Директор Політехнічного ліцею НТУУ «КПІ» Юрій Киричков (у центрі) з колишніми випускниками — Михайлом Комашнею, Данилом Коваленком та Артемом Денисюком (зліва направо). 

Про його підсумки (чи швидше їх відсутність) треба розповідати окремо, та ми знайшли заклад, де кожен рік присвячують поглибленому вивченню точних наук, причому без указівок згори.

— У нашому закладі кожен рік — це рік математики! — розповідає директор Політехнічного ліцею НТУУ «КПІ» м. Києва Юрій Киричков. Нещодавно тут відзначили подвійне свято — останнього дзвоника та 30-річчя від дня заснування ліцею, який виховує майбутню наукову еліту.

Цього року шкільний дзвоник пролунав востаннє для 108 одинадцятикласників. Більшість випускників Політехнічного ліцею НТУУ «КПІ» м. Києва здобувають вищу освіту у своєму політеху, розповідає директор. Серед них і героїня однієї з наших публікацій — першокурсниця Єлизавета Столярчук, яка нещодавно взяла «срібло» на Міжнародній олімпіаді наукових проектів (Іnternational science project olympiad-INSPO 2021) у Туреччині. Ліцеїстка з 10-го класу Олена Коваленко на тому самому змаганні виборола перше місце. Проекти дівчат перемогли в категорії «Енергія». Не менш відомі своїми науковими здобутками колишні учні Політехнічного ліцею, а нині — студенти КПІ Володимир Каран та Станіслав Скоробогатов.

Єлизавета Столярчук (в центрі) здобула «срібло» на міжнародній олімпіаді INSPO-2021 у Туреччині.

Серед українських абітурієнтів вища технічна освіта не користується шаленою популярністю, адже вимагає значних зусиль і певних здібностей. Але складна наука може і має бути цікавою, що й доводять на власному досвіді місцеві педагоги й школярі. Так, на уроках хімії діти мають справу зі справжньою магією: під керівництвом викладачів КПІ перетворюють «кока-колу» на ікру, викликають «вогонь на руці» та досліджують явище пірокінезу.

Ліцеїсти з юних років беруть участь у серйозних наукових проектах. До прикладу, рахують... пінгвінів в Антарктиці. І це не жарт! Впродовж трьох місяців ліцеїсти Максим Коваленко, Іван Влайков та Дмитро Зеленчук брали участь у спільному проекті Української антарктичної станції «Академік Вернадський» та Національного еколого-натуралістичного центру — досліджували вплив змін клімату на популяцію пінгвінів. Проведений у травні День Європи відзначали креативно і з користю: на уроках хімії дискутували про європейську практику переробки побутового сміття, а на математиці складали і розв’язували задачі на порівняння статистичних даних з різних країн Європи.

До речі, цього року на III Всеукраїнському етапі конкурсу-захисту МАН ліцеїсти Георгій Білостенко, Олена Коваленко, Єлизавета Лазарова та Софія Павлова посіли три перші й одне третє місце відповідно. Георгій — за проект «Високоякісний цифровий програвач звукових файлів на базі одноплатного комп’ютера», Єлизавета — за «Рефлекторну V-подібну установку для підвищеня ефективності сонячної батареї», а Софія — за «Віртуальну лабораторію екологічного моніторингу». «Загалом переможцями міського етапу конкурсу-захисту МАН були 39 наших учнів», — резюмує Юрій Киричков.

«Фішка» ліцею — залучення до викладання шкільних дисциплін науковців та викладачів КПІ, під керівництвом яких діти й захищають свої наукові проекти. Ліцеїсти можуть відвідувати добре обладнані наукові лабораторії Київського політеху і проводити там тематичні уроки.

— Наш ліцей став першим в Україні навчальним закладом, який за висновком Державної служби якості освіти отримав право на присвоєння статусу наукового ліцею після проведення інституційного аудиту, — розповідає Юрій Киричков. — Саме така процедура передбачена законодавством. Хоча зазвичай школи отримували цю «вивіску» простіше — через рішення місцевої ради, і не всі з них де-факто відповідали своїй назві.

Законом передбачено такий тип навчального закладу, як науковий ліцей, але процедура його створення остаточно не врегульована, нагадує мій співрозмовник, у чинних вимогах до таких закладів є багато суперечливих тлумачень.
Фактично ця школа об’єднала гімназію (середні класи) та ліцей (старші класи). «Ми на власному досвіді переконалися: що раніше починаєш, то кращий буде результат, — пояснює Юрій Киричков. — Тому набираємо дітей саме з 5 класу. Одразу їх готуємо до науково-практичної роботи, а з 8 класу вона в нас є обов’язковою. Два роки поспіль проводимо всеукраїнський педагогічний експеримент — хочемо показати роботу з академічно здібними дітьми і поділитися досвідом з колегами».

