Шляхи подолання політичної кризи та напрацювання рекомендацій щодо прийняття рішень органами державної влади під час круглого столу в парламентському Комітеті з питань державного будівництва та місцевого самоврядування обговорювали народні депутати, вчені, експерти, представники громадського сектору.

Зокрема, заступник Голови Верховної Ради Руслан Кошулинський сказав, що просто так кризи не буває, тому є причина. Форма правління в державі — це не якийсь універсальний інструмент, притаманний саме тут і в цьому часі. Його треба використовувати по необхідності. Ідеальних форм не буває. Якщо держава перебуває в спокійному руслі розвитку, звісна річ, парламентаризм — одна з найефективніших форм правління. Якщо навпаки, то народним обранцям важко щось змінити. Тож, за його словами, саме після рішення Конституційного Суду в 2010 році парламент владу не формує і не контролює. Тому сьогодні інститут представника народу у Верховній Раді нівельований. Нині депутат за своєю суттю — це механізм або невеличкий атрибут для написання законопроектів.

Голова профільного комітету Давид Жванія (позафракційний) вважає, що сьогоднішня криза є наслідком хибності скасування конституційної реформи 2004 року, котра стала консенсусною для суспільства і політикуму. Таку парламентсько-президентську республіку сприймали як своєрідний перехідний крок до парламентської республіки. Тому, переконаний він, рішення КС 2010 року фактично зруйнувало існуючий баланс стримувань і противаг. Нині ситуація перебуває у конституційному глухому куті. Країна опинилася в епіцентрі однієї із найбільш серйозних політичних криз за всю історію. Народний депутат підкреслив, що лише Верховна Рада є єдиним найвищим законодавчим представницьким органом у структурі державної влади, котрий може взяти на себе відповідальність запропонувати суспільству шляхи виходу з політичної кризи.

Народний депутат Інна Богословська виступила з ініціативою, щоби Верховна Рада проголосувала за постанову про внесення змін до календарного плану. «Ми маємо докласти всіх зусиль, щоб якомога швидше парламент ухвалив рішення про роботу в пленарному режимі до кінця цієї сесії. Немає коли відпочивати. Люди стоять на Майдані. Потрібно працювати та виходити на узгоджені рішення», — наголосила вона.

І. Богословська зазначила, що на часі створення у Верховній Раді нової більшості. «Я знаю, що в народних обранців є бажання створити нову більшість, і їм треба в цьому допомогти», — сказала вона.

Перший заступник голови комітету Ольга Михайленко (фракція КПУ) вважає виходом із кризової ситуації проведення всеукраїнського референдуму з визначення питання зовнішньої інтеграції нашої держави. Комуністи, за її словами, погодяться з будь-яким вибором народу. Також, переконана народний депутат, необхідно терміново провести політичну реформу, ліквідувати двовладдя на місцевому і регіональному рівні, запровадити пропорційну систему виборів народних депутатів та переходити до парламентської форми правління.

«Ми звернулися до Президента і народу щодо необхідності проведення низки круглих столів, де мають обговорюватися всі питання, систематизувати причини і на основі їх зробити кроки з проведення політичної реформи в країні», — зазначив народний депутат Сергій Гордієнко (фракція КПУ). Він наголосив, що Кабінет Міністрів потрібно відправити у відставку, але треба обговорити подальші кроки у формуванні уряду, його програму дій, як це буде забезпечено на практиці, а також створити структури громадянського контролю за діями виконавчої гілки влади. Тому сьогодні треба заспокоїти суспільство, а для цього маємо залишити парламент діючою структурою, на базі якої повинні проводитися дискусії і прийматися законодавчі кроки, необхідні для розблокування цієї ситуації.

Радник Президента Марина Ставнійчук заявила: те, що люди вийшли на Майдан, — це серйозна урядова криза. Саме тому сьогодні всі говорять про відставку Кабінету Міністрів. Адже Україна мала всі можливості стати асоційованим членом ЄС, але не скористалась ними. Потім додалась ситуація з ганебним тяжким побиттям людей та інші події на Євромайдані. «Якщо три тижні поспіль на центральну площу столиці виходять півмільйона громадян, то не можуть члени уряду говорити, що кілька тисяч не вирішують питання в державі. Це говорить про відсутність правової і політичної культури», — підкреслила вона.

Крім того, М. Ставнійчук повідомила, що Конституційна асамблея готова передати Верховній Раді напрацьовану концепцію змін до Основного Закону для її зваженого прийняття.

На думку народного депутата І—VІ скликань екс-міністра юстиції Сергія Головатого, виходом із нинішньої політичної кризи може стати ухвалення Верховною Радою Акта про відновлення конституційного правопорядку, який було порушено внаслідок рішення КС 2010 року. Він наголосив, що під час мітингів в Україні порушено права людини відповідно до всіх міжнародних документів, зокрема, Міжнародної декларації з прав людини. «Громадяни вийшли на масові протести обстоювати свої права... Постійних переговорів європейських лідерів недостатньо. Вихід мають знайти українські політики, — зазначив екс-міністр юстиції. — У цій ситуації в світі сприймуть будь-яке рішення Верховної Ради, яке допоможе вийти з політичної кризи. Як парламент, так і глава держави повинні піти на компроміс. Задля виходу із політичної кризи Президент має прийняти це тимчасове рішення. А далі потрібно напрацьовувати якісні зміни до Основного Закону».

Народний депутат ІІ—ІV скликань Віктор Мусіяка переконаний, що КС може скасувати своє рішення від 30 вересня 2010 року, чим поверне у дію Конституцію 2004 року. Це один із юридичних варіантів виходу із політичної кризи, але питання в тому, чи готові до цього судді.

У свою чергу, колишній голова Центральної виборчої комісії Володимир Шаповал вважає, що протягом тижня можна повернути довіру КС, внісши в парламент зміни до закону про КСУ. Зокрема, в перехідних положеннях прописати: Верховна Рада двома третинами голосів від конституційної більшості може скасувати рішення КС. Така норма, за його словами, була в Польщі, і після відновлення довіри до КС була скасована.

У підсумку учасники засідання вирішили надати свої пропозиції фахівцям для опрацювання та підготовки їх для ухвалення профільним комітетом. Після вироблення консолідованої позиції вони будуть винесені на розгляд парламенту.

ТОЧКА ЗОРУ

Радник Президента Марина Ставнійчук: 

 

«Нова суспільна угода має бути укладена за рахунок відвертого діалогу, і вже на її основі потрібно формувати новий уряд за широкої участі парламенту. До складу такого Кабінету Міністрів повинні ввійти фахівці, які мають моральний авторитет, підтримку серед народних депутатів і будуть сприйняті главою держави та громадськістю. В цій угоді треба передбачити низку речей, пов’язану не тільки з нинішньою діяльністю, а й з майбутньою перспективою розвитку держави, починаючи від європейської інтеграції та закінчуючи економічними, інвестиційними питаннями тощо».

ДОСЛІВНО

Народний депутат Інна Богословська (позафракційна):

 

«Напевно єдиний варіант виходу з політичної кризи — це повернення до Конституції 2004 року. Я ніколи не була прибічником цієї редакції Основного Закону, однак іншого варіанта виходу з кризи в нас немає. Ми маємо напрацювати зміни до Конституції, але з урахування рішення КС щодо імперативного мандата».

Міністр юстиції України в 1995—1997, 2005-2006 рр. Сергій Головатий, голова ради ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» Ігор Когут, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Ольга Михайленко, заступник Голови Верховної Ради України Руслан Кошулинський, голова комітету Давид Жванія.

Фото Андрія Нестеренка.