Колаж Олексія КУСТОВСЬКОГО.


Засідання робочої групи. Руслан Стефанчук, Голова Редакційної ради.
 


Анатолій Горлов, член Редакційної ради, Валерій Смолій, головний науковий консультант проекту.

 


Олександр Святоцький, заступник Голови Редакційної ради, Ольга Середа, відповідальний секретар проекту, Олег Посикалюк, член Редакційної ради.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

(до 1000-річчя вокняжіння Ярослава Мудрого)

Голова Верховної Ради України 23 жовтня 2019 р. підписав Розпорядження № 350 «Про систематизацію пам’яток українського права та здійснення багатотомного видання «Скарбниця пам’яток українського права», що передбачає систематизацію пам’яток українського права від витоків української державності до сучасного етапу її відновлення (ІХ — початок ХХІ ст.). Керівництво проектом покладено на Першого заступника Голови Верховної Ради України, доктора юридичних наук, професора, члена-кореспондента НАПрН України, Заслуженого діяча науки і техніки України Руслана Стефанчука.


РОЗПОРЯДЖЕННЯ
Голови Верховної Ради України

м. Київ    №350            23 жовтня 2019 р.

Про систематизацію пам’яток українського права та здійснення багатотомного видання «Скарбниця пам’яток українського права»

Зважаючи на тисячолітню традицію українського державотворення, з метою захисту і популяризації історичних витоків та атрибутів української державності, якими є пам’ятки українського права; беручи до уваги ініціативу редакції юридичного журналу «Право України», 
підтримати:
здійснення систематизації пам’яток українського права як ціннісного та правового фундаменту чинного законодавства України;
укладення багатотомного видання «Скарбниця пам’яток українського права» у 10 томах;
створення електронного ресурсу «Скарбниця пам’яток українського права» з вільним доступом на платформі юридичного журналу «Право України»;
взяти до відома, що:
керівництво проектом та контроль за його виконанням буде здійснювати Перший заступник Голови Верховної Ради України Стефанчук P. O.;
керівництво інформаційним забезпеченням виконання цього проекту здійснюватиме заступник Голови Верховної Ради України Кондратюк O. K.;
виконувати цей проект буде Редакційна рада, редакція юридичного журналу «Право України» та юридичне видавництво «Право України»;
до підготовки концепції та змісту проекту «Скарбниця пам’яток українського права» будуть залучені науково-дослідні установи Національної академії наук України, Національна академія правових наук України, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна історична бібліотека України, інші наукові бібліотеки України, архівні установи та музеї (за згодою);
головним науковим консультантом проекту «Скарбниця пам’яток українського права» буде директор Інституту історії НАН України, доктор історичних наук, академік НАН України, Заслужений діяч науки і техніки України Смолій В. А. (за згодою);
головним науковим координатором проекту «Скарбниця пам’яток українського права» буде Президент Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України Петришин О. В. (за згодою);
видання «Скарбниці пам’яток українського права» та розробка відповідного електронного ресурсу будуть здійснені за рахунок небюджетних коштів.

Голова Верховної Ради України Д. РАЗУМКОВ.

Про завдання і перспективи реалізації проекту розповідають в інтерв’ю журналу «Право України» і газеті «Голос України» Голова Редакційної ради Руслан Стефанчук та головний науковий консультант Валерій Смолій.

— Руслане Олексійовичу, будь ласка, прокоментуйте це рішення.

— У країнах ЄС здійснюється поточна систематизація не лише законодавства, але й пам’яток права як документів-маркерів історичної пам’яті народу про його державність, державотворчі процеси на різних етапах його розвитку. Тому в умовах інтеграційного процесу України до ціннісного і політичного простору ЄС показовим є ставлення України до власної правової спадщини — пам’яток українського права.

Зважаючи на тисячолітню традицію українського державотворення, беручи до уваги її взаємозв’язок з історією інших народів, з метою захисту і популяризації історичних витоків та атрибутів української державності, якими є пам’ятки українського права,

Голова Верховної Ради України підтримав ініціативу редакції юридичного журналу «Право України» здійснити систематизацію пам’яток українського права, укласти багатотомне видання «Скарбниця пам’яток українського права», а також розробити відповідний електронний ресурс.

Такий підхід дасть змогу відтворити ґенезу української державності, простежити спадкоємність інститутів українського права, його трансформації під впливом і у взаємозв’язку з іншими правовими системами країн Європи.

— В якій формі буде здійснено систематизацію?

— Систематизація пам’яток українського права буде здійснена у формі простої інкорпорації, відповідно до етапів становлення української державності: від історичних витоків до етапу державної незалежності України. Вона стане невід’ємною частиною поточної систематизації чинного законодавства України, єднаючи сучасний правотворчий процес з його історичними витоками та принципами. Систематизація пам’яток українського права матиме паперовий та електронний формати. Перший представить багатотомне видання «Скарбниця пам’яток українського права». Електронний формат буде здійснений як особливий інтерактивний електронний ресурс з вільним доступом до перегляду змісту пам’яток українського права.

Наразі систематизовано 648 пам’яток у 10 томах, які охоплюють 19 книг.

Пам’ятки права подаватимуться в оригінальному (факсимільному) вигляді, мовою оригіналу. Їх супроводжуватиме вступна стаття, переклад українською мовою, наукові коментарі, список літератури, а також предметно-термінологічний покажчик, підготовлені вченими правознавцями, істориками права, філологами.

Ми виносимо проект переліку пам’яток на загальне обговорення та запрошуємо до його корегування фахівців у сфері права та історії права.

— Які документи визначені як пам’ятки українського права?

— Поняття «пам’яток українського права» вживаємо у широкому контексті. Це документи, які становлять духовну (ціннісну) і матеріальну основу державності, виступають водночас її ознаками та атрибутами. Передусім це письмові нормативні джерела — конституції, кодекси, зібрання, нормативно-правові акти та договори, судові рішення, рішення органів місцевого управління та самоврядування, акти Церков, які здійснили значний вплив на розвиток правової системи України на відповідному етапі її державності: 1) доби Київської Русі (ІХ — ХІIІ ст.); 2) доби Галицько-Волинської держави (ХІІ — ХІV ст.); 3) періоду перебування українських земель у складі Польського, Угорського королівств, Великого князівства Литовського та Речі Посполитої (ХІV — початку ХVІІІ ст.); 4) доби Української козацької держави Військо Запорозьке (ХVІІ — ХVІІІ ст.); 5) періоду перебування українських земель у складі Австро-Угорської та Російської імперій (кін. ХVІІІ — поч. ХХ ст.); 6) доби Української національної революції (1917 — 1921 рр.); 7) періоду радянського політичного режиму (1917 — 1991 рр.); доби державної незалежності і суверенності України (1991 — 2019 рр.). Враховуючи давні витоки української державності, досвід додержавного правотворення, пам’ятками українського права є і літописи місцевого та зарубіжного походження, які відтворюють зміст нормативного документа чи описують важливі для українського державотворення події. Крім того, враховуючи усталену систему українського звичаєвого права, пам’ятками українського права є також рішення органів і посадових осіб громадського (шляхетського, селянського, міського та козацького) самоуправління, які функціонували поза державним механізмом.

— Руслане Олексійовичу, за такого підходу, чи не буде конфлікту щодо «привласнення» польських, литовських, австрійських чи російських пам’яток права?

— Це дуже важливе питання. Дійсно, серед пам’яток українського права є документи, які де-юре прийняті органами влади Польського, Угорського королівств, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, Австрії (Австро-Угорщини), Московського царства (Російської імперії). Однак вони мають тісний зв’язок з українською державністю, правовими інститутами українського права або вплинули на їх розвиток. Такий підхід відповідає змісту історичної політики ЄС, де особливе значення займає концепція спільності історії та тісних історичних зв’язків як консолідуючих чинників Європи. Оскільки правові системи держав ЄС формувалися інклюзивно, відповідно і пам’ятки права є водночас атрибутом національної державності, так і спільним надбанням європейських народів. На різних етапах державотворення в Східній Європі український народ був його активним учасником, а його досвід право- і державотворення використовувався в правових системах Великого князівства Литовського,

Польського королівства, Речі Посполитої, Російської, Австро-Угорської імперій та   навпаки. Перебуваючи під владою іноземних держав, він зберігав свою юридичну автономію, або отримував відповідне державне регулювання з урахуванням місцевих юридичних звичаїв та практик. За таких особливостей до пам’яток українського права цілком обґрунтовано віднесені нормативні джерела зарубіжного походження, що випливає з їх загальноєвропейського значення і контексту.

— Як організована робота таким масштабним проектом?

— Звичайно, здійснити цей задум одній особі чи установі не під силу і вимагає організованої командної роботи. Крім того, важливим є забезпечення єдності у концепції проекту. З цією метою створено Редакційну раду у складі провідних політичних і громадських діячів, членів парламенту та уряду, дипломатів та представників української діаспори, керівників науково-дослідних установ та закладів вищої освіти, наукових бібліотек, музеїв та архівів. Ефективність її роботи насамперед забезпечує мій заступник у Редакційній раді — Головний редактор юридичного журналу «Право України», доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, Заслужений юрист України Олександр Святоцький. Головним науковим консультантом виступить директор Інституту історії НАН України, доктор історичних наук, професор, академік НАН України, Заслужений діяч науки і техніки України Валерій Смолій; головним науковим координатором — Президент НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України Олександр Петришин.

Координаційним центром проекту є редакція юридичного журналу «Право України», яка організовує роботу та моніторинг діяльності регіональних експертних груп.

До підготовки концепції та змісту видання «Скарбниця пам’яток українського права» залучені науково-дослідні установи Національної академії наук України, Національна академія правових наук України, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, інші наукові бібліотеки України, архівні установи та музеї, а також провідні заклади вищої правничої та історичної освіти.

Таке широке представництво фахових правників, істориків права, джерелознавців, філологів-перекладачів, мовознавців забезпечить реалізувати міждисциплінарний підхід у систематизації пам’яток українського права, що позитивно позначиться на доборі і систематизації документів, переданні і тлумаченні їх змісту у взаємозв’язку з історичним контекстом та значенням для українського державотворення.

До висвітлення цієї роботи долучиться парламентська газета «Голос України».

— Скільки часу триватиме виконання цього проекту?

— Виконання проекту в частині укладання багатотомного видання «Скарбниця пам’яток українського права» розраховано на два роки до дати відзначення 100-річного ювілею заснування загальнонаціонального юридичного журналу «Право України».

— Хто здійснюватиме фінансування проекту?

— Видання «Скарбниці пам’яток українського права» та розробку відповідного електронного ресурсу буде здійснено за рахунок небюджетних коштів. Це — некомерційний проект. Шукатимемо фінансової підтримки у меценатів — партнерів України, діаспори, бізнесу, міжнародних і національних культурних фондів.

***

— Валерію Андрійовичу, Ви, як головний науковий консультант проекту скажіть, як формувався зміст проекту, яка його частина є основоположною?

В. Смолій: — Перше, це надважливий проект. Його створення — не лише доведення до широкого загалу тисячоліття нашої правової культури, як однієї із складових державності, а й посил у майбутнє. Своєрідний стартовий майданчик до розробки сучасного правового стрижня суспільства.

До формування «Скарбниці пам’яток українського права» долучилися знані науковці, університети, архівні установи. Сподіваюсь, робота масштабна, амбітна, буде виконана достойно.

Що є основоположним? Я б так не ставив питання. Будь-яке документальне правове свідчення, від грамот про надання земельної ділянки до помилування, яким сотні й сотні літ, є важливими. Це наша історія, це підтвердження понад тисячолітньої тяглості нашої державності.

