Науково-дослідний інститут українознавства Міністерства освіти і науки України спільно з Інститутом археології НАНУ, громадськими організаціями «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім», «Таврійська гуманітарна платформа», «Євромайдан-Крим» провели круглий стіл «Окупований Крим та археологічна спадщина».

— Експерти з питань культурної спадщини та кримської проблематики обговорили актуальні проблеми захисту культурної спадщини України на тимчасово окупованому півострові, зокрема питання санкційного механізму впливу на державу окупанта, співпраці українських науковців з інституціями держави-агресора, проблеми імплементації II протоколу Гаазької конвенції захисту культурних цінностей під час війни, — каже кандидат історичних наук, координатор «Таврійської гуманітарної платформи» Андрій Іванець.

Він наголосив, що РФ використовує монументальну пропаганду в Криму як елемент гуманітарної агресії.

— Росія після подій 2014 року звела в Криму і Севастополі понад 130 пам’яток архітектури в контексті просування ідеологічних наративів так званого русского міра — бюстів, пам’ятних знаків, пам’ятників та меморіальних комплексів. Вони встановлені незаконно. До того ж велика частина цих об’єктів пропагує російську імперську ідеологію та виправдовує агресію проти України. При цьому окупаційна влада демонтувала пам’ятник гетьману України Петру Сагайдачному і пам’ятний знак на честь 10-річчя Військово-Морського Флоту України в Севастополі, ліквідовано закладний камінь пам’ятника Тарасу Шевченку в Новоозерному, — наголошує історик.

Голова правління громадської організації Blue Shield Ukraine (2014-2020), колишінй виконувач обов’язків міністра культури України (1994-1995) Микола Яковина зазначив, що археологічна спадщина Криму становить одну десяту частину археологічної спадщини України, і запропонував оновити вже існуючий список кримських об’єктів культурної спадщини з метою їхнього захисту від знищення та вивезення на територію РФ.

Експерт громадської організації «Кримський інститут стратегічних досліджень» Ельміра Аблялімова наголосила, що Російська Федерація вкладає значні кошти в реалізацію агресивної інформаційної політики та пропаганди, що зводиться до тези «Україна як держава не відбулася і це ненадійний партнер». Вона також зазначила, що «культурна спадщина в Криму потребує захисту — культурної адвокації», проте «на сьогодні відсутня єдина логіка та єдина позиція державних органів України в умовах, коли міжнародне право не здатне захистити нашу країну та її культурну спадщину». Ельміра Аблялімова акцентувала увагу на тому, що відкритим залишається питання щодо оцінки збитків, завданих культурній, і зокрема, археологічній спадщині агресором, а в українському науковому співтоваристві існує неоднозначність думок щодо пошуку механізмів захисту інтересів України на окупованому півострові та різновекторність дій.
Учасники круглого столу за підсумками обговорення ухвалили звернення до органів влади з пропозиціями щодо захисту культурної спадщини в окупованому Криму.