Експозиція розміщена на лайтбоксах метрополітену так, щоб пасажири могли отримати інформацію і замислитися про трагічне минуле цього місця.
Виставка містить 84 світлини та 42 текстові панелі. Автори проекту — французький фото-граф Антуан д’Агата та американо-французький письменник Джонатан Літтелл, який створив тексти до знімків. Організував захід Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» за участі КМДА.
У вступній промові Джонатан Літтелл розповів: станцію метро обрали майданчиком для виставки, щоб її передусім побачили люди, котрі живуть поруч із Бабиним Яром. За його словами, музей менше підійшов би для цього, оскільки туди й так ходять люди, які багато знають про історію цієї трагедії.
Автор текстів Джонатан Літтелл та міський голова Києва Віталій Кличко.
«Коли ми були на території урочища та спускалися на станцію метро, помітили лайтбокси, що стоять уздовж ескалаторів, і подумали, що було б чудово зробити виставку саме тут, — сказав Джонатан Літтелл. — Усе це зробили передусім для тих, хто живе на території, що прилягає до Бабиного Яру, щоб люди задумалися про страшну трагедію. Фотографії демонструють місця, серед яких ці люди живуть ніби в іншому світі. Виставка створена, зокрема, й у формі запитань, щоб вплинути на свідомість людей, щоб вони ставили запитання про місце, в якому живуть. Вона буде тут протягом двох тижнів, і тому люди, що спускаються в метро та піднімаються зі станції, зможуть побачити її на шляху на роботу та додому».
Відкриття відбулось у формі перформансу. Відвідувачі проїхались ескалатором разом із письменником, споглядаючи на експозицію. Виставка унікальна та цікава. Адже тексти містять запитання, зокрема, про те, чи може держава просто розбити на цьому місці парк, чи можуть забудовники просто зводити на ньому будівлі, чи можуть віряни побудувати на ньому культову споруду, чи може будь-яка організація поставити на ньому пам’ятник тощо. Своєю чергою Антуан д’Агата зображує у своїх роботах пейзажі та жителів району. Його фото вступають у діалог із текстами Літтелла, су-
проводжуючи їх або конфронтуючи з ними.
Частина експозиції виставки «Бабин Яр як Зона відчуження».
На заході були присутні представники дипломатичних представництв, зокрема Німеччини, Швеції, Великої Британії, а також міський голова Києва Віталій Кличко. За його словами, показ необхідний, щоб зберегти пам’ять про трагедію Бабиного Яру та запобігати таким злочинам у майбутньому.
«Бабин Яр — страшний символ Голокосту. Про ці болючі і страшні сторінки історії треба згадувати не тільки напередодні трагічної дати, а пам’ятати кожного дня. Не замовчувати, як це робилося в радянські часи. Не заговорювати і не відводити погляд. Саме тому такі виставки привертають увагу, нагадують усім, що тут сталося 80 років тому. І ми повинні пам’ятати і вшановувати пам’ять майже 100 тисяч невинних жертв, які загинули в Бабиному Яру. Тут знищили представників багатьох національностей. Серед них було багато дітей, жінок та літніх людей. Виставка проходитиме до 10 жовтня. Я переконаний, що кожен, хто зможе долучитися, отримає емоційну згадку про ті події», — зазначив Віталій Кличко.
Присутній на заході директор бібліотечних і видавничих проектів Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» Олег Шовенко зауважив, що Джонатан Літтелл та Антуан д’Агата продовжуватимуть працювати над мистецькими проектами, присвяченими трагедії Бабиного Яру. «Це лише початок цього видатного проекту, який вони будуть робити про Бабин Яр, із фотографій, текстів. Це буде видатне незалежне дослідження, уперше зроблене про цю територію, про її історію, її сучасне становище», — сказав він.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