Редакційна Рада

Руслан Стефанчук Перший заступник Голови Верховної Ради України, доктор (голова) юридичних наук,  професор, член-кореспондент НАПрН України, Заслужений діяч науки і техніки України;
 
Олександр Святоцький Головний редактор юридичного журналу «Право України», доктор (заступник голови) юридичних наук, професор, академік НАПрН України, Заслужений юрист України;
 
Валерій Смолій Директор Інституту історії НАН України, доктор історичних наук, професор, (головний науковий академік НАН України, Заслужений діяч науки і техніки України, головний консультант проекту) редактор «Українського історичного журналу»;
 
Олександр Петришин Президент Національної академії правових наук України, доктор юридичних (головний науковий наук, професор, академік НАПрН України; координатор проекту)
 
Олена Кондратюк Заступник Голови Верховної Ради України, кандидат історичних наук;
 
Денис Малюська Міністр юстиції України;
 
Володимир Міністр культури, Бородянський молоді та спорту України;
 
Ганна Новосад Міністр освіти і науки України;
 
Роман Ващук Посол Канади в Україні;
 
Сергій Квіт Голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, доктор філологічних наук, доктор філософії, професор;
 
Микола Стефанчук Народний депутат України, кандидат юридичних наук, доцент, Заслужений юрист України;
 
Степан Кубів Народний депутат України, голова Всеукраїнського товариства «Меморіал» ім. Василя Стуса, кандидат економічних наук;
 
Михайло Теплюк Заступник Керівника Апарату Верховної Ради України — керівник Головного юридичного управління, доктор юридичних наук, Заслужений юрист України; 
 
Сергій Головатий Заступник Голови Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України, Заслужений юрист України;
 
Василь Лемак Суддя Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України;
 
Блаженніший Митрополит Київський і всієї України, Предстоятель Православної Церкви 
 
Епіфаній України, доктор наук із богослов’я, професор;
 
Блаженніший Верховний архієпископ Києво-Галицький, Глава Української Святослав греко-католицької церкви, доктор наук із богослов’я;
 
Георгій Папакін Директор Інституту української археографії та джерелознавства НАН України, доктор історичних наук;
 
Юрій Шемшученко Директор Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік;
 
Ігор Соляр Директор Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, доктор історичних наук, доцент;
 
Олександр Скрипнюк Заступник директора з наукової роботи Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, Заслужений юрист України;
 
Геннадій Боряк Заступник директора Інституту історії України НАН України з наукової роботи, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, Заслужений діяч науки і техніки України;
 
Сергій Гальченко Заступник директора з наукової та видавничої діяльності Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, кандидат філологічних наук;
 
Григорій Півторак Завідувач відділу слов’янських мов Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, доктор філологічних наук, професор, академік НАН України, Заслужений діяч науки і техніки України;
 
Любов Дубровіна Генеральний директор Національної бібліотеки ім. В. І. Вернадського НАН України, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, Заслужений діяч науки і техніки України;
 
Алла Скорохватова Генеральний директор Національної історичної бібліотеки України, Заслужений працівник культури України;
 
Неля Куковальська Генеральний директор Національного заповідника «Софія Київська», академік Української академії архітектури,  Заслужений працівник  культури  України;
 
Владислав Берковський Директор Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного, кандидат історичних наук;
 
Анатолій Горлов Головний редактор газети «Голос України»;
 
Леонід Губерський Ректор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, доктор філософських наук, професор, академік НАН України, Заслужений працівник освіти України, Герой України;
 
Андрій Мелешевич Президент Національного університету «Києво-Могилянська Академія», доктор філософії, професор, Заслужений юрист України;
 
Василь Тацій Ректор Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, Герой України;
 
Віль Бакіров Ректор Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, доктор соціологічних наук, професор, академік НАН України, член-кореспондент НАПН України, Заслужений діяч науки і техніки України;
 
Ігор Пасічник Ректор Національного університету «Острозька академія», доктор психологічних наук, професор, академік АН ВШ України, Заслужений працівник освіти України;
 
Роман Петришин Ректор Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича, доктор фізико-математичних наук, професор, Заслужений працівник освіти України;
 
Володимир Мельник Ректор Львівського національного університету ім. Івана Франка, доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАН України;
 
о. Богдан Прах Ректор Українського католицького університету, доктор гуманітарних наук;
 
Микола Фролов Ректор Запорізького національного університету, доктор історичних наук, професор, академік АН ВШ України, Заслужений працівник освіти України, народний депутат України;
 
Ігор Коваль Ректор Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова, доктор політичних наук, професор, член-кореспондент,  член-кореспондент Української академії політичних наук, Заслужений діяч науки і техніки України;
 
Вячеслав Труба декан Економіко-правового факультету Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова, кандидат юридичних наук, професор, Заслужений юрист України;
 
Тетяна Коломоєць декан юридичного факультету Запорізького національного університету, доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України;
 
Ігор Скочиляс проректор з наукової роботи ВНЗ «Український католицький університет», доктор історичних наук, професор;
 
Володимир Гончаренко завідувач кафедри історії держави і права України і зарубіжних країн Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, Заслужений діяч науки і техніки України;
 
Ігор Бойко завідувач кафедри історії держави, права та політико-правових учень Юридичного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка, доктор юридичних наук, професор;
 
Марія Мірошниченко в. о. завідувача кафедри історії права та держави Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор юридичних наук, професор;
 
Олександр Головко завідувач кафедри державно-правових дисциплін Юридичного факультету Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України;
 
Микола Вегеш в. о. завідувача кафедри політології та державного управління Ужгородського національного університету, доктор історичних наук, професор;
 
Петро Захарченко професор кафедри історії права та держави Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор юридичних наук, професор;
 
Володимир Сущенко виконавчий директор Центру дослідження проблем верховенства права, кандидат юридичних наук, доцент, Заслужений юрист України;
 
Олег Посикалюк перший заступник головного редактора юридичного журналу «Право України», кандидат юридичних наук, доцент;
 
Юрій Галаєвський заступник головного редактора юридичного журналу «Право України», Заслужений юрист України;
 
Ольга Середа заступник головного редактора юридичного журналу «Право України», (відповідальний кандидат юридичних наук, доцент.секретар проекту)

І. ПАМ’ЯТКИ УКРАЇНСЬКОГО ЗВИЧАЄВОГО ПРАВА (ІХ—ХХ СТ.)
Правова реконструкція українського звичаєвого права в історико-правовій доктрині

1. Кристер А. Три ступені правоутворення.
2. Кристер А. До питання про виучування народнього права.
3. Добров О. Правоутворення без законодавця.
4. Кистяковский А. Ф. Програма для собирания и изучения юридических обычаев и народных воззрений по уголовному праву : с предисловием о методе собирания материалов по обычному праву.
5. Програми до збирання матеріалів звичаєвого права, вироблені в Комісії для виучування звичаєвого права України.
6. Язловський Б. Репрезентативна метода та студії над звичаєвим правом. Малиновський О. Програма й план робіт Комісії для виучування звичаєвого права України при Всеукраїнській Академії Наук.
7. Воблий В. Теоретичний вступ до програми для збирання звичаїв з адміністративного права. Садибне самоврядування.
8. Програма для збирання звичаєвого адміністративного права. Міське садибне самоврядування.
9. Сікорський М. До питання про програму для збирання матеріялів з народнього карного права.
10. Камінський В. Спроба кодифікації звичаєвого права на Україні.
11. Борисенок С. Карний зміст «потока» Руської Правди.
12. Максимейко М. Про смердів Руської Правди.
13. Товстоліс М. Про знахідку за звичаєвим правом України.
14. Товстоліс М. Спільна власність за звичаєвим правом України.
15. Товстоліс М. Розуміння застави в звичаєвому праві України.
16. Борисенок С. Звичаєве право Литовсько-руської держави на початку ХVI ст.
17. Борисенок С. Утворення професійної адвокатури в Литовсько-руській державі.
18. Воблий В. Домові організації й домові комітети в Києві.
19. Попов Г. До історії сусідства на Правобережжі.
20. Камінський В. Парубоцькі громади на Поділлі як звичаєво-правний інститут.
21. Черкаський І. Сліди домініального (панського) суду на Лівобережній Україні наприкінці ХVII.
22. Черкаський І. Громадський (копний) суд на Україні-Русі XVI—XVIII ст. — Ч.1.
23. Тищенко М. Гуральне право та право шинкувати горілкою в Лівобережній Україні до кінця ХVІІІ ст.
24. Тищенко М. Боротьба київських козаків з магістратом за право шинкувати горілкою.
25. Слабченко М. Паланкова організація Запорозьких Вольностів
26. Слабченко М. Соціально-правова організація Січі.
27. Чубинский П. Краткий очерк народных юридических обычаев, составленный на основании прилагаемых гражданских решений.
28. Єзерський Є. Вплив звичаю на судову практику (Студії над приймацтвом).
29. Назимов В. Риси українського карного права у вироках селянських судів.

Рішення громадських судів — пам’ятки українського звичаєвого права
1. рішення доменіальних (панських) судів;
2. рішення приятельських (полюбовних) судів;
3. копне судочинство;
4. рішення волосних судів.

Пам’ятки козацького звичаєвого права (ХІV—ХVІІІ ст.)
5. про вибори старшини;
6. протести на ордери гетьмана;
7. власність та зобов’язання;
8. суд і «розправа»;
9. «сказка» старожилів;
10. злочини і покарання.

ІІ. ПАМ’ЯТКИ ЦЕРКОВНОГО ПРАВА В УКРАЇНІ (Х — ПОЧАТОК ХХI СТ.)
Пам’ятки церковного права в Україні: XI — початок XX століття

