамках проекту «Голос крові: ми — українці!», взяло участь 10 тисяч дітей, а цьогоріч у написанні творів — уже 50 тисяч. А це означає, що ідеологія донорства так чи інакше проникла на Сумщині у 50 тисяч сімей. Я переконана, що цю роботу треба поширювати на всю Україну.

— Досвід Сумщини щодо організації донорського руху та розбудови місцевого центру Служби крові, безсумнівно, вартий розповсюдження. Чи триває вже десь у нашій державі така робота?

— Поступово переносимо досвід Сумщини на Черкаську область, деякі інші регіони. Думаю, вже наступного року відзначимо у Черкасах Всесвітній день донора на рівні, максимально наближеному до сумського. У перспективі — Дніпро, Полтава, Харків. На жаль, там донорський рух розвивається не так активно, як на Сумщині, але не забуваймо: до 2008 року і в Сумах він був далеким від нинішніх показників. Ще не так давно впливові люди на Сумщині демонстрували байдужість, а то й негативне ставлення до проблем Служби крові, але нам вдалося зламати такий підхід. Суспільство і влада об’єдналися в потужний рух, і на сьогодні чимало представників місцевих органів влади беруть активну участь у донорстві. Донори на Сумщині — шановані люди. У деяких містах та районах для них передбачені разові виплати, пільги в оплаті житлово-комунальних послуг. Натомість область, майже не вкладаючи бюджетних коштів, повністю забезпечена якісними препаратами крові.

— А на державному рівні відчувається якась підтримка?

— Хотілося б більшого. У 2019 році «Біофарма» запустила у Білій Церкві новий завод-фракціонатор — таких немає на пострадянському просторі і у більшості колишніх держав соцтабору, що увійшли до Євросоюзу. Будівництво новітнього підприємства стало у 75 млн дол. У Білій Церкві із вітчизняної сировини здійснюється виробництво препаратів, якими буде повністю забезпечена Україна. Це альбуміни, що вливаються пацієнтам реанімаційних відділень та опікових центрів, це імуноглобуліни та багато іншого. Ціни на такі важливі препарати значно нижчі, ніж у зарубіжних компаній. Але, запустивши ультрасучасне виробництво, ми змушені працювати у рамках нормативно-правових актів, прийнятих ще у 1990-ті роки. Тому хотілося б, щоб в Україні з’явилося сучасне законодавче поле щодо роботи Служби крові, щодо донорства, особливо безплатного. Люди, які здають свою кров не за гроші, а з благодійною метою, повинні мати привілеї від держави.

Сумська область.