Та це не стало перепоною для спілкування з давніми друзями парламентської газети — її постійними читачами й передплатниками.

Один із них — полтавець Олександр Саєнко (на знімку). До корпункту «Голосу України» в обласному центрі він телефонує практично щотижня. Ділиться враженнями від прочитаного, підказує нові теми для публікацій. Не забув повідомити й про те, що вже передплатив «Голос України» на друге півріччя 2021-го. Тож як один із найактивніших наших читачів отримав у подарунок презентаційну продукцію парламентського видання.

Під час цієї зустрічі з паном Олександром ще раз, як то кажуть, звірили годинники, щоб не пропустити чогось важливого й цікавого серед подій нинішнього літа. Говорили, звісно, й про головну з них — відзначення 30-річчя Незалежності України.

На переконання співрозмовника, газета Верховної Ради стала одним із провідних літописців цього бурхливого, позначеного здобутками і втратами, та справді визначального для розвитку нашої держави тридцятиліття.

Адже завжди перебувала в епіцентрі подій, віддзеркалювала думки і прагнення тих, хто не лише мріяв про незалежну державу, а й творив її власними руками та розумом. Олександр Саєнко продовжує справу свого батька — одного з перших полтавських рухівців, знаного в обласному центрі педагога й громадського активіста. Останній уже відійшов у вічність, але назавжди залишився у пам’яті своїх учнів, колег, побратимів, із якими обстоював право українців бути господарями у власному домі, молитися у своїй не лише за назвою церкві рідною мовою.

Тож і Олександр сьогодні вважає своїм обов’язком нагадувати повпредам міської влади про необхідність створення нових місць пам’яті, пов’язаних з іменами видатних земляків — борців за волю України, знаковими подіями тощо. Зрештою, він і сам інформує земляків про патріотичні заходи у місті через соцмережі, поширює серед них знання про нашу справжню історію. А джерелом об’єктивної інформації про минувшину й сьогодення у багатьох випадках стає саме «Голос України». Тож із парламентською газетою Олександр Саєнко не збирається розлучатися й надалі.

Фото автора.