1. «Устав князя Володимира» з Кормчої книги і Требника Ісидора Київського Borg. (список др. пол. ХV ст.).
2. «Свиток Ярослава» з Кормчої книги і Требника Ісидора Київського (список др. пол. ХV ст.).
3. Канонічні відповіді київського митрополита Георгія на «вопрошання» ігумена Германа 1061/1062 — 1075 рр.
4. «Правило» київського митрополита Йоана II (Правила церковная от святых книг в кратьце Якову Черноризцу), 1076/77 — 1089 рр.
5. «Вопрошання» Кирика, Сави та Іллі до новгородського єпископа Нифонта та інших (Въпрошание Кюриково, еже въпраша епископа новгородьского Нифонта и инех), середина ХІІ ст.
6. «Правила» Київського митрополичого собору, 1273 р.
7. Уставна грамота князя Льва Даниловича для Галицької Успенської катедри (список кін. ХVІ ст.), 1301 р.
8. Уставна грамота луцького князя Любарта соборній церкві Йоана Богослова у Луцьку, 1321 р.
9. Послання київського митрополита Кипріяна «Молюся вам, да будете душею чисті», 1375 — 1406 рр.
10. Послання київського митрополита Фотія ченцям Києво-Печерського монастиря про дотримання іночих заповідей, з повчанням єромонахам та забороною залишати межі обителі без дозволу настоятелів та про пиятику в обителі, 1411 р.
11. Елекційна грамота Новгородського собору про обрання київським митрополитом Григорія Цамблака, 1415 р.
12. Послання учасників Новгородського елекційного собору до митрополита Фотія у Москві про невизнання його влади над єпископами у Великому князівстві Литовському, 1415 р.
13. Уставна грамота київського князя Олександра Володимировича катедрі Святої Софії Київської, 1441 р.
14. Привілей польського короля Володислава Варненського про зрівняння у правах руського духовенства Київської митрополії з латинським, 1443 р.
15. Привілей Казимира IV для «людей грецької віри», 1457 (1447) р.
16. Булла Папи Пія II про поділ Київської митрополії на литовську й московську частини та номінацію Григорія Болгариновича Київським митрополитом, 1458 р.
17. «Судебник» Казимира IV, вписаний у Кормчу книгу, 1468 р.
18. Послання київського митрополита Мисаїла до Папи Римського Сикста IV, 1476 р.
19. Грамота константинопольського патріарха Максима про надання ставропігійних прав Києво-Печерському монастиреві, 1481 р.
20. «Правило і покарання про душегубство» київського митрополита Йоана Глезни, 1493 р.
21. Привілей великого князя литовського Олександра київському митрополиту Йосифові (Болгариновичу) та православним єпископам про непорушність духовного суду і недоторканість церковного майна, на основі т. зв. «Свитку Ярославля», 1499 р.
22. Діяння та правила Віленського митрополичого собору, 1509—1510 рр.
23. Привілей польського короля Сигізмунда І Київському митрополиту Йосифу ІІ Солтану на підтвердження прав Православної Церкви, 2 липня 1511 р.
24. Цикли повчань київських митрополитів, уписані в Кормчу книгу, перша половина ХVІ ст.
25. Форма церковного відлучення, укладена православними ієрархами Київської митрополії, 1544 р.
26. Повчання київського митрополита Сильвестра Бількевича священику, 1562 р.
27. «Артикули Берестейської унії» та папська булла про єдність Київської митрополії з Римським Апостольським престолом, 1596—1596 рр.
28. Постанови Берестейського православного собору, 1596 р.
29. Королівський диплом Сигізмунда III про права православних у Речі Посполитій, 1607 р.
30. Спільні правила Святого Отця нашого Василія Великого, архієпископа Кесарії Кападокійської.
31. Грамота єрусалимського патріарха Феофана про висвячення Йова Борецького київським православним митрополитом, а ще шести осіб — православними єпископами Київської митрополії, 1620 р.
32. «Діяння» та постанови Кобринського провінційного собору Унійної Церкви, 1626 р.
33. «Пункти заспокоєння православної руської релігії», 1632 р.
34. «Катехизис» та «Православне ісповідання віри» Петра Могили, 1645 р.
35. «Пункти прохання Богдана Хмельницького до польського короля від Війська Запорізького» у релігійних питаннях, 1649 р.
36. Пункти Гадяцького договору Війська Запорозького з Річчю Посполитою про православну віру, ратифіковані Варшавським сеймом, 1658—1659 рр.
37. Інструкція гетьмана Івана Самойловича генеральному писареві Саві Прокоповичу, відправленого до Москви разом з представниками православного духовенства для погодження умов, на яких Київська митрополія має приєднатися до Московської патріархії, 1685 р.
38. Соборне рішення архиєреїв Константинопольського патріархату та патріарха Діонисія про переуступлення московському патріархові права хіротонії київського митрополита, адресоване царям Івану і Петру Олексійовичам та царівні Софії, 1686 р.
39. Грамота патріарха та синоду Константинопольського патріархату Діонисія про порядок обрання та хіротонії київського митрополита, адресоване царям Івану і Петру Олексійовичам та царівні Софії, 1868 р.
40. Конституції руських монахів Чину св. Василія Великого за 1617—1686 рр.
41. «Заповіді» cобору духовенства Київської право-славної архиєпархії («Заповіди отъ древнихъ правилъ церковныхъ»), 1691 р.
42. Універсал гетьмана Івана Мазепи про надання Переяславській православній кафедрі Терехтемирівського та Канівського монастирів з належними до них маєтностями, 1701 р.
43. Постанови Замойського провінційного собору Унійної Церкви, 1720 р.
44. «Духовний реґламент» Петра I, 1721 р.
45. Петиція київського духовенства до російської імператриці Єлизавети Петрівни з проханням відновити титул «митрополит київський, галицький і всієї Русі», 1743 р.
46. Конституції Радомишльського собору духовенства Київської унійної архиєпархії 1758 року.
47. Пункти київського духовенства до «Коммисии для уложення нового сочинения», 1768 р.
48. Папська булла Климента XIV «Eximia Regalium Principum» про утвердження Мукачівської унійної єпархії, 1771 р.
49. Патент австрійського цісаря Йосифа II про свободу віросповідання (Toleranzpatent) від 13 жовтня 1781 р.
50. «Артикули» Пінської конґреґації Православної Церкви в Речі Посполитій, 1791 р.
51. Імператорський указ про реорганізацію Греко-унійної церкви в Росії, 1798 р.
52. Пастирське повчання православному духовенству та благочинницька інструкція київського митрополита Гавриїла Бенулеску-Бодоні, 1802 р.
53. Папська булла Пія VII «Inuniversals Ecclesiaere giminae» про утвердження Галицької митрополії, 1808 р.
54. «Акт возз’єднання» Греко-Унійної Церкви з Російською Православною на Полоцькому превдособорі, 1839 р.
55. Пастирське послання галицького митрополита Михайла Левицького про насильницьку ліквідацію унії в Російській імперії, 1840—1841 рр.
56. Устав духовних консисторій Православної церкви, 1841, 1883 р.
57. «Concordia» між Греко- та Римо-католицькою церквою в Галичині, 1863 р.
58. Диплом заснування греко-східної митрополії Буковини і Далмації, 1873 р.
59. Пастирське послання греко-католицького митрополита Йосифа Сембратовича «Про високу гідність людини та про братства тверезості», 1874 р.
60. Устав і штат православного духовенства і духовних семінарій, 1884 р.
61. Постанови Львівського провінційного собору УГКЦ (титул IV, глава VII «Про почитання святих, мощей і образів», VIII «Про святі походи (процесії), паломництва і місії», IX «Про домашнє богопочитання»; Титул VI «Про храми, призначені для Сужби Божої», глави I—IV); Титул VIII «Про семінарії духовні», глави I—II), 1891 р.
62. Андрей Шептицький. Пастирське послання «О квестії соціальной», 1902 р.
63. Маніфест царя Миколи II про віротерпимість від 17 квітня 1905 р.

Пам’ятки церковного права України: ХХ — початок ХХІ століття
64. «Собрание определений и постановлений Священного Собора Православной Российской Церкви» (відновлено Московський патріархат; затверджено
4 випуски «Определения», що замінили Духовний регламент і Устав Духовних Консисторій, 1917—1918 рр.
65. «Статут Всеукраїнського православного церковного Собору» та «Положення про Вище церковне управління в Україні», затверджені Всеукраїнським церковним соборому Києві, 1918 р.
66. Декрет № 2 Тимчасового робітничо-селянського уряду України «Про відокремлення церкви від держави і школи від церкви», 19 січня 1918 р.
67. Закон УНР про вищий уряд Української автокефальної православної соборної церкви, 1 січня 1919 р.
68. Посланє пастирське Григорія Хомишина Епископа Станиславівского до Духовенства і Вірних Епархії Станиславівскої в переломову добу істориї україньского народа з нагоди торжества Йорданьского 1919 р. Станіславів, 19 січня 1919 р.
69. Декрет № 2 Тимчасового робітничо-селянського уряду України «Про відокремлення церкви від держави і школи від церкви»; СУ, Ст.29, 19 січня 1919 р.
70. Про релігійні обряди і викладання закону Божого в радянській Українській школі; СУ, Ст.69, 5 лютого 1919 р.
71. Канони Всеукраїнського православного собору в Києві про єрархічне оформлення УАПЦ, 14—30 жовтня 1921 р.
72. Томос константинопольського патріарха про надання автокефалії Польській Православній Церкві, 1924 р.
73. Закон «Про організацію Румунської Православної Церкви» з визначенням канонічного статусу Чернівецької митрополії, 6 травня 1925 р.
74. Статут Української (обновленської) Православної Церкви («Всеукраїнської спілки релігійних громад православної автокефальної синодальної церкви»), 1925 р.
75. Правові акти Української Соціалістичної Радянської Республіки за 1917—1926 рр. про релігійні об’єднання, зокрема Руську Православну Церкву, 1926 р.
76. Звернення Другого Всеукраїнського Православного Церковного Собору УАПЦ до вірних УАПЦ, промова митрополита Миколая Борецького при закритті собору та затверджений собором статут УАПЦ з 1926 р., 17—30 жовтня 1927 р.
77. Рішення надзвичайного церковного собору УАПЦ про саморозпуск, січень 1930 р.
78. Відозва єпископату УГКЦ до вірних Галицької церковної провінції «Україна в передсмертних судорогах», 24 липня 1933 р.
79. Папська булла Пія XI «Ad Ecclesiastici Regiminis» про звільнення Мукачівської греко-католицької єпархії з-під юрисдикції остригомського архієпископа та підпорядкування безпосередній юрисдикції Римського Апостольського престолу, 2 вересня 1937 р.
80. Пастирський лист єпископа Діонісія Нярадія із застереженням щодо антидержавної діяльності священиків супроти Карпатської України, 1 січня 1939 р.
81. Як будувати Рідну Хату? Декрет Львівського архиєпального собору 1942 року до духовенства під заголовком «Ідеалом нашого національного життя...», грудень 1941 р.
82. Діяння і постанови двох соборів УАПЦ (в Пинську та Києві), у т. ч. про відновлення Київської митрополії, 1942 р.
83. Пастирське послання греко-католицького митрополита Андрея Шептицького «Не убий!», 1942 р.
84. «Положение о Русской Православной Церкви» Помісного Собору Московської патріархії», 1945 р.
85. Постанова Львівського псевдособору 1946 р. про ліквідацію УГКЦ, 8—10 березня 1946 р.
86. Постанова Рада Міністрів СРСР Про православні монастирі», що регламентувала їх права і обов’язки, 29 травня 1946 р.
87. Офіційне рішення про ліквідацію Греко-Католицької Церкви на Закарпатті, 28 серпня 1949 р.
88. Пастирське послання митрополита Йосифа Сліпого «Наша Церква», 1953 р.
89. Пастирське послання глави УГКЦ Йосифа Сліпого про патріархат, 1977 р.
90. «Устав Русской Православной Церкви», затверджений помісним собором Московської патріархії», 1988 р.
91. Постанови собору у Львові про відновлення УАПЦ, статут УАПЦ, 22 жовтня 1989 р.
92. Кодекс Канонів Східних Церков, проголошений Іваном Павлом ІІ (ККСЦ = Codex Canonum Ecclesiarum Orientalium, CCEO), 1990 р.
93. Статут УАПЦ (правки 1992), від 1993 УПЦ КП (правки 2004, 2013, 2016), 1990 р.
94. Діяння і постанови Всеукраїнського Православного Помісного Собору в Києві за участі понад 700 делегатів про відновлення УАПЦ та обрання Патріархом Київським i всієї України митрополита Мстислава (Скрипника), 5—6 червня 1990 р.
95. Статут Української Православної Церкви Московського патріархату (зі змінами 1992, 2007 та наступних років), 23 квітня 1991 р.
96. Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації», 23 квітня 1991 р.
97. Діяння другого Помісного собору УПЦ КП, 1993 р.
98. Діяння третього Помісного собору УАЦ КП, 1997 р.
99. Екуменічне послання глави УГКЦ Любомира Гузара «Один Божий народ на Київських горах», 2004 р.
100. «Київський патріархат — помісна українська православна церква». Історико-канонічна декларація. 2007 р.
101. Устав Руської Православної Церкви (Московського патріархату), 2010 р.
102. Канони партикулярного права Української Греко-Католицької Церкви, затверджені Синодом Єпископів УГКЦ у 2014 р. (титул VII: Об’єднання вірних; титули VIII—XIII), 2015 р.
103. Статут Православної Церкви України, 15 грудня 2018 р.
104. Патріарший і синодальний Томос про надання автокефального церковного устрою Православній Церквi в Україні, 5 січня 2019 р.

ІІІ. ПАМ’ЯТКИ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВА ДОБИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ (ІХ—ХІІІ СТ.)
Витоки української державності у літописних пам’ятках

1. Локальні літописи.
2. Грецькі та скандинавські хроніки.

Договори Київської Русі з Візантією Х ст.
3. Договір 911 р.
4. Договір 944 р.
5. Договір 971 р.

Правда Руська
6. Правда Руська. Короткої редакції.
7. Правда Руська. Поширеної редакції.

