Хоча більшість бурякосійних регіонів, якщо вірити оперативній інформації Мінекономіки, викопали корені в листопаді, втім, на початок грудня чимало стратегічної сировини ще залишилося в полі. Тож роботи на ланах продовжилися на Рівненщині, де культура ще зростала на площі півтори тисячі гектарів, на Хмельниччині (понад тисяча гектарів), Тернопільщині (900 гектарів), Львівщині. Але, варто сподіватися, врожайні залишки не залишаться зимувати під снігом, а потраплять таки на підприємства. Якщо все викопають і без втрат доставлять на заводи, вийдемо на 1,2—1,25 мільйона тонн цукру, звареного з буряків урожаю-2020. У попередньому сезоні в підсумку на-гора видали 1,48 мільйона тонн.

Звісно, такої його кількості, враховуючи перехідні запаси минулих років та зважаючи на скорочення населення країни, для внутрішнього споживання «зі скрипом» має вистачити. Але відсутність значного надлишкового ресурсу стримуватиме експорт. Хоча на реалізації за межі держави можна було б і підзаробити. Адже на ланах наших основних цукрових конкурентів — країн ЄС та Росії — посуха також знизила врожайність. А ціни на зовнішніх ринках на солодкий пісок поповзли вгору. Та, на жаль, Україна з року в рік продукує стратегічного продукту дедалі менше, відповідно, падають й обсяги експорту.

Головною причиною несолодкого нинішнього сезону вітчизняні аграрії називають несприятливі погодні умови. Адже площі збирання були практично на рівні минулорічних — 216,3 тисячі гектарів. Та посуха знизила врожайність коренеплодів порівняно з 2019-м майже на 40 ц/га — до 422,7 центнера з гектара.

У розрізі регіонів найбільше буряків традиційно зібрали на Вінниччині — понад 2,1 мільйона тонн, у середньому по 435,3 ц/га. Мільйон тонн накопали на Полтавщині, де цукристих посіяли немало, але через несприятливу погоду вони не набрали потрібних кондицій. У підсумку в господарствах збирали по 395 центнерів на круг, хоча торік було по 426,4 ц/га. Розчарували корені врожайністю і аграріїв Черкащини (329,1 ц/га) та Кіровоградщини (291,2 ц/га). На Донеччині також не вродили (213,3 ц/га), щоправда, і зростали вони там лише на 400 гектарах.

Серед лідерів за врожайністю буряків — Волинь (550 ц/га) та Львівщина (518,4 ц/га). Збирали їх там, відповідно, на 7,9 тис. та на 12,6 тис. гектарів.

Невисока віддача гектара позначилася і на обсягах зібраного, і на завантаженності сировиною потужностей. Так, на заводі «Сігнет-Центр», що в селі Андрушки Попільнянського району на Житомирщині, 160-й сезон переробки тривав лише 49 діб, йдеться на сайті компанії. На підприємстві за цей час переробили 140,3 тисячі тонн буряків і зварили 18,9 тисячі тонн цукру. «Нинішній сезон був найкоротшим за весь період. Ми також отримали найменшу кількість буряка порівняно з іншими роками, починаючи з 2013-го. Погода внесла свої корективи в результати врожайності, а отже, і вплинула на роботу заводу загалом. Команда, як і щороку, діяла злагоджено, щоправда, люди часто хворіли. Якщо на якомусь процесі стояло зазвичай троє працівників — то цього року робили й удвох, а бувало що й змінами мінялися, пристосовувалися. Вважаю, за таких умов показники в нас хороші», — підсумовує технічний директор заводу Анатолій Манойленко.

Утім, попри всі складнощі виробники, які спромоглися накопичити запаси цукру на своїх складах, у накладі не залишаться. На прогнозоване скорочення обсягів звареного внутрішній ринок відреагував збільшенням ціни. Її зростання в магазинах покупці помітили ще в жовтні. Нині кілограм найдешевшого цукру коштує 19—20 грн, хоча до цього кілька років тримався на рівні 14—15 грн. Тож у підсумку нам, споживачам, доведеться додатково розкошелитися. Або їсти менше солодкого, як радять лікарі. Кажуть, що це корисно для здоров’я.