— З нашого маленького села Хміль ще у 2015-му пішов боронити землю Юрій Лесковець. А перед цим він відслужив строкову службу. Ми за нього щиро вболівати, щоб повернувся додому живий і неушкоджений. Адже на нього чекали батьки Ольга Іванівна і Максим Титович, — пишуть у листі до редакції мешканці цього віддаленого села колишнього Рокитнівського району. — На щастя, Юрій гідно виконав свій обов’язок перед батьківщиною, і ми пишаємось таким земляком.

Так само боронили землю на сході Петро Коханевич, Андрій Шульга, Юрій Кузьмич із сусіднього села Глинне. Знайшли вони себе і в мирному житті. Так, Петро Коханевич — водій маршрутки, Андрій Шульга працює на будівництві, а Юрій Кузьмич зайнявся підприємництвом. Усіх їх поважають у селі, запрошують на різні урочистості. Їхні портрети, як і інших захисників української землі, розміщені в спеціальному куточку у Глиннівському навчально-виховному комплексі.

Ще про двох атовців розповів начальник Глиннівського відділення поштового зв’язку Володимир Тимошков: Віктора Кулакевича із села Дубно та Миколу Ковалевича із Глинного. Останній нещодавно повернувся зі сходу, призвичаюється до мирного життя.

З повагою розповідали про своїх захисників і мешканці поліського села Познань (воно, як і Хміль та Глинне, входить до Березівської сільської територіальної громади), зокрема, про Юрія Петровича Колодича і Юрія Дмитровича Колодича, Ігоря Олександровича Колодича, які насправді між собою не родичі, а лише однофамільці. Два Юрії живуть навіть на одній вулиці. Гідно воювали. В їхньому селі немає де працевлаштуватись, тому змушені перебиватись сезонними заробітками.

Репутація вірних захисників Вітчизни в селі Орв’яниця (це колишній Дубровицький район. — Авт.) міцно закріпилася за сім’єю Єрмейчуків. Її глава Василь Васильович свого часу воював в Афганістані, а ось його сини — Олександр та Роман — боронили мир на сході країни, вони мають статус учасників бойових дій. Можна лише здогадуватись, скількох недоспаних ночей коштувало все це їх матері Олені Романівні, котра терпляче чекала повернення синів.

Воював на сході і житель Орв’яниці Юрій Деркач. А також його земляк, багатодітний глава сім’ї Роман Білотіл. Разом із дружиною Ольгою вони виховують п’ятеро дітей. Наймолодша дитинка народилась, коли Роман воював на сході, її захисник побачив тільки після повернення з війни.

Воювали на сході також Олександр Дульський, Іван Потерайко, Олександр Параниця, Андрій Буткевич та ще кілька десятків мешканців колишньої Соломіївської сільської ради, куди входило село Орв’яниця.

— Я дуже поважаю захисників нашої Вітчизни. Це люди, які довели, що люблять свою країну, за що їм щиро вдячний. Чимало колишніх атовців живуть і на моєму 155-му виборчому окрузі. Я завжди з великою повагою ставлюся до них. Дуже приємно, що в мирному житті вони сповідують сімейні цінності, гарно виховують своїх дітей, — каже народний депутат України, член політсили «За майбутнє» Віктор М’ялик (на знімку). — Бажаю всім їм міцного здоров’я, сімейного благополуччя і, звичайно, мирного неба.

До речі, народний депутат України Віктор М’ялик усім згаданим у цій публікації учасникам бойових дій на сході країни передплатив власним коштом парламентську газету «Голос України», яку приноситимуть в їхні домівки з першого квітня. У ній вони зможуть прочитати про тих, хто нині тримає оборону на сході, а можливо, і про себе.

Віктор М’ялик впродовж 2014—2019 років надав допомоги українському війську спорядженням, технікою майже на 20 мільйонів гривень.

Рівне.

Фото з інтернет-ресурсу.