Пам’ятки церковного права
8. «Устав князя Володимира Святославовича».
9. «Устав князя Ярослава Володимировича про церковні суди»: розширена та коротка редакції.

ІV. ПАМ’ЯТКИ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВА ДОБИ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (ХІІ—ХІV СТ.)
1. Лист Володимирського князя Романа Мстиславовича київському князю Рюрику Ростиславовичу про згоду передати подаровані йому раніше володіння суздальському князю Всеволодові Юрійовичу і просить взамін за них інші волості (за Іпатіївським літописом), 1195 р.
2. Лист Сіверського князя Володимира Ігоровича мешканцям міста Володимира видати княгиню Анну та її малолітніх синів Данила і Василька Романовичів, прийняти на володимирський престол його брата Святослава (Галицько-Волинський літ.), 1207—1209 р.
3. Лист галицького князя Мстислава Мстиславовича князю Данилу Романовичу з запрошенням приїхати з військом у Галичину і підтримати його в боротьбі проти коаліційних угорсько-польських військ, які захопили Галицьку землю (Галицько-Волинський літ.), 1227 р.
4. Лист галицького князя Мстислава Мстиславовича князю Данилу Романовичу з запрошенням зайняти престіл у Галичі (за Іпатіївським літописом), березень 1228 р.
5. Запрошення галицької громади князю Данилу Романовичу вступити в місто (за Іпатіївським літописом), лютий 1230 р.
6. Договір віце-магістра Тевтонського ордену Бурхарда фон Хорнхаузена з Данилом Галицьким та Земовитом Мазовецьким, 1254 р.
7. Лист галицького князя Лева Даниловича володимирському князю Васильку Романовичу скликати князівський з’їзд за участю литовського князя Войшелка Міндовговича (Галицько-Волинський літ.), 1268 р.
8. Рукописання князя Володимира Васильковича (Галицько-Волинський літ.), 1288 р.
9. Присяга Луцького і Дубенського князя Мстислава Даниловича володимирсько-берестейському князю Володимиру Васильковичу про дотримання умов заповіту (за Іпатіївським літописом), 1288 р.
10. Уставна грамота князя Мстислава Даниловича, 1289 р.
11. Устав князя Лева Даниловича Галицькій митрополії, 1301 р.
12. Дарчий акт Галицького князя Лева «братинцям» з Литовської землі Тутенію та Монтсіку на право власності на село Добаневичі у Перемишельській волості з усіма належними до нього земельними угіддями, повинностями та правом «головництва», 16 березня 1323 р.
13. Договір купівлі-продажу Галицького князя Лева війтівства на магдебурзькому праві у місті Перемишлі та кам’яну Миколаївську церкву, 16 березня 1301—1323 рр.
14. Князі «усієї землі Русі, Галичини і Володимирщини» Андрій і Лев Юрійовичі, продовжуючи давні традиції добросусідських відносин, на прохання племінника Сігегарда Шварцбурзького, висловлюють прусському магістру Тевтонського Ордену Карлові з Тревері (Трірському) та всім рицарям прихильність і дають слово жити з ними у щирій дружбі, а на випадок потреби захищати їх народ і володіння від татар, 9 серпня 1316 р.
15. Охоронний Лист Андрія Юрійовича купцям
м. Торуня на вільний в’їзд на руські землі з різними товарами та вільну, без жодних оплат, торгівлю ними,
27 серпня 1320 р.
16. Князь Русі Юрій Тройденович, продовжуючи традиції галицько-волинських володарів Данила Романовича, Лева Даниловича та Юрія Львовича, які у минулому «перебували у прихильності та мирі» з Тевтонським Орденом, обіцяє великому магістру Веренгерові у Торуні вірність цим традиціям і дружні взаємини, 1325 р.
17. Дарчий акт «Князя і володаря Королівства Русі» Юрія Тройденовича слузі Барткові зі Сандомира, а після його смерті дітям і всім законним спадкоємцям, на війтівство у м. Сяноці на магдебурзькому праві, 20 січня 1339 р.
18. Грамота «Управителя або старости землі Русі» Дмитра Дядька магістрату і купецтву міста Торуня про перемир’я з польським королем Казимиром ІІІ, у зв’язку з чим запрошує торунських громадян приїжджати з товарами до Львова, 1341 р.

V. ПАМ’ЯТКИ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВА (ХІV — КІНЦЯ ХVІІІ СТ.)
1. Пам’ятки права на українських землях у складі

Великого князівства Литовського
Правові акти суверенних князівств на українських землях
1. Земельні надання київського князя Володимира Ольгердовича
2. Земельні надання київського князя Олелька Володимировича та Семена Олельковича
3. Земельні надання луцького князя Любарта.
4. Земельні надання князів Коріатовичів на Поділлі.
5. Земельні надання волинського князя Свидригайла.
6. Присяжні (ленні) грамоти литовсько-руських князів Польському королю і Великому князю Литовському.
7. Документи Коріатовичів про загальні принципи судочинства.

Правові акти Великого князівства Литовського загальної та локальної дії
8. Городельський привілей, 1413 р.
9. Привілей Жиґмонта Кейстутовича, 1432 р.
10. Загальноземський привілей Казимира ІV Ягайловича, 1447 р.
11. Судебник Казимира, 1468 р.
12. Уставні грамоти Київській землі, 1507, 1529 рр.
13. Уставні грамоти Волинській землі, 1501, 1508, 1547 рр.
14. І Литовський статут (фрагменти), 1529 р.
15. Устав на волоки, 1556 р.
16. Привілей щодо запровадження земських і гродських судів, 1564 р.
17. ІІ Литовський статут (фрагменти), 1566 р.
18. ІІІ Литовський статут (фрагменти), 1588 р.
19. Прохання Волинської та Київської землі на Вальні сейми.
20. Акти Волинського сейму.
21. Акти правозастосування.
22. Приватно-правові акти.

2. Пам’ятки права на українських землях у складі Польського королівства
Королівські привілеї станам та місцевим спільнотам:

23. Грамоти князя Владислава Опольського, 1373—1376 рр.
24. Кошицький привілей, 1374 р.
25. Берестейський привілей, 1425 р.
26. Єдлинський привілей, 1430 р.
27. Корчинський привілей, 1456 р.
28. Пйотрковський статут, 1496 р.
29. Мельницький привілей, 1501 р.

Правові кодекси
30. Статут Ласького (фрагменти), 1506 р.
31. Коректура Ташицького (фрагменти), 1532 р.
32. Акти правозастосування.

Земські статути Галичини (Руського воєводства)
33. Статути Галицької землі, 1435, 1444, 1445 рр.
34. Statuta ex utraque Bug teneda, недатований статут Руської землі.
35. Індивідуальні королівські привілеї, підтвердження, мандати, присяги на вірність.
36. Акти правозастосування.
37. Приватно-правові документи.
38. Документи галицько-волинської границі ХV—XVI ст.
39. Молдавські документи ХV—XVI ст.

Пам’ятки права на українських землях у складі Речі Посполитої
40. Акт унії Великого князівства Литовського з Польським королівством, 1569 р.
41. Привілеї приєднання Волинської землі та Київського князівства до Польського королівства, 1569 р.
42. Генрикові артикули, 1573 р.
43. Пакта конвента.
44. Універсал Сигізмунда ІІІ до жителів Волинської землі. Статті, запропоновані сенаторами і лицарством і затверджені королем для устрою та заспокоєння держави, 1606 р.
45. Диплом короля Владислава IV, даний на вимогу Литовської і західноруської шляхти православному Руському народу на відновлення і затвердження прав, наданих православній релігії від 14 березня 1633 р.
46. Диплом на права, надані Руському народу Польським королем Яном Казимиром і Варшавським сеймом, на підставі Зборівського договору від 12 січня 1650 р.

Королівські привілеї на маєтності, уряди, шляхетство, староства, звільнення та інше

Сеймові матеріали
47. Варшавська генеральна конфедерація, 1573 р.
48. Акти конфедерацій (на прикладі Барської конфедерації 1768 р.).
49. Фрагменти Німого, 1717 р., та Чотирилітнього сеймів, 1788—1792 рр.
50. Поборовий універсал, 1590 р.
51. «Postepek prawa skrocony», 1611 р. (авторства Яна Свошовського, вихідця з Руського воєводства).
52. Конституції до організації Луцького та Коронного трибуналів, Радомського скарбового трибуналу.

Сеймикові матеріали
53. Каптурова постанова Волинської шляхти про заходи до охорони внутрішньої безпеки, 1574 р.
54. Постанова шляхти Волинської про обрання депутатів для виправлення Статуту, 1589 р.
55. Інструкція Волинської шляхти послам, відправленим на Варшавський сейм, 1607 р. Постанови Київського і Волинського воєводств про знищення унії і відновлення православної релігії в попередньому вигляді, позбавлення уніатських митрополита і єпископа духовної влади і про дозвіл вибирати нових православних ієрархів, 1607 р.
56. Інструкція шляхти Київської послам, відправленим на Варшавський сейм, 1618 р. Прохання про народне ополчення для захисту від турків і татар, про знищення або обмеження стану козаків, укладання миру з Москвою; збереження давніх прав особам православної віри і припинення релігійних переслідувань та ін. Клопотання про Києво-Печерську лавру і збереження наданих їй прав, 1618 р.
57. Інструкція Волинської шляхти послам, відправленим на Варшавський сейм, 1623 р. Подяка і прохання про виконання основних державних постанов, виправлення законів і особливо Волинського статуту. Вжиття заходів проти конфедератів і козаків та ін., 1623 р.
58. Інструкція шляхти Волинським послам на Варшавський сейм, 1632 р. Волевиявлення скорботи з приводу смерті короля Сигізмунда ІІІ. Прохання про вжиття заходів для захисту України і про затвердження мирних трактатів з іноземними державами та ін., 1632 р.
59. Постанова шляхти Волинських на провінційному сеймі в Луцьку. Загальне зобов’язання дворян з’явитися на Варшавський сейм. Визнаючи себе народом Руським, постановили не приступати до обрання короля, доки давні права православної церкви не будуть відновлені і затверджені королівською присягою, а свобода віросповідань не встановлена законом, 1632 р.
60. Інструкція шляхти Волинським послам, відправленим на Варшавський сейм, 1646 р. Про укладання миру з царем Московським, 1646 р.

Пам’ятки реєстрового козацтва: сеймові конституції, ордонації, королівські універсали, гетьманські артикули, універсали, провідні листи
61. Лист Гетьмана Криштофора Косинського, старшини і всього війська Запорозького князю Острозькому з обіцянкою не нападати на сусідні держави, не завдавати шкоди маєткам князя Острозького і його друзів, видати слуг, які перебігли до козаків; повернути майно і зброю, 1593 р.
62. Універсал гетьмана козацького Петрижицького до всіх жителів воєводств «українних» з попередженням про татарський набіг і порадою готуватися до захисту, 1632 р.
63. Інструкція Козацьким послам на виборчий сейм з дорученням: нагадати сейму заслуги козаків давні і нові; на цій підставі вимагати забезпечення православного віросповідання від утисків уніатів; розширити свободи козацького війська, 1632 р.
64. Присяга, дана козаками на загальній раді під Боровицею, 1637 р.
65. Ординація Війська Запорозького, 1638 р.

Пам’ятки Маґдебурзького права на українських землях (ХІV — кінець ХVIII ст.)

