Повідомлення «22 січня 1919 року». Український тижневик у Парижі «Незалежність», ч. 2, лютий 1931 р. ЦДАЗУ, ф. 15, оп. 2, спр. 48, арк. 1
Незмінною традицією, особливо серед численної зарубіжної діаспори, було відзначення у січні важливих дат, що пов'язували їх з історичною Батьківщиною.
Як свідчать документи Центрального державного архіву зарубіжної україніки (ЦДАЗУ) вшанування українською еміграцією Української державності бере свій початок від ухваленого Українською Центральною Радою Четвертого універсалу (22 січня 2018 р.), яким було проголошено незалежність Української Народної Республіки (УНР). Особливо шанованою датою для української політичної еміграції стало 22 січня 1919 р. – возз'єднання (Соборність) двох частин українських земель – УНР і ЗУНР (Західноукраїнської Народної Республіки) в одній державі. При цьому боротьба за незалежність України стає боротьбою і за її Соборність.
Універсал Директорії УНР, проголошений 22 січня 1919 р., Брошура «Свято Державности», Нью-Йорк, 1955 р., ЦДАЗУ, бібл. ф. 3, інв. № 3148-О
Проголошений Універсал відобразив не лише тогочасні настрої українського населення, а й споконвічну мрію українців про незалежну, вільну, суверенну державу. Проте остаточно завершити формування єдиної України тоді завадила окупація її земель сусідніми країнами.
Нині, коли українському народу знову потрібно доводити світу свою національну зрілість, відзначення Дня Соборності України набуває особливої актуальності.
Численні документи ЦДАЗУ знову повертають нас до роковин відзначення Соборності зарубіжними українцями. Вони розповідають про підготовку та проведення святкових заходів урядом УНР в екзилі, Українським республікансько-демократичним клубом у Чехословаччині, Українським національним об'єднанням (УНО) Канади, Конгресом українців Канади (КУК), Світовим конгресом вільних українців (СКВУ), іншими громадськими організаціями, діяльність яких була запрограмована на посильну боротьбу за незалежність і соборність України.
Потужні громадські об'єднання (через свої друковані органи) приділяли постійну увагу ідеї соборності як основоположному принципу її державотворення та стверджували його важливість. Відтак ідея соборності стала ключовою не для одного покоління зарубіжних українців, незалежно від країн їхнього поселення. Цьому сприяли, зокрема, численні публікації в українських періодичних виданнях, що виходили у США, Канаді, Франції, Польщі, Чехословаччині.
Яскравим проявом солідарності з українцями на їх історичній Батьківщині став резонансний відгук у пресі політичної еміграції на масштабну маніфестацію напередодні
71-ї річниці відзначення Дня Соборності України (22 січня 1990 р.). Тоді, організований патріотичними силами України, безперервний кількамільйонний «живий ланцюг» від Києва до Львова не лише довів світові обопільну єдність українців, а й наблизив Україну до відновлення її незалежності.
Звернення президента СКВУ Ю. Шимка з нагоди відзначення річниці Соборності України. «Новий Шлях», ч. 7, 17 лютого 1990 р., ЦДАЗУ, бібл. ф. 3, інв. № 6048-О
Нині тридцять років потому, у 101-шу річницю вшанування однієї із найважливіших дат в історії України, ми знову, як і наші попередники, мусимо відстоювати не лише незалежність, а й соборність нашої держави.
Тому важливо не лише належно оцінити вагомість самого факту возз'єднання українських земель в єдину соборну державу, а й врахувати помилки минулого, щоб не втратити української державності. Сьогодні ми маємо залишатися мудрими і розсудливими, виваженими в думках та ідеях, бо лише в єдності дій та соборності наших душ можемо досягти поставленої мети – побудови економічно і духовно багатої, вільної й демократичної України.
Віра ФАЗЛЕЄЄВА, провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАЗУ.