До цього закладу зараховують дітей на конкурсних засадах — через іспит з математики та з англійської мови. Цього року охочих вступити до ліцею — понад 250, а місць для новачків у 5 класі — лише тридцять. «Торік ми приймали до ліцею з оцінками, не нижчими за 9 балів», — каже директор.

Тут не підтримують загальноукраїнський тренд на спрощення навчальної програми і загалом життя для школярів, яким перші чотири роки за вимогами НУШ не ставлять традиційних оцінок. «Школа має бути відображенням реального життя, в якому конкуренція — на кожному кроці», — переконаний Юрій Киричков. Якщо дитину зацікавити, вона легко вивчить найскладніші формули. Водночас, на його думку, варто запровадити повноцінне викладання шкільних предметів на базовому і профільному рівнях та змінити підходи до оцінювання, адже за чинною системою дванадцять балів можна отримати за розв’язання і простенької математичної задачі, і задачі підвищеної складності.

Від себе додамо: без популяризації природничо-математичної освіти (яка неможлива без підвищення рівня викладання хімії, фізики, математики!) наша країна ризикує остаточно «поховати» свою промисловість. Адже залишиться без інженерних кадрів. Тож під час реформування середньої освіти варто більше уваги приділяти вивченню досвіду таких навчальних закладів.

Між іншим, лише з 2010 року наукові розробки ліцеїстів отримали 68 патентів, тож здобуті у школі знання мають і практичний вимір. Для «непрофесійного» вуха назви цих проектів звучать дещо фантастично, але насправді усі вони можуть знайти своє застосування у реальному житті.

У цьому ми переконалися під час розмови з викладачем ліцею, завідувачем лабораторії кріогенної техніки фізико-математичного факультету КПІ Олегом Козленком. Саме він є науковим керівником проектів, представлених Єлизаветою Столярчук та Оленою Коваленко на Міжнародній олімпіаді. Завдяки розробленій Оленою «Універсальній системі для перетворення механічних коливань дерев в електроенергію» можна отримати невеликі автономні джерела живлення датчиків для системи моніторингу пожеж чи радіаційного фону у важкодоступних місцях — наприклад, у Чорнобильській зоні. Важливо, що таке обладнання не шкодить довкіллю. Проект Єлизавети — «Вітровий генератор на базі сегнерового колеса» — допоможе збільшити швидкість обертання вітрогенераторів, підвищити їх ККД та вберегти птахів, які часто потрапляють у лопаті такого, на перший погляд екологічно безпечного, пристрою. Юні винахідники ще скажуть своє вагоме слово в науці.

Колишня випускниця ліцею, студентка І курсу  ІПСА КПІ ім. Ігоря Сікорського Варвара Бабич рік тому здобула «золото» на Міжнародній виставці винаходів, інновацій та технологій ITEX’20, а ліцеїстка 11 класу  Єлизавета Лазарова  привезла  «золото» з  міжнародного конкурсу ICAN-2020, що відбувся у Торонто (Канада).

Директор Політехнічного ліцею НТУУ "КПІ" м. Києва Юрій Киричков, завідувач відділення технічних наук КМАН Станіслава Ігнатова, проректор з навчально-виховної роботи КПІ ім.Ігоря Сікорського Наталія Семінська, завідувач УНЛКТ ФМФ КПІ ім. Ігоря Сікорського, викладач технологій ліцею Олег Козленко (зліва направо).

Випускники ліцею, а нині -- першокурсники політеху (зліва направо) Олещенко Євгенія -- стипендіатка Президента України як переможниця Всеукраїнського конкурсу-захисту МАН у 2020 році з проєктом «Модернізація контейнерів для відпрацьованого ядерного палива»), Столярчук Єлизавета -- стипендіатка Київської міської ради, золота призерка  Міжнародної виставки технологій та інновацій Malaysia Technology Expo 2021, Володимир Каран -- золотий призер 14-ї Міжнародної виставки винаходів «IWIS 2020» з проректором з навчально-виховної роботи КПІ Наталією Семінською (в центрі). 

Фото надано Політехнічним ліцеєм НТУУ «КПІ» м. Києва