Кодифікаційні трактати Маґдебурзького права
66. Гроїцький Б. «Порядок судів і справ міських права Маґдебурзького в Короні Польській», 1556 р.
67. Гроїцький Б. «Артикули Маґдебурзького права. Порядок судів щодо кари на горло (смертної кари). Закон про судові оплати», 1559 р.
68. Гроїцький Б. «Оборона сиріт і вдів».
69. Гроїцький Б. «Титули Магдебурзького права».
70. Щербич Павло «Speculum Saxonum, або право саксонське і магдебурзьке, порядком абетки з латинських і німецьких зразків зібране і на польську мову з пильністю і вірно перекладене», 1581 р.
71. Щербич Павло «Ius Municipale, тобто право міське магдебурзьке, наново з латинської та німецької на польську мову з пильністю і вірно перекладене», 1581 р.
72. «Хелмінського права... п’ять книг для загального пожитку Павлом Кушевичем з Хелмна укладених», 1623 р.

Привілеї міст
73. Локаційні привілеї
74. Економічні привілеї

Акти застосування Маґдебурзького права на українських землях
75. Вількири Львова та Дрогобича.
76. Акти прийняття до міського права, 1388—1783 рр.
77. Витяги із судових справ, актів та протоколів ради, 1382—1789 рр.
78. Приватно-правові документи, 1625—1659 рр.
79. Витяги рішень львівських колегій 10-ти і 40-ка мужів, 1618—1708 рр.

VI. ПАМ’ЯТКИ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВА УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ (ХVІІ—ХVІІІ СТ.) 

Пам’ятки козацького права доби національної революції (1648—1676 рр.)
1. Лист Богдана Хмельницького до короля Речі Посполитої Владислава ІV, 1648 р.
2. Грамота короля Яна-Казимира гетьману Б. Хмельницькому та Війську Запорозькому з обіцянкою надіслати булаву і хоругву, з вимогою припинити воєнні дії і готовність задовольнити прохання козаків, 1648 р.
3. Лист київського воєводи Адама Киселя гетьману Богдану Хмельницькому з переконанням погодитися на укладання мирного договору, поч. травня 1649 р.
4. Універсал польського короля Яна-Казимира про зняття з гетьманства Богдана Хмельницького за його непокору королю і призначення на його місце гетьманом Семена Забузького, кін. липня 1649 р.
5. Лист Богдана Хмельницького до короля Речі Посполитої Яна Казимира, середина серпня 1649 р.
6. Інструкція козацьким послам, відправленим на Варшавський сейм, із зазначенням причини козацького повстання; проханням королю про захист і опіку; з проханням підтвердити Зборівський договір, листопад 1649 р.
7. Привілей, даний королем Яном казимиром Війську Запорозькому під Зборовом, 18 серпня 1649 р.
8. Зборівський договір, 12 січня 1650 р.
9. Грамота короля Яна-Казимира з повідомленням про підтвердження сеймом укладеного під Зборовом договору з козаками і з пропозицією жителям повертатися до своїх попередніх місць проживання, 19 січня 1650 р.
10. Королівський привілей про пожалування міста Чигирина на гетьманську булаву, 12 січня 1650 р.
11. Універсал гетьмана Богдана Хмельницького з наказом запорозьким козакам не чинити насильства шляхті в Київському та Чернігівському воєводствах, а також Житомирському старостві; а від селян і нереєстрових козаків вимагає покори власникам під загрозою смерті, 22 вересня 1650 р.
12. Лист Богдана Хмельницького до великого візира Османської імперії, 2 серпня 1650 р.
13. Білоцерківський договір, 1651 р.
14. Рішення земського собору щодо оголошення війни польському королю Яну Казимиру і про прийняття царем Олексієм Михайловичем гетьмана Богдана Хмельницького і всього Війська Запорозького з містами і землями в підданство, 1 жовтня 1653 р.
15. Оголошення гетьману Богдану Хмельницькому Боярином В. Бутурліним про прийняття його гетьмана і Війська Запорозького в Російське підданство; виписка з Переяславської Ради, 8 січня 1654 р.
16. Грамота гетьмана Богдана Хмельницького царю про утвердження прав Малоросійського народу, 17 лютого 1654 р.
17. Універсал короля Яна Казимира Війську Запорозькому, щоб не йшли за зрадником Богданом Хмельницьким у московське підданство, 21 лютого 1654 р.
18. Грамота гетьмана Богдана Хмельницького до посланців Самійлу Богданову і Павлу Тетері з нагадуванням, щоб вони під час переговорів ревно піклувалися про інтереси Малоросійського народу і з жалуваними грамотами царя швидко поверталися назад, 21 березня 1654 р.
19. «Прохальні статті» про права всього Малоросійського народу, 14 березня 1654 р.
20. Жалувані государеві грамоти в Малоросію, 27 березня 1654 р.
21. Статті, надані боярам посланцями від міста Києва, із зазначенням прав їх міста, заснованих на королівських привілеях. Боярські резолюції, довідки по привілеях та остаточні рішення на прохання киян, кін. березня — червень 1654 р.
22. Статті з викладом прав малоросійського духовенства, підтвердження яких просив київський митрополит Сільвестр Косів, кін. липня 1654 р.
23. Угода про військовий союз між гетьманом Іваном Виговським і шведським королем Карлом Густавом, 6 жовтня 1657 р.
24. Гадяцький трактат, 1658 р.
25. Акт обрання в Запорозькі гетьмани Юрія Хмельницького з новими договірними статтями та присягою Гетьмана і Старшини на вірність царю, 17 жовтня 1659 р.
26. Акт обрання в Глухові Деміана Многогрішного в Запорозькі Гетьмани; Глухівські статті 1669 р. з прохальними статтями від Ніжинських і Київських міщан; та присягою Гетьмана, Старшини і міщан на вірність царю, 6 березня 1669 р.
27. Акт обрання, між Путивлем і Конотопом у козацькій Дубраві, в Запорозькі Гетьмани Івана Самойловича; Конотопські статті і Жалувані грамоти, 17 липня 1672 р.
28. Акт приведення тієї сторони Дніпра десяти Козацьких полків, полковників, старшин і всіх жителів у вічне Росії підданство; обрання в Переяславі Івана Самойловича Гетьманом обох сторін Дніпра; постановлені з ним 20 статей і присяжний запис у вірності Російському престолу, 17 березня 1674 р.

3. Пам’ятки права періоду опору російському самодержавству та інкорпорації Гетьманщини до складу Російської імперії (1676—1783 рр.)
29. Трактат про вічний мир, відступлення російській стороні міст Смоленська, Ярославля, Малої Росії, Києва та ін., 26 квітня — 6 травня 1686 р.
30. Коломацькі статті — Акт про обрання на Раді біля р. Коломак у гетьмани Війська Запорозького, на місце усуненого Івана Самойловича, генерального Ясаула Івана Мазепи та присяга на вірність Російському престолу, 1687 р.
31. Договір між шведським королем Карлом ХІІ та українським гетьманом Іваном Мазепою, 29—30 жовтня 1708 р.
32. Грамота Запорозькому Війську на обрання нового Малоросійського Гетьмана замість зрадника Мазепи, 1 листопада 1708 р.
33. Грамота гетьману Івану Скоропадському про біглих зі зрадником Мазепою Малоросійських старшин і всякого звання людях, про прощення їх і повернення їм майна та звань, якщо залишать шведів, повернуться з покаянням до російського царя і про покарання їх в противному випадку смертю, 7 листопада 1708 р.
34. Царський указ про накладання за зраду на Малоросійського гетьмана Мазепу прокляття і про обрання на його місце Івана Скоропадського, 12 листопада 1708 р.
35. Грамота малоросійському народу і маніфест про діяння Мазепи на шкоду Росії, 3 лютого 1709 р.
36. Грамота гетьману Скоропадському на уряд Гетьманський, на користування маєтностями і на використання Гетьманських клейнод з підтвердженням попередніх прав козакам за пунктами гетьмана Богдана Хмельницького, 5 січня 1710 р.
37. Пакти й Конституції законів та вольностей Війська Запорозького, укладені 5 квітня 1710 р.
38. «Вивід прав України» Пилипа Орлика, 1712 р.
39. Трактат між Росією і Туреччиною про перемир’я між імперіями; затвердження за Росією правої сторони Дніпра з Києвом і містечками, залишення лівої сторони ріки з Запорозькою Січчю в турецькому володінні та ін., 13 червня 1713 р.
40. Правила для управління Малоросією, 29 квітня 1722 р.
41. Указ про заснування в Глухові Малоросійської колегії з Інструкцією бригадиру Вельямінову, 16 травня 1722 р.
42. Грамота Чернігівському полковнику Полуботку про доручення йому управління Малоросією до обрання гетьмана, 11 липня 1722 р.
43. Універсал генеральної військової канцелярії із забороною примушувати козаків до загальних робіт і одбувати суди не в судових приміщеннях і без відповідних судових формальностей, 19 серпня 1722 р.
44. Прохання полковника Полуботка від малоросійського війська та старшини про обрання Гетьмана з відповіддю царя, 23 червня 1723 р.
45. Указ царя про те, що бути в Малоросії Гетьману і Генеральній Старшині в управлінні Малоросії відповідно до трактату Богдана Хмельницького та призначення гетьману міністром Федора Наумова, 22 липня 1727 р.
46. Рішення Верховної таємної Ради за імператорським Указом, на подане прохання Війська Запорозького обох сторін Дніпра, гетьмана Апостола про правила обрання гетьмана і затвердження його, приведення до присяги гетьмана Апостола, 22 серпня 1728 р.
47. Інструкція гетьмана Данила Апостола малоросійським судам, 13 липня 1730 р.
48. Грамота Малоросійському народу про заснування в Малоросії до обрання Гетьмана, для управління всіх справ, тимчасового правління із шести осіб і збереження Військового Генерального Суду і підскарбіїв, 31 січня 1734 р.
49. Указ про буття в Малоросії Гетьману за попередніми правами і «звичаями», 5 травня 1747 р.
50. Указ про призначення Графа Розумовського в Малоросії Гетьманом, 5 червня 1750 р.
51. Указ про підпорядкування Запорозької Січі під відомство Малоросійського Гетьмана, 19 жовтня 1750 р.
52. Указ про заснування в Малоросії замість Гетьманського Правління малоросійської Колегії, 10 листопада 1764 р.

Пам’ятки систематизації українського права ХVIII ст.
53. «Процес короткий наказний, виданий при резиденції гетьманській», 1734 р.
54. «Права, за якими судиться малоросійський народ», 1743 р.
55. Чуйкевич Федір «Суд і розправа в правах малоросійських...», 1750 р.
56. Книга Статут і інші права малоросійські, 1764 р.

VIІ. ПАМ’ЯТКИ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВА (КІН. ХVІII — ПОЧ. ХХ СТ.)

Пам’ятки українського права періоду перебування українських земель у складі Австрії та Австро-Угорщини
1. Патент Марії Терезії про «ревіндикацію» Галичини від 11 вересня 1772 р.
2. «Інструкція у справі перейняття влади», 1772 р.
3. «Вивід прав королівства Угорщини до Малої або Червоної Русі і Поділля та Чехії до князівств Освєнцім і Затор», кінець 1772 р.
4. Декрет імператора про скасування в Галичині польських державних установ, 16 жовтня 1772 р.
5. Акти про приєднання Буковини до Австрійської імперії, 1774 р.
6. Кодекс вексельного права 1763 р., набув чинності 1775 р.
7. Патент про скасування інституту польських шляхетських сеймиків та створення Галицького станового сейму, 13 червня 1775 р.
8. Терезіанська ординація 1775, 1782, 1817 р.
9. Патент Імператора Йосифа ІІ про селянську реформу, 5 квітня 1782 р.
10. Патент Імператора Йосифа ІІ про визнання галицької шляхти, 20 січня 1782 р.
11. Патент Імператора Йосифа ІІ про об’єднання земель, 1786 р.
12. Декрет Імператора Йосифа ІІ про піднесення міст Галичини і Володимерії, 13 травня 1783 р.
13. Міська ординація Імператора Йосифа ІІ, 1783 р. та патент 1786 р. про поширення її дії на м. Львів.
14. Акт про приєднання Буковини до Галичини, 1786 р.
15. Йозефінський цивільний кодекс (І частина цивільного кодексу), 1 листопада 1786 р.
16. Терезіанський кодекс (ІІ та ІІІ частини), 1787 р. набув чинності в Галичині від 1 травня 1787 р.
17. Австрійський цивільний кодекс 1797 р. («Цивільний кодекс Галичини»).
18. Австрійський кримінальний кодексу 1803 р.
19. Шенбурнський трактат про передання Західної Галичини Варшавському герцогству, 1809 р.
20. Цивільний кодекс Австрії, 1811 р. (у руському перекладі 1869 р. К. Кміцкевича).
21. Віденський мирний договір між Австрією і Францією 1815 р. Пункти про повернення Західної Галичини Австрії.
22. Патент імператора про Станову конституцію,
3 квітня 1817 р.
23. Закон про відміну селянських феодальних повинностей у Галичині, 17 квітня 1848 р.
24. Акт про визнання Буковини коронним герцогством, 1849 р.
25. Закон про створення торгових палат, 18 березня 1850 р.
26. Австрійський кримінальний кодекс 1852 р. (фрагменти).
27. Австрійські кримінально-процесуальні кодекси 1853 і 1873 рр. (фрагменти).
28. Австрійський цивільний процесуальний кодекс 1895 р. (фрагменти).

