Вільгельм Габсбург — таке справжнє ім’я ерцгерцога Австрії зі старовинного роду Габсбургів. Чому австрієць буде у вишиванці, чому пам’ятник йому постане неподалік Лук’янівського СІЗО, «Голосу України» розповіли ініціатори появи Вишиваного у бронзі.
Патріот із давньої австрійської династії
18 серпня 1948 року. Лук’янівська в’язниця. Третя ранку, скоро світатиме, почнеться спекотний літній день. Люди потайки готуватимуться святити яблука і мед до Спасу. У повоєнному Києві це справжня розкіш. На тюремних нарах важко дихатиме ще не старий, але дуже виснажений майже річними катуваннями чоловік. Ось він зробить останній вдих, його серцеві м’язи востаннє скоротяться. 53-річного в’язня поховають таємно біля огорожі Лук’янівського цвинтаря. І реабілітують аж через 41 рік. Тільки тоді Україна почне заново дізнаватися про свого великого симпатика — австрійського ерцгерцога Вільгельма Габсбурга. Його називали Василь Вишиваний, бо досконало володів українською, любив Україну, писав вірші, вболівав за нашу незалежність, командував легіоном Українських Січових Стрільців та співпрацював з ОУН.
Розповідає президент Історичного клубу «Холодний Яр» Роман Коваль: «Вільгельм Габсбург закохався в українців, побувавши на Гуцульщині ще в юнацькому віці. Під час Першої світової він очолював полк з українців. Вишиваний уже тоді спонукав своїх підлеглих українців розмовляти українською під час служби. Українські жовніри, які мусили переходити на німецьку, спершу були здивовані цим, але потім дуже полюбили свого командира».
Відомий фотознімок Вільгельма — у вишитій сорочці. За цією світлиною і створили скульптуру Михайло Горловий (на знімку) у співпраці з Олександром Фурманом.
«Я читав, що його коріння пов’язане з київськими князями — Ольгою зокрема. Думаю, він знав про це. І саме це розбудило в ньому таку любов до України, української мови, — каже Горловий. — Вважаю, що встановлення пам’ятника — це і данина пам’яті такому українському патріоту, яким був Вільгельм Габсбург, і сорочка це підкреслюватиме, і це сприятиме поглибленню дипломатичних зв’язків з Австрією».
Другий у «Пантеоні Українських Героїв»
Ініціюють встановлення монумента кілька громадських організацій: «Народний музей України», «Музичний Батальйон», «Всесвітній день вишиванки», історичний клуб «Холодний Яр».
«Василь Вишиваний для багатьох сучасних українців — невідома історична постать. Роками наші вороги нищили всі згадки про свої злочини і наших Героїв. А Василь Вишиваний — то ціла епоха. Його життя — історія боротьби українців. Відкрити для сучасників цю історію — означає продовжити боротьбу, за яку Вишиваний віддав життя. Завдяки пам’ятнику ми поширимо інформацію про цю надзвичайну особистість в Україні, в Австрії, Європі, Росії, — зазначає співзасновник громадської спілки «Музичний Батальйон» Олександр Юрков. — Пам’ятник Вишиваному буде недалеко від встановленого також нашою командою однодумців пам’ятника полковнику Петру Болбочану — визволителю Криму. Наступним кроком у рамках нашого проекту «Пантеон Українських Героїв» плануємо встановити пам’ятник Євгену Коновальцю. Всі троє — знакові фігури нашої історії, були знайомі, кожен зробив свій внесок у розвиток української ідеї, всі троє за цю ідею загинули. Чому цим займаються волонтери і чому лише на 30-му році відновлення Незалежності України, — питання риторичне. Але ми повинні витримати свій фронт у тилу».
Встановлення пам’ятника — це повернення історичної правди, вважає засновниця Дня вишиванки та голова громадської організації «Всесвітній день вишиванки» Леся Воронюк.
«Це наші методи оборони і наступу в гібридній війні, розпочатій Росією. Пам’ятники нашим героям — це стовпи, що тримають українське небо. Чому Вишиваний і День вишиванки? Бо цей звитяжець носив вишиту сорочку — візуальний знак української ідентичності, вірність якій він довів своїми вчинками», — каже Воронюк.
Організатори сподіваються, що встановлення пам’ятника об’єднає велику кількість громадських організацій, меценатів та культурних діячів.
Для співпраці пишіть на denvyshyvanky@gmail. com
Фото надано автором.