Пам’ятки права на українських землях у складі Російської імперії
29. Установлення для управління губерніями Всеросійської імперії (витяги), 1775 р.
30. Зібрання Малоросійських прав, 1807 р.
31. Звід місцевих законів для Західних губерній, 1837 р.
32. Звід законів цивільних і межових, 1842 р. (витяги).
33. Положення про акциз у привілейованих губерніях Віленській, Гродненській, Мінській, Ковенській, Вітебській, Могильовській, Київській, Подільській, Волинській, Чернігівській, Полтавській, Харківській, Катеринославській, Таврійській, Херсонській і в області Бессарабській, 23 листопада 1849 р.
34. Маніфест Олександра ІІ про звільнення селян з кріпосної залежності, 19 лютого 1861 р.
35. Місцеве положення про поземельний устрій селян, оселених на поміщицьких землях у губерніях великоросійських, новоросійських та білоруських, 1861 р.
36. Місцеве положення про поземельний устрій селян, оселених на поміщицьких землях у губерніях малоросійських: Чернігівській, Полтавській та частині Харківської, 1861 р.
37. Положення про запровадження в дію Судових статутів 1864 р. на українських землях.
38. Циркуляр міністра внутрішніх справ Російської імперії П. Валуєва про заборону української мови,
18 липня 1863 р.
39. Указ Олександра ІІ про заборону українського письменства, 18 травня 1876 р.
40. Основні державні закони, 23 квітня 1906 р.

VІII. ПАМ’ЯТКИ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВА ДОБИ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1917—1921 РР.)

Пам’ятки права Української Народної Республіки періоду Української Центральної Ради (березень 1917 р. — квітень 1918 р.)
1. Звернення Української Центральної Ради до українського народу, 19 березня 1917 р.
2. Перший Універсал Української Центральної Ради, 10 червня 1917 р.
3. Декларація Генерального секретаріату, 29 червня 1917 р.
4. Другий Універсал Української Центральної Ради, 3 липня 1917 р.
5. Звернення Генерального секретаріату до революційної демократії Росії, 4 серпня 1917 р.
6. Меморандум Генерального секретаріату України Тимчасовому урядові Російської Республіки, 13 жовтня 1917 р.
7. Третій Універсал Української Центральної Ради,
7 листопада 1917 р.
8. Закон «Про вибори до Установчих Зборів Української Народної Республіки», 11, 16 листопада 1917 р.
9. Статут «Вільного козацтва» України, 13 листопада 1917 р.
10. Роз’яснення Генерального секретаріату з земельного питання, викладеного у Третьому Універсалі,
16 листопада 1917 р.
11. Закон Української Центральної Ради «Про амністію», 19 листопада 1917 р.
12. Закон Української Центральної Ради «Про виключне право Центральної Ради видавати законодавчі акти УНР», 25 листопада 1917 р.
13. Закон Української Центральної Ради «Про утримання Центральної Ради за державний рахунок»,
25 листопада 1917 р.
14. Закон Української Центральної Ради «Про утворення Генерального Суду», 2 грудня 1917 р.
15. Відповідь Генерального секретаріату на Маніфест Раднаркому, 5 грудня 1917 р.
16. Нота Генерального секретаріату урядам республік, утворених на території Росії, 5 грудня 1917 р.
17. Закон Української Центральної Ради «Про Головну скарбницю і Державний банк УНР», 9 грудня 1917 р.
18. Закон Української Центральної Ради «Про зміну назв земських інституцій», 19 грудня 1917 р.
19. Постанова Генерального секретаріату Української Народної Республіки «Про податкову політику», 20 грудня 1917 р.
20. Закон Української Центральної Ради «Про умови обсаджування і порядок обрання суддів Генерального та апеляційного судів», 23 грудня 1917 р.
21. Закон Української Центральної Ради «Про прокурорський догляд на Україні», 23 грудня 1917 р.
22. Інформація делегації Української Центральної Ради про визнання УНР на мирних переговорах в Бресті, 30 грудня 1917 р.
23. Відозва Генерального секретаріату до громадян України, 2 січня 1918 р.
24. Закон Малої Ради «Про створення народного війська, ухвалений малою радою», 3 січня 1918 р.
25. Закон Української Центральної Ради «Про національно-персональну автономію», 9 січня 1918 р.
26. Четвертий Універсал Української Центральної Ради, 9 січня 1918 р.
27. Тимчасовий земельний закон, затверджений Українською Центральною Радою, 18 січня 1918 р.
28. Закон Української Центральної Ради «Про восьмигодинний робочий день», 25 січня 1918 р.
29. Мирна угода між Німеччиною, Туреччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією, з однієї та Українською Народною Республікою, з іншої сторони, 9 лютого 1918 р.
30. Текст Додаткового договору між УНР і країнами Четвертного Союзу, 27 січня 1918 р.
31. Тайний договір між Австро-Угорщиною й Українською Народною республікою в справі Східної Галичини та Буковини, 1918 р.
32. Відозва Ради народних міністрів до громадян УНР, 10 лютого 1918 р.
33. Інструкція Головному комісару уряду УНР при Головнокомандуючому німецькими військовими силами в Україні, 15 лютого 1918 р.
34. Закон Української Центральної Ради «Про громадянство УНР», 2 березня 1918 р.
35. Закон Української Центральної Ради «Про реєстрацію громадянства в УНР», 4 березня 1918 р.
36. Закон Української Центральної Ради «Про адміністративно-територіальний поділ України, прийнятий Малою радою», 6 березня 1918 р.
37. Циркуляр Ради народних міністрів губернським і повітовим комісарам про застосування української мови, 7 березня 1918 р.
38. Розпорядження міністерства внутрішніх справ губернським і повітовим комісарам про заходи щодо виконання законів УНР, 9 березня 1918 р.
39. Закон Української Центральної Ради «Про державну символіку УНР», 12 березня 1918 р.
40. Відозва Української Центральної Ради, 13 березня 1917 р.
41. Промова голови Української Центральної Ради М. С. Грушевського на засіданні Малої ради,15 березня 1918 р.
42. Закон Української Центральної Ради «Про державну мову», 24 березня 1918 р.
43. Розпорядження Міністерства внутрішніх справ УНР губерніальним і повітовим комісарам «Про святкування 1 Травня», 20 квітня 1918 р.
44. Відповідь Ради народних міністрів УНР на ноту Раднаркому РСФРР, 21 квітня 1918 р.
45. Конституція Української Народної Республіки, 29 квітня 1918 (Статут про державний устрій, права і вольності УНР).

Пам’ятки права Української Держави гетьмана Павла Скоропадського (29 квітня — 14 грудня 1918 р. )
46. Закон Української держави за П. Скоропадського «Про організацію судово-військових установ та їх компетенції», 21 травня 1918 р.
47. Закон Української держави за П. Скоропадського «Про вибори до земства. Куріальна система», 5 вересня 1918 р.
48. «Закони про тимчасовий державний устрій України», 29 квітня 1918 р.
49. Закон Української держави за П. Скоропадського «Про урочисту обітницю урядовців і суддів та присягу військових на вірність Українській державі», 30 травня 1918 р.
50. Закон «Про організацію військово-судових інстанцій та їхню компетенцію Української Держави» гетьмана П. Скоропадського, 21 червня 1918 р.
51. Закон Української держави за П. Скоропадського «Про нормальний розпис утримання службовців у центральних урядових установах цивільних відомств», 26 червня 1918 р.
52. Закон Української держави за П. Скоропадського «Про громадянство Української Держави», 2 липня 1918 р.
53. Закон Української держави за П. Скоропадського «Про утворення Державного сенату Української Держави», 8 липня 1918 р.
54. Закон Української держави за П. Скоропадського «Про судові палати і апеляційні суди Української Держави», 8 липня 1918 р.
55. Тимчасовий закон Української держави за П. Скоропадського «Про заходи боротьби з розладнанням сільського господарства», 8 липня 1918 р.
56. Закон Української держави за П. Скоропадського «Про загальний військовий обов’язок», 24 липня 1918 р.
57. Закон Української держави за П. Скоропадського «Про порядок призначення на урядову службу», 24 липня 1918 р.
58. Тимчасовий закон про верховне управління Державою на випадок смерті, тяжкої хвороби і перебування поза межами Держави ясновельможного пана Гетьмана всієї України, 1 серпня 1918 р.
59. Закон Української держави за П. Скоропадського «Про обов’язкове навчання української мови і літератури, а також історії та географії України в середніх школах», серпень 1918 р.
60. Закон Української держави за П. Скоропадського «Про заснування Української Академії наук», листопад 1918 р.

Пам’ятки права за часів Директорії Української Народної Республіки (14 листопада 1918 р. — 12 листопада 1920 р.)
61. Передвступний договір, заключений 1 грудня 1918 р. в м. Фастові між УНР і ЗУНР про маючу наступити злуку обох українських держав в одну державну одиницю.
62. Декларація Української Директорії, що зробила Директорія, 26 грудня 1918 р.
63. Закон УНР за Директорії «Про державну мову», 1 січня 1919 р.
64. Інструкція для виборів до Конгресу трудового народу України, 5 січня 1919 р.
65. Закон Директорії УНР «Про вищий уряд Автокефальної православної Соборної Церкви», 1 січня 1919 р.
66. Закон УНР за Директорії «Про поновлення роботи Генерального суду», 2 січня 1919 р.
67. Закон УНР за Директорії «Про землю в УНР», 8 січня 1919 р.
68. Універсал Директорії Української Народньої Республіки про злуку ЗУНР і УНР, 22 січня 1919 р.
69. Закон УНР за Директорії «Про карну відповідальність за образу національної честі та достоїнства», 24 січня 1919 р.
70. Універсал Трудового Конгресу України, 28 січня 1919 р.
71. Закон УНР за Директорії «Про спекуляцію», 26 січня 1919 р.
72. Закон УНР за Директорії «Про форму влади», 28 січня 1919 р.
73. Закон УНР за Директорії «Про відновлення гарантій недоторканності особи на території УНР», 28 січня 1919 р.
74. Закон УНР за Директорії «Про порядок внесення і затвердження законів в Українській Народній Республіці», 14 лютого 1919 р.
75. Постанова «Про тимчасове правління щодо засобів боротьби з діяльністю окремих осіб, яка загрожує республіканському ладу, спокою і внутрішньому розпорядку УНР», 15 березня 1919 року.
76. Закон УНР за Директорії «Про створення особливої слідчої комісії для розслідування проти єврейських погромних подій», 27 травня 1919 р.
77. Закон УНР за Директорії «Про шахрайство», 18 липня 1919 р.
78. Закон УНР за Директорії «Про карну відповідальність за продаж або відпуск спиртних напоїв військовим», 31 липня 1919 р.
79. Закон Директорії УНР «Про тимчасове верховне управління та порядок законодавства в УНР», 12 листопада 1920 р.

Пам’ятки права Західноукраїнської Народної Республіки (1918—1922 рр.)
80. Тимчасовий Основний закон про державну самостійність українських земель бувшої австро-угорської монархії, ухвалений Українською Національною Радою на засіданню 13 падолиста 1918 р.
81. Закон Української Національної Ради про тимчасову адміністрацію, 16 листопада 1918 р.
82. Статут повітових органів Української національної ради, 16 листопада 1918 р.
83. Наказ команди української державної жандармерії про поділ території ЗУНР на області та організаційну структуру жандармерії, не раніше 19 листопада 1918 р.
84. Закон Української Національної Ради «Про тимчасову організацію судів і судочинства», 21 листопада 1918 р.
85. Циркуляр Державного секретаріяту внутрішніх справ повітовим комісаріатам «Про організацію влади на місцях», листопад 1918 р.
86. Обіжник Ради Державних Секретарів державним повітовим комісарам щодо їх обов’язків, 1 грудня 1918 р.
87. Розпорядок Державного секретаріяту судівництва «Про державну прокуратуру», 18 грудня 1918 р.
88. Ухвала Української Національної Ради з дня 3 січня 1919 р. «Про злуку Західноукраїнської Народної Республіки з Українською Народною Республікою, 3 січня 1919 р.
89. Програмова заява Державного секретаріату до громадян держави, не раніше 3 січня 1919 р.
90. Закон Української Національної Ради «Про доповнення Статуту Української національної ради: утворення Президії», 4 січня 1919 р.
91. Закон Української Національної Ради «Про Виділ Української Національної Ради», 4 січня 1919 р.
92. Закон Української Національної Ради «Про незайманість членів Української Національної Ради», 4 січня 1919 р.
93. Закон Української Національної Ради «Про спосіб оповіщування законів і розпорядків», 4 січня 1919 р.
94. Звернення Президії Української Національної Ради і Ради Державних Секретарів до Директорії Української Народної Республіки з приводу злуки ЗУНР і УНР, 16 січня 1919 р.
95. Розпорядок Державного секретаріяту військових справ та Державного секретаріяту внутрішніх справ «Про військову службу невійськовозобов’язаних», 26 січня 1919 р.
96. Декларація Трудового Конгресу України до народів усього світу, 9 лютого 1919 р.
97. Закон Української Національної Ради «Про основи шкільництва», 13 лютого 1919 р.
98. Закон Української Національної Ради «Про уповноваження Державного секретаріяту просвіти і віроісповідань одержавити українські приватні гімназії та учительські жіночі семінарії», 14 лютого 1919 р.
99. Закон Української Національної Ради «Про уживання української мови у внутрішнім і зовнішнім урядуванні державних властей і урядів, публічних інституцій і державних підприємств у Західній області Української Народної Республіки», 15 лютого 1919 р.
100. Закон Української Національної Ради «Про тимчасове судочинство в цивільних і карних справах у другій і третій інстанціях в час надзвичайних відносин, викликаних війною», 15 лютого 1919 р.
101. Закон Української Національної Ради «Про військові додатки», 15 лютого 1919 р.
102. Розпорядок Державного секретаріяту освіти і віроісповідань «Про запровадження викладання українською мовою у всіх державних школах», 24 лютого 1919 р.
103. Розпорядок Державного секретаріату судівництва «Про тимчасову організацію нотарів», 1 березня 1919 р.
104. Звернення Української Національної Ради і Державного Секретаріату «Український народе», 4 березня 1919 р.
105. Ухвала земельної комісії Української Національної Ради «Основи земельної реформи», 7 березня 1919 р.
106. Розпорядок Державного секретаріяту внутрішніх справ «Про спеціальні вимоги до урядників державної адміністративної служби», 18 березня 1919 р.
107. Розпорядок Державного секретаріяту судівництва «Про окремий судовий сенат II інстанції», 22 березня 1919 р.
108. Закон Української Національної Ради «Про запровадження в обіг гривень та карбованців», 4 квітня 1919 р.
109. Закон Української Національної Ради «Про право громадянства (горожанства)», 8 квітня 1919 р.
110. Закон Української Національної Ради «Про запровадження 8-годинного робочого дня», 12 квітня 1919 р.
111. Земельний закон Української Національної Ради, 14 квітня 1919 р.
112. Закон Української Національної Ради «Про сойм», 15 квітня 1919 р.
113. Звернення Української Національної Ради до українського народу, 18 квітня 1919 р.
114. Розпорядок Державного Секретаріяту «Про обов’язкове святкування кожного року 1 травня, свята трудового люду», 25 квітня 1919 р.
115. Лист політичних діячів Української Народної Республіки Раді Державних Секретарів ЗУНР і Президії Української Національної Ради «Про скликання державної наради і створення вищих органів державної влади», 20 травня 1919 р.
116. Розпорядок Державного Секретаріяту «Про введення Диктатури в Західній Області УНР: Акт Української Національної Ради і Державного Секретаріату», 9 червня 1919 р.
117. Розпорядження диктатора Євгена Петрушевича «Про реорганізацію військового судочинства», 23 червня 1919 р.
118. Стаття д-ра К. Левицького: «Два закони про вибори до сойму Західної Области Української Народньої Республики», 20 серпня 1919 р.
119. Заява львівської делегації Української Національної Ради «Про неправомірні дії щодо Східної Галичини», 28 березня 1920 р.
120. Розпорядок диктатора Євгена Петрушевича «Про організацію державної влади у період повновладдя диктатора, встановленого 8 червня 1919 р.», 25 липня 1920 р.
121. Розпорядок диктатора Євгена Петрушевича «Про призначення уповноважених уряду», 1 серпня 1920 р.
122. Розпорядок диктатора Євгена Петрушевича «Про виконання уповноваженими уряду своїх обов’язків у часі неприсутності диктатора в осідку уряду», 30 серпня 1920 р.
123. Положення про уряд диктатора для фінансів, промислу і торгівлі, утворений розпорядком диктатора Західноукраїнської Народної Республіки з дня 25. VII. 1920 р., 16 листопада 1920 р.
124. Закон польського сейму «Про тимчасову організацію адміністративного управління II інстанції (воєводств) на території колишнього Королівства Галичини і Володимири з В. Князівством Краківським а також на території Спіша і Орави», 3 грудня 1920 р.
125. Устрій державний Західно-Української Народної Республіки (Галицької Республіки), 12 квітня 1921 р.
126. Основи державного устрою Галицької Республіки (Конституція), квітень 1921 р.
127. Державно-правні основи існування Східної Галичини як незалежної Галицької Республіки / Рукопис К. Левицького, 10 липня 1922 р.
128. Урядовий реферат «Основи самостійної галицької державности», липень 1922 р.
129. Закон польського сейму про основні засади воєводського самоврядування, зокрема у Львівському, Тернопільському і Станіславівському воєводствах, 26 вересня 1922 р.

Пам’ятки українського права під час національних змагань в Закарпатті (1918—1920 рр.)
130. Маніфест Української Народної Ради в Ясіню за з’єднання з Україною від 8 листопада 1918 р.
131. Рішення Української Народної Ради в Ясіню «Про проголошення Гуцульської республіки та її керівництво», від 8 січня 1919 р.
132. Резолюція Всенародного конгресу угорських русинів у Хусті, 21 січня 1919 р.
133. Меморандум про правове положення південнокарпатських русинів, яких територія творить частину території Чехословацької держави, 17 травня 1919 р.
134. Пункти 10—13 Сен-Жерменського мирного договору, що стосуються правового визначення «території русинів на південь від Карпат», 10 вересня 1919 р.
135. §3 Конституції Чехословацької Республіки, прийнятої 29 лютого 1920 р.

ІХ. ПАМ’ЯТКИ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВА РАДЯНСЬКОЇ ДОБИ (1917—1991 РР.)

Пам’ятки українського права в умовах становлення радянської влади (1917—1921)
1. Резолюція першого з’їзду Рад України від 12 грудня 1917 р.
2. Маніфест Тимичасового робітничо-селянського уряду, 15 січня 1919 р.
3. Декрет і положення Тимичасового робітничо-селянського уряду «Про організацію влади на місцях», 15 січня 1919 р.

4. Декрет Тимичасового робітничо-селянського уряду «Про відділення церкви від держави і школи від церкви», 23 січня 1919 р.
5. Декрет Тимичасового робітничо-селянського уряду «Про організацію місцевих органів радянської влади і порядок управління», 5 лютого 1919 р.
6. Декрет Тимичасового робітничо-селянського уряду «Про знищення станів і цивільних чинів», 5 лютого 1919 р.
7. Декрет Тимичасового робітничо-селянського уряду «Про суд», 21 лютого 1919 р.
8. Тимчасове положення про восьмигодинний робочий день, 28 лютого 1919 р.
9. Конституція УСРР, 10 березня 1919 р.
10. Постанова Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету «Про конструювання Ради народних комісарів», 14 березня 1919 р.
11. Постанова Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету «Про тимчасове надання раді народних комісарів прав у галузі законодавства і загального управління», 14 березня 1919 р.
12. Постанова Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету «Про вшанування пам’яті Тараса Шевченка, 22 березня 1919 р.
13. Постанова Тимичасового робітничо-селянського уряду УСРР «Про обов’язкове студіювання в школах місцевої мови, також історії та географії України», 9 березня 1919 р.
14. Інструкція про розподіл земель в тимчасове зрівняльне користування, 1—30 червня 1919 р.
15. Постанова Тимичасового робітничо-селянського уряду УСРР «Про проведення єдиної економічної політики», 1—30 липня 1919 р.
16. Положення про пенсії, 1919 р.
17. Декрет про святкування першого травня, 1—30 липня 1919 р.
18. Постанова Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету «Про вживання по всіх установах української мови нарівні з великоруською», 21 лютого 1920 р.
19. Декрет Ради народних комісарів УСРР «Про заведення української мови у школах та радянських установах», 21 вересня 1920 р.
20. Постанова про Українську Академію Наук, 1—29 січня 1921 р.
21. Постанова про Науку і Вищі Школи, 30-го січня до 15-го лютого 1921 р.
22. Постанова про коменданта всіх озброєних сил на Україні і Уповноваженого Р. С. Ф. Р. Р. на Україні, 30-го січня до 15-го лютого 1921 р.
23. Статут про робітничо-селянську міліцію, 30-го січня до 15-го лютого 1921 р.
24. Постанова про радянське будівництво, 15 лютого — 3 березня 1921 р.
25. Постанова про закріплення землекористування, 15 лютого — 3 березня 1921 р.
26. Постанова про колективізацію сільського господарчого виробництва, 15 лютого — 3 березня 1921 року.
27. Постанова про заміну продроскладки податком, 27 березня — 6 квітня 1921 р.
28. Постанова про порядок висилання злочинного елементу за межі У. С. Р. Р., 5—10 квітня 1921 р.
29. Постанова про споживчу Кооперацію, 5—10 квітня 1921 р.
30. Мирний договір між УСРР і РРФСР з однієї сторони та Польської Республіки — з іншої (з додатками), 18 березня 1921 р.
31. Мирний договір з Литвою, 19—27 квітня 1921 р.
32. Декрет про грошові знаки Республіки, 6—25 травня 1921 р.
33. Положення про Всеукраїнську Академію наук, 8—21 червня 1921 р.
34. Положення про дисциплінарні товариські суди, 5—8 липня 1921 р.
35. Постанова про права дипломатичних представників УСРР закордоном, 2—16 серпня 1921 р.
36. Постанова про заборону в’їзду на Україну, Північний Кавказ, Туркестан і Сибір, 2—16 серпня 1921 р.
37. Постанова про розробку питань цивільного, матеріального і процесуального права, у зв’язку з Новою Економічною політикою, 2—16 серпня 1921 р.
38. Кодекс законів про працю малолітніх і підлітків, 16—30 вересня 1921 р.
39. Постанова про приховування землі, 1—14 жовтня 1921 р.
Пам’ятки українського права в умовах нової економічної політики та утворення СРСР (1921 — початок 1929 р.)
40. Декларація про утворення СРСР і Союзний договір, затверджені І Всесоюзним з’їздом Рад, 30 грудня 1922 р.
41. Цивільний кодекс УСРР, 1922 р.
42. Земельний кодекс УСРР, 1922 р.
43. Кодекс законів про працю УСРР, 1922 р.
44. Кодекс законів про народну освіту УСРР, 1922 р.
45. Кримінальний кодекс УСРР, 1922 р.
46. Кримінально-процесуальний кодекс УСРР, 1922 р.
47. Закон «Про ліси УСРР», 1923 р.
48. Постанова Ради народних комісарів УСРР «Про заходи у справі українізації шкільно-виховавчих та культурноосвітніх установ», 27 липня 1923 р.
49. Декрет Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету та Ради народних комісарів УСРР «Про заходи забезпечення рівноправности мов і про допомогу розвитку української мови», 1 серпня 1923 р.
50. Цивільно-процесуальний кодекс УСРР 1924 р.
51. Ветеринарний кодекс УСРР 1925 р.
52. Цивільний кодекс УСРР 1922 р.
53. Земельний кодекс УСРР 1922 р.
54. Кодекс законів про працю УСРР 1922 р.
55. Поправно-трудовий кодекс УСРР 1925 р.
56. Постанова про судових виконавців, 27 березня 1925 р.
57. Постанова Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету та Ради народних комісарів УСРР «Про заходи термінового проведення повної українізації радянського апарату, 30 квітня 1925 р.
58. Постанова про перехід на 3-х ступневу систему управління на Україні, 10 травня 1925 р.
59. Постанова про практичні заходи до українізації радянського апарату, 10—21 липня 1925 р.
60. Постанова про позбавлення колишніх дідичів, великих землеволодільців і нетрудових орендарів права на землекористування й проживання в господарствах, що належали їм перед установленням на Україні Радянської Влади, 19, 25—31 серпня 1925 р.
61. Постанова про міські й селищні ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, 28 жовтня 1925 р.
62. Постанова про Постійне Представництво УСРР при Уряді СРСР, 2—8 грудня 1925 р.
63. Кодекс законів про сім’ю, опіку, шлюб та акти громадянського стану УСРР 1926 р.
64. Адміністративний кодекс УСРР, 1927 р.
65. Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету, Ради народних комісарів УСРР «Про забезпечення рівноправности мов та про сприяння розвиткові української культури», 6 липня 1927 р.
66. Постанова про соціялістичне будівництво в сільському господарстві, 1 грудня 1928 р.
67. Постанова про вибори до рад, 1 грудня 1928 р.
68. Постанова про радянське будівництво серед національних меншостей УСРР, 1 грудня 1928 р.

Пам’ятки українського права в період тоталітарно-репресивного режиму (1929—1956 рр.) та відновлення національної української державності на Закарпатті (1938—1939 рр.)
69. Цивільний процесуальний кодекс УСРР, 11 вересня 1929 р.
70. Устава про судоустрій УСРР, 11 вересня 1929 р.
71. Конституція УСРР 1929 р.
72. Устава про сільські суди, 11 березня 1931. № 22.
73. Постанова про зміну Конституції (основного закону) Української соціалістичної радянської республіки, 10 квітня 1931 р.
74. Постанова про перенесення столиці Української соціалістичної радянської республіки до м. Києва, 4 лютого 1934 р.
75. Конституція УРСР, 1937 р.
76. Конституційний Закон про автономію Підкарпатської Русі, 22-го листопада 1938 р.
77. Розпорядження уряду Карпатської України про вживання офіційної назви «Карпатська Україна», 30 грудня 1938 р.
78. Оголошення Міністерства Внутрішніх Справ Карпатської України в Хусті про вибор до Першого Сойму Карпатської України, 18 січня 1939 р.
79. Декрет уряду Карпатської України про затвердження провідника та членів проводу Українського національного об’єднання, 23 січня 1939 р.
80. Оголошення краєвої виборчої комісії про результати виборів до Першого Сойму Карпатської України, 12 лютого 1939 р.
81. Конституційний Закон про незалежність Карпатської України, прийнятий Соймом Карпатської України в Хусті, 15 березня 1939 р.
82. Закон про включення Західної України до складу УРСР від 1 листопада 1939 р.
83. Акт відновлення Української держави від 30 червня 1941 р.
84. Декларація українського уряду Ярослава Стецька від 3 липня 1941 р.
85. Звернення Президії Верховної Ради, Раднаркому УРСР та ЦК КП(б)У «До українського народу», 6 липня 1941 р.
86. Постанова про запровадження воєнного стану, 22 червня 1941 р.
87. Постанова про утворення надзвичайного органу — Штабу оборони Києва, червень 1941 р.
88. Постанова Раднаркому УРСР «Про влаштування дітей, які залишились без батьків», 15 лютого 1942 р.
89. Постанова Раднаркому СРСР «Про заходи боротьби з бездоглядністю і безпритульністю дітей в Українській РСР», 30 липня 1944 р.
90. Маніфест Першого з’їзду Народних Комітетів Закарпатської України про возз’єднання Закарпатської України з Радянською Україною від 26 листопада 1944 р.
91. Офіційна угода між СРСР і Чехословаччиною «Про возз’єднання Закарпатської України з УРСР» від 29 червня 1945 р.
92. Указ Президії Верховної Ради УРСР про утворення Закарпатської області в складі Української РСР від 22 січня 1946 р.

Пам’ятки українського права в період десталінізації (1953—1964 рр.)
93. Рішення Президії Верховної Ради РРФСР від 5 лютого 1954 р. про передачу Кримської області Українській РСР та про внесення відповідної постанови на затвердження Президії Верховної Ради СРСР.
94. Постанова Ради міністрів СРСР «Про зміну порядку державного планування та фінансування господарства союзних республік», 4 травня 1955 р.
95. Постанова про відновлення Конституції СРСР 1924 р. про віднесення до відання союзних республік законодавства про їх судоустрій, про прийняття цивільного, кримінального та процесуального кодексів, 11 лютого 1957 р.
96. Закон про судоустрій УРСР, 30 червня 1960 р.
97. Кримінальний кодекс УРСР від 28 грудня 1960 р.
98. Кримінально-процесуальний кодекс УРСР від 28 грудня 1960 р.
99. Цивільний кодекс УРСР від 18 липня 1963 р.
100. Цивільний процесуальний кодекс УРСР від 18 липня 1963 р.

Пам’ятки українського права в умовах авторитарної командно-адміністративної системи управління (1964—1986 рр.)
101. Кодекс УРСР про шлюб та сім’ю від 20 червня 1969 р.
102. Земельний кодекс УРСР від 8 липня 1970 р.
103. Виправно-трудовий кодекс УРСР від 23 грудня 1970 р.
104. Кодекс законів про працю УРСР від 10 грудня 1971 р.
105. Водний кодекс УРСР 9 червня 1972 р.
106. Закон УРСР «Про судоустрій Української РСР» від 5 червня 1981 р. № 2022-X.
107. Житловий кодекс УРСР від 30 червня 1983 р.
108. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. № 8073-X.
109. Цивільний кодекс УРСР від 18 липня 1963 р.
110. Конституція УСРР 1978 р.

Пам’ятки українського права в період перебудови (1986—1991 рр.)
111. Закон УРСР «Про мови в Українській РСР» від 28 жовтня 1989 р.
112. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р.
113. Земельний кодекс УРСР від 18 грудня 1990 р.
114. Закон УРСР «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні 17 квітня 1991 року».
115. Біловезька угода від 8 грудня 1991 р.

Х. ПАМ’ЯТКИ ПРАВА ЕТАПУ ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ ТА ДЕРЖАВНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ (1991—2019 РР.)

1. Постанова Верховної Ради Української РСР «Про проголошення незалежності України» та Акт проголошення державної незалежності України, 24 серпня 1991 р.
2. Закон України «Про правонаступництво України», 12 вересня 1991 р.
3. Постанова Верховної Ради України «Про проведення всеукраїнського референдуму в питанні про проголошення незалежності України» та Звернення Верховної Ради України до народу, 11 жовтня 1991 р.
4. Декларація прав національностей, 1 листопада 1991 р.
5. Закон України «Про прокуратуру», 5 листопада 1991 р.
6. Звернення Верховної Ради України «До парламентів і народів світу», 5 грудня 1991 р.
7. Постанова Президії Верховної Ради України «Про затвердження назви і характерних ознак грошової одиниці України», 10 грудня 1991 р.
8. Закон України «Про адвокатуру», 19 грудня 1992 р.
9. Заява Верховної Ради України з приводу укладання Україною угоди про співдружність незалежних держав, 20 грудня 1991 р.
10. Рішення Ради глав держав СНД про членство держав Співдружності в ООН та інших міжнародних організаціях, 21 грудня 1991 р.
11. Постанова Верховної Ради України «Про Державний прапор України», 28 січня 1992 р.
12. Постанова Верховної Ради України «Про День незалежності України», 20 лютого 1992 р.
13. Постанова Верховної Ради України «Про Концепцію судово-правової реформи в Україні», 28 квітня 1992 р.
14. Меморандум про порозуміння з питань правонаступництва щодо договорів колишнього Союзу РСР, 6 червня 1992 р.
15. Постанова Верховної Ради України «Про Основні напрями зовнішньої політики України», 2 липня 1993 р.
16. Закон України «Про нотаріат», 2 вересня 1993 р.
17. Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (Будапештський меморандум), 5 грудня 1994 р.
18. Конституційний договір між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України від 8 червня 1995 р.
19. Конституція України від 28 червня 1996 р.
20. Господарський процесуальний кодекс, 6 листопада 1991 р.
21. Арбітражний процесуальний кодекс України, 6 листопада 1991 р.
22. Митний кодекс України, 12 грудня 1991 р.
23. Повітряний кодекс України, 4 травня 1993 р.
24. Кодекс України про надра, 27 липня 1994 р.
25. Угода про партнерство та співробітництво, яка започатковує партнерство між Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами з одного боку та Україною з іншого боку, ратифікована Законом України від 10 листопада 1994 р.
26. Лісовий кодекс України, 21 січня 1994 р.
27. Закон України «Про Автономну республіку Крим», 17.03.1995 р.
28. Кодекс торговельного мореплавства України, 23 травня 1995 р.
29. Водний кодекс України від 6 червня 1995 р.
30. Висновок № 190 (1995) Парламентської Асамблеї Ради Європи щодо заявки України на вступ до Ради Європи, 26 вересня 1995 р.
31. Закон України «Про приєднання України до Статуту Ради Європи», 31 жовтня 1995 р.
32. Кримінальний кодекс України, 5 квітня 2001 р.
33. Закон України «Про судоустрій України», 7 лютого 2002 р.
34. Цивільний кодекс України, 16 січня 2003 р.
35. Господарський кодекс України, 16 січня 2003 р.
36. Закон України «Про державний гімн», 6 березня 2003 р.
37. Цивільний процесуальний кодекс України, 18 березня 2004 р.
38. Кодекс адміністративного судочинства України, 6 липня 2005 р.
39. Закон України «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні», 28 листопада 2006 р.
40. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 21 березня 2014 р.
41. Резолюція 68/262. Генеральної Асамблеї ООН «Територіальна цілісність України», 27 березня 2014 р.
42. Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», 9 квітня 2015